Прагнення, жага, порив, бажання,
Віра і надія, сподівання,
Жах, ненависть, смуток, біль і страх,
Злет, підйом, падіння ― все не так…
Істина велика в цих словах,
А у грі життєвій ти пішак.
Та якщо відчув все на собі,
Слів цих спробував уже ти смак―
Можеш вибиватись в королі.
В грі життєвій сміло участь брати,
В боротьбі з собою вигравати!

Будні. Натовп. Дорога. Сіре…
Линуть думки у глибінь.
І в когось в душі вже чорне, не біле
І смуток іде наобгін.

Хтось очі підніме, та сонце засліпить
Опустить і далі іде
І з поглядом тим, що тікає від світла
Остання надія помре.

А може хтось сіро жити не вміє?
Щасливу клепа собі долю.
І просто сміється, кохає і мріє,
Живе і вдихає наповну.

Співає в душі і плекає надію:
Хай радість довкола розквітне,
І мабуть лише про одне завжди мріє
Про щастя життя, про добро і про світло.

І кожен свій день, годину і мить
Уміє недарма прожити
І прагне на світі свій слід залишить.
За зроблене сльози не лити.

Та більшість із поглядом в землю ідуть,
Хоронять надію і віру.
І вперто у чорній душі бережуть:
Будні. Натовп. Дорогу. Сіре…

Рік написання 2008