Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Юрій Сидорів (1960 - 2020)

Отримані коментарі | Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-03-04 20:45:01 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-24 15:59:09 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-11-26 21:00:34 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-12-14 10:11:58 ],
на сторінці твору     "***"  

Дечого додав анапест як віршовий розмір. Бо читається "не жалій менеба тькунетреба".
Можна уявити, що у нього таке ім'я.

Мені складно уловити зв'язок між якимось "яничаром" і всім іншим. Хіба що з "гонителем".

В цілому душевно і духовно, я сказав би. Деякі служителі культу радять відрізняти ці поняття, а укладачі словників слухають замовників.

І от у Вашому вірші читач відчув і душевне, і духовне.

Не писатиму, зачепило воно чи ні. Це теж лукава категорія. І до неї я би ставився обережно, розглядаючи той чи інший вірш.

Що побачив-відчув, читаючи Ваш, я означив.

Не знаю, хто тут отак ходитиме за Вами, щоби критикувати-хвалити-радити. Чому би знайти, переглянувши щонайменше стовчик "Нових надходжень". На ті вірші, що будуть до вподоби, відгукніться. Може, хто-небудь відпише дещо і на Ваші.
Авторів на зарплаті тут немає.


Дякую за поетичну подорож
Від батька до Батька-Отця Небесного.
Не все уважно розглядав, бо нащо, якщо
прагматично міркувати, воно мені.
Подорож, ілюмінатор, вікно, враження.
Цього ж достатньо.
Читач
Ю. С.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-16 07:34:06 ],
на сторінці твору     "***"  

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-16 16:14:31 ],
на сторінці твору     "***"  

Цікаве дешифрування (це я спочатку надибав іншу пісню, в якій було про закриті ставні, жалюзі тощо - хто як перекладе; а в моєму віршику якраз вони були), як мені здалося. Потім за гіперпосиланням відкрилась та, що мала відкритися, і вийшло дещо інше. Така от сумна історія відкрилася.
Зрозуміло. Дякую. Відкриваються очі на світ лірики божий.

Моє гіперпосилання не збереглося, бо такі, певно, умови тієї бібліотеки видалених коментарів. А було воно наступним:
mad heads
Данси-манси під фонограму.
Таке воно собі найпростіше з усього того простого, що могло тільки бути.
Задум вірша приблизно був таким. Деякий, тбм, серфінг - щоби глибоко не зариватися дошкою ні у глибоке, ні в поверхневе. І щось таки повідомити у стилі, властивому автору.

Збуваються деякі сумні пророцтва одного з моїх коментарів про те, чи варто надриватися. Цікавий вірш чи ні, а доба не встигла добігти наступної нульової відмітки, як його не стало видно.
І справді - нащо він такий.
Ні про зелене, ні про дво- чи триколірне.
Не на часі, одним словом. Про сніг і зиму також не було. То що це за вірш, коли за вікнами зима без жодної сніжинки снігу, а в ньому про неї ні гу-гу.
І не про кохання, не про вбудовані спальні кутки бетонних трущоб міст нашої країни.
І ні про щось інше, а про щось своє, нікому нецікаве.
Можливо, це нормально. Не для того пишеться і твориться, щоби з ним носитися :)
Дякую за компанію, текстово-музичний супровід etc.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2020-02-27 20:46:12 ],
на сторінці твору     "***"  

1   ...   30   31   32   33   34