Повне зречення літа заради твого супокою
Аж поки чекання вийде з крутих берегів сльози
Обнімаю стежки що ведуть до твоєї долі
Обминаю дороги що далі ведуть в нікуди

Дивне сповнення гри. Говорити і бути собою
Аж поки змаліє голос у тихості твого чола.
До щему горіти заради твоєї любові...
Я зрікаюся тої якою ще не була

Каламутне повітря розписане стиснутим блиском
Переламаний вечір на сотні дзеркальних рим
Уповільнена плівка. Ми надто далеко і близько
Ми занадто крилаті аби врятувати Рим

Заблокована синь.
Хмари фресками бризкають в люди
Золотим ґелґотанням на відстані скришених ран
Замовляємо каву сметанково-фруктові льоди
І довго дивимось вечір з прощанням на весь екран

пластилінові кульки —
листки екзотичних дерев
Зимна–зимна зима
на зеленій тропічній долоні
Півсніжинки…
розтала…
та я не про те
не про тебе
не про
просто
не
про любов

У Лисій горі – домівка лиса
заставлена лісом сонцем і листям
помаранчевий іній – за ватру
вітер – за вартового
гай-гай хтось добре нагрівся
до іскор хвоста рудого.
У Лисій горі домівка лиса
скоро свята лис пише листівки
гай-гай то була не та
скрушно хитає рудою голівкою.
У Лисій горі де мешкає лис
сховалося пишне сонце і спить
буди...