Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Светлана Заречная (1989)
Два розмитих океани
Злилися в одну твою ту оману
Так,що наче маревом далеким
Злітає в небо та лелека.
Злітає та не може знов злетіти,
Бо не вміє крилом повертіти.

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Светлана Заречная, [ 2009-12-17 18:52:19 ],
на сторінці поезії     "Я в этот раз буду искренней..."   Чорненька Юлія

Очень даже хорошее стихотворение.Оно очень исскреннее,пережитое автором,трогает за душу.Да и форма тоже неплохая.
Коментатор Светлана Заречная, [ 2009-12-17 18:59:59 ],
на сторінці поезії     "Она похоронила свои стихи..."   Чорненька Юлія

как же мне подходит єтот стих и наверное поетому я ее понимаю!В моей жизни сейчас происходит все то,что здесь описано!Правда над последней строкой(в моей плане)немного подругому.Я люблю его и он мне не дышет до боли,а скорее я ему дышу до боли(он меня игнорирует)