Алла Пономаренко (1986)
|
Пишу те, що мені близьке на даний момент. Особистість
|
Не люблю банальні речі.Пишу вірші на теми Життя, Межі, схибленого Кохання. Залежно від настрою і відношення до всього оточуючого
Здобич Харона
Скрегіт пазурів
виносить мозок.
Невідворотно,
без права на повернення
Здаюся.
Заточені об кришталь,
гострозубі, сталеві.
Роздирають навпіл,
виймають Спогади:
миті, хвилини.
Розірвана плоть
має вигляд ембріона,
видаленого із хірургічною точністю
із лона матері-одиначки
засмаглою рукою
молодого практиканта.
Їх буде поставлено до черги
і відправлено
майже миттєвим повідомленням
адресату, ім«я якого
не розголошується.
І буде зараховано
до залікової книжки студента,
який „провалить“ решту іспитів
своєї першої сесії,
і таки залишить бурсу,
назва якій — Життя.
А ще буде занесено
до Червоної Книги
із особливою припискою:
»аж занадто вимираючого виду".
І саме їх буде віддано
бурхливій річці Стікс
на довічне утримання
без можливості оскарження
у Страгсбурзькому суді…
… буде прив«язано камінь
до горла кожної секунди,
що несла в собі Код Запам»ятовування,
який тепер не видовбати
ні долотом, ні шляхом перезапису…
… причеплено могутню брилу,
щоб вони мерцями
синюшного кольору
стояли на мулистому дні,
як свічки, тільки
… догори ногами…