Тону в запахе розы,
Вдыхаю её аромат...
И мои детские грёзы,
В сердце стучат...

Запах меня увлекает,
И за собой зовёт
Запах детства напоминает,
Поворачивая жизни ход.

В детстве Ме4та увлекала,
Звала, маня за собой
И только сегодня узнала,
Что встретилась вновь я с Ме4той.

Запах Ме4ты ощутила,
Шанс дала ей быть,
Вывела с комы... оживила
Хочу её осуществить!

Дух Святой открыл мне двери,
К детской Ме4те, забытой,
Теперь главное действовать, верить
И быть к Богу открытой!

Не можна жити без кохання,
Лише у ньому сенс буття.
Без нього - марні всі старання,
Без нього - шлях у забуття.

Живемо раз на цьому світі,
Прожити як найкраще треба.
Всі на Землі ми Божі діти,
Ми тягнемось до світла і до неба.

Кожен має різні мрії,
Які дають наснагу пізнавати
Цей світ романтики й надії...
І знай: життя в житті треба вбачати.

Свіча, що змінює життя,
Горить і не погасне.
Вона запалює серця,
Із світлом - все прекрасне!

Свіча - це Бог, який дає любов,
Він хоче всіх зігріти, освятити.
Нам світить в серце знов і знов,
Бажає в нього нам любов вселити.

Нехай горить свіча в серцях і не згорає!
Своїм теплом всіх зігріває!
У темні всі куточки проникає...
Нехай любов ніколи не згасає!

Просто быть - любить, дарить,
Сердцем слышать, ощущать...
Его мир для всех открыть,-
Радость в космос излучать!
18.10.09г.

В дощі журба моя сховалася...
В промінні сонця - радість.
Веселка з небом поєдналася,-
Свідоцтво Боже нам, як данність.

Веселка - букет із кольорів,
Що зір людей красою вабить,
І хто її хоч раз зустрів,
Творця, за мить таку, він славить!