- Кока Черкаський - - Поетичні майстерні

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-10 23:51:26 ],
на сторінці твору "***"

Нечасто доводиться зустрічати такого неврівноваженого і слабохарактерного автора, котрий знищує свій твір задля того, щоб знищити заодно і критику :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-10 23:57:01 ],
на сторінці твору "***"

каво, а може бути пародія на пародію на пародію?

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-11 00:02:08 ],
на сторінці твору "***"

ЦІ-каво
(у мене чогось тормозить клавіатура)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-11 00:12:38 ],
на сторінці твору "***"

Які ж труси шикарні в пана Коки!
А в пана Анатолія - не дуже....
Сходи-но до сексолога, мій друже,-
І в тебе також стане все нівроку!

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-11 00:13:42 ],
на сторінці твору "***"

свіженькі....
через те і тормозиться добре :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-13 21:22:29 ],
на сторінці твору "***"

Знаки пунктуації хтось відмінив?

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-14 17:54:57 ],
на сторінці твору "***"

Я дякую Оксані Яблонській за такі компліменти :)
Менше з тим, перечитав коменти Зубрія ще й на ГАКУ, і бачу, що дійсно, пан має рацію: іноді "канфєтка" полягає не у досконалості, а саме в недосконалості вірша. Учора був у кагарлицькому парку - запущений такий парк, з запущеною "пам'яткою архітектури" - бєсєдкою-ротондою... але саме у цій запущеності парку полягає його якась така особлива привабливість... Молодець, пане Зубрій, так тримати! Не слухайте нікого, і мене в тім числі !

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-15 12:13:05 ],
на сторінці твору "***"

Олександре, я радий, що ми порозумілися. Ви дійсно непересічний поет. Дійсно, коли читаєш один вірш окремо, та ще й вперше цього автора - то може скластися не зовсім адекватне судження про автора. Недарма у школі, коли вивчають твори Лєрмонтова чи Сванідзе, то насамперед намагаються донести учням інформацію про ті історичні, політичні та культурні умови, епідеміологічне оточення так би мовити, в якому жив і творив автор.

Добре. Растікатися мислію по древу можна бескінечно :) Пишіть ще.

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-17 01:06:11 ],
на сторінці твору "***"

А ми у сні літали,
Повільно, мов коали,
А поміж тим кохали-охали,
А кліше в ніглєже нас мудохали.

В ексклюзивному сні
Одаліски мені
Віддавалися протягом ночі,
Але якось не зовсім охоче.

Кожній- келих вина,
Кожна келих - до дна.
Потім завчено кожна робила кліше,
Я усе розумію, та це вже вапше!

Де зав"язка? Сюжет?
Я ж бо, врешті, поет!
Хочу справжню, кипучу відчути я хіть,
А не клішеподібну одноманіть!

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-17 22:20:08 ],
на сторінці твору "***"

Чия це лежить ковбаса нічия?
Якщо ви не проти, то з'їм її я.
Дивіться, яка гарна пташка летить!
Тим часом зіжру я ковбаску цю вмить!

...Яка ковбаса? Ви про що? Де?? Отут??
Якщо і лежала, то їй вже капут!
Її, мабуть, зжерли оті горобці!
Вони ж, горобці, обнагліли оці!

Скажу вам, я ж їздив оце в Трускавець,
А там горобців цих - ну просто пи*дець!
Підеш пити воду, наприклад, в бювет,
Тим часом пташки спи*дять твій "Шевролет"!

Лише відвернешся, бувало, на мить,-
Замість шашлика шампур голий стирчить!
І я вам давно вже сказати хотів:
Ви недооцінюєте горобців!

От, поки про мін- теревеним ми -води,
В Нью-Йорку хтось статую спи*див Свободи,
Ну ту, що трима запальничку в руці.
Гадали, це Коперфільд?- Ні, горобці!

Від спеки вмира-задихається Львів.
Це також справа рук горобців!
Вже місяць немає над Львовом дощів,-
Отак горобці підставляють євреїв!

Тому в небезпеці страшній цілий світ!
Тому утікати подалі всім слід!
Вже Смерть нагострила на нас всіх косу,
А ви отам щось про якусь ковбасу...

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-18 09:43:08 ],
на сторінці твору "***"

"ПіцЦа життя" :) !!!!!

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-18 12:12:47 ],
на сторінці твору "***"

а я не поправляю.Я насолоджуюся :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-19 19:51:29 ],
на сторінці твору "***"

Я спав, бачив сон: ми на мисі,
З усіх боків - синєє море,
Захід сонця море фарбує
У жовтогарячі кольори...

Ти сиділа праворуч від мене,
Торкалась мене лівим боком,
І я тебе штурхнув ліктем,
Ну так, начебто ненароком.

І ти мене теж штурхнула ліктем,
Так і штурхались ми поволі...
А вранці нас розбудили:
Ми були геть мокрі і голі.

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-19 19:54:15 ],
на сторінці твору "***"

я погоджуюся з К.М.
Трішечки підправив :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-19 20:45:35 ],
на сторінці твору "***"

Не кумкають жаби в сільському ставку,
Зозулі не хочуть кувати "ку-ку!",
Не хочуть корови, не хочуть бики,
І навіть картоплі не хочуть жуки.

Фраєр не хоче ганяти понти,
Злочинця не хочуть карати мєнти,
Не цвіркотять цвіркуни в бур'яні,
І жінка не хоче.
Як сумно мені!

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-19 21:39:01 ],
на сторінці твору "***"

це не погано, це навіть дуже непогано!
бо не кожен вірш надихає на продовження.
інколи трапляються такі вірші, що їх хочеться не продовжити, а скоротити.
Але не у поета Гаррі Сідорова.

Дивно, що Іван Гентош ще не привив вам імунітет :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-19 22:16:28 ],
на сторінці твору "***"

непогане ессе :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-20 01:09:20 ],
на сторінці твору "***"

Літо. Липка Лоліта
Ліниво лежить роздіта.
У неї не тіло, а мрія,
А в мене ось-ось літургія.

(продовжувати?)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-20 11:53:33 ],
на сторінці твору "***"

воно у мене вже готове лежить...
як не образитеся, то розміщу :)

Коментатор Кока Черкаський, [ 2011-06-20 12:17:06 ],
на сторінці твору "***"

Літо. Липка Лоліта
Ліниво лежить роздіта.
У неї не тіло, а мрія,
А в мене ось-ось літургія.

Вона прилягла під липу,
Лежить, оголивши дупу.
Із липи на неї капа,
Врятуй мене, Римський Папа!

Вона зовсім згубила сором,
Коли блискає тілом голим!
Але сила Нового Завіту
Є сильніша за кляту Лоліту!

Погляд важко мені відірвати,
Та врятує мене Божа Мати!
І ніщо помішать не зуміє
Провести мені цю Літургію!

Ми, звичайно ж, всі Хамові діти,-
Користуються з цього Лоліти!
Показавши тілес нам частину,
Перетворюють нас на скотину.

Бо від погляду на цю Лоліту
Все єство моє - мов з ебоніту!
Розум я свій втрачаю, дурію,
А мені ж ще вести Літургію!

Стисну ж я у руках свої збуджені жили:
-Боже! Дай мені, дай мені Божої сили!
І, щоб скинуть зо себе набридливу ману,
Помолюся до сина Іуди, Онана.

- О, Онане! Святий, превелебний мій друже!
Порятуй від Лоліти, прошу тебе дуже!
І, почувши молитви, Онан зразу діє!
І за кілька хвилин вже іде Літургія.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?