Шановна редакціє майстерень!
Ви започаткували зручний сайт. Наскільки комфортний, що дехто окупував його і почувається, неначе вдома...за келихом пива,
і глаголить, що в голову навіяло. А вітряна погода замість натхнення, таки здатна покликати до життя, читай, руху, словесні шкарлупайки, не зерня.

Поетичі майстерні - для самовдосконалення.
Для наближення до вищих матерій мислення.
У чому ж полягає місія певного автора, чому ж він не самовдосконалюється? На мою думку, деградує. Естетичні горизонти звужуються до "задків" чи "поп".
Хто переймається ростом майстерності авторів?
Я коментувала вірші Олександра Сушка лише тому, що бачила чимало огріхів, а чоловік має за плечима 50 років життя. Не личить бути й досі невправним - думалося мені. Радила писати менше, та ліпше, шукати цікаве у реаліях і ословлювати небуденно. Та де там!
Але автор чомусь пояснює мій інтерес до себе "потребою уваги", лікує від "пихатості".
Щоденно зливає на сайт все, що написав, переважно - віршовий непотріб.
Неодноразово звертала вашу увагу на публікації Олександра Сушка.
Автори Юрій Сидорів, Надія Тарасюк вчора прокоментували вірш "Грубіян".

"Це флуд, тролінг, методичне третирування.
Зупинитися не хотів би, хлопче з півсторіччям років за спиною?
Зупинитися, щоби створити щось путнє".

Коментує-уговкує Юрій Сидорів

Жінка, що нещодавно прийшла на сайт, не хоче читати вульгарщини. Я - теж.
У звичному тоні автор відповів: так він когось виховує.
"Ми люди виховані".
Видно пана по халявах!
Вам не болить, що сайт обернувся на вигрібну яму - з приходом Олександра?
Невже найвідоміший у країні поетичний віртуальний майданчик задумувався Вами, щоб обернутися на такий ресурс - для ваульгарщини і примітивізму?
"Бздить"... "пісяти"... "попа" - такі перли пістрявіють. Столітні діди мовлять про свої секспотреби, ЛГ тицяється у принади мавки... вона безсловесно приймає ті ласки... ЛГ підіймається в небо... і так щодня.
Ні цікавих віршів на інтимну тематику, ні майстерної філософської лірики - зате пасквілі... Щоб перевиховати якусь Аглаю Саловсмак, що не шанує Сушка. Описує свої фантазії, та жінка-поетеса гостює у нього в селі, пригощається, дружина ЛГ лишається з синцем, тобто - відбиває ЛГ у неї, треба розуміти.
Стонадцята маячня. Далеко не Г.Г.Маркес. Прохідняк. Шкарлупайки на пероні.
Всюди "полтавська мегера", що Олександра образила тим, що не хвалила його віршів. Натяки на мене, це явище методичного приниження гідності має назву - тролінг.
Чому Ви не помічаєте таких публікацій? Яким боком це до поезії?
Хто відбирає те, що йде на сайт? де редактори?

Що несе такою творчістю Олександр? Зайдеш на сайт, на головній чергова порція флуду. Беріть, пригощайтеся...
не хочете? Не відвертайте носів, гурмани!
До сторінки немає цікавості. Піариться. На сторінці фб своїй теж все те публікує, мене натяками принижує. Люди гигочуть, "ой дав козі..."...
Огидно.

На творчому вечорі чи десь у парку серед велелюддя такого він не читатиме.
А на Ваш сайт несе! Запоручився підтримкою М. Соболя, один одного оцінюють, непоштивно коментують, не звертають уваги на небажання авторів читати такі вірші. Соболь упевнений, що Сушко знає, чому так пише. А сам публікує з численними помилками, та байдуже, Сушко 5, 5 поставить друзяці. Сушко вже вище С. Жадана у сайтовому табелі.
То хай десь тет-а тет таке читають, наснажуються вульгарщиною. Тут не місце для вульгарних віршів, тролізму.
Допоки ви лояльно ставитиметеся до таких вибриків? Чи можна нині радити сайт початківцям? Чого вони тут навчаться... писати пасквілі, щоденно зливати на головну недбало заримовані словеса.

Де повага до читача, до авторів поетичного сайту? Прошу коментувати.


Надія Тарасюк (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-16 16:15:42 ]

Не думаю, що надто весело, коли бачиш елементарну людську неповагу. Таке враження, що живемо не у цивілізованому світі, а в печерному. Чомусь хочеться вважати, що публічність повинна бути помірна і достойна. Шкода, що адміністрація сайту дозволяє публікувати такі "шедеври", які навіть жанру літературознавчого не мають. Де тут інтелігентність, вищі матерії мислення, власне - мистецтво поезії? Чомусь на думку приходять сільські баби "колишнього гарту", які могли співати все, що на голову налізе, і говорити відповідно... Сумно і огидно знову й знову читати одне і те ж вульгарне щось...

Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-16 21:06:48 ]

Бачимо атаку за атакою, віршець за віршиком.
Це по-чоловічому, по-людськи, врешті-решт?
Що за манери, що, вибачте, за сатира?
Сьогодні політична тематика, завтра - чергове зазирання за чужі тини та виплески одноманітних родинних історій. І так коло за колом.
Для Фе-Бе, для цього подекуди електронного зливного бачка та жовтого дацзибао самовиставлянь, це напевно природне явище.

А тут - це флуд, тролінг, методичне третирування.


Юрій Сидорів коментує вірш Сушка

Я бачу, що Ви граєтеся поезію. Ремісництво, дешева слава, швидкий заробок.


Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2019-07-17 21:04:11 ]

Існує така річ як несмак. Існує така річ як неохайність. Усього не перелічити. Хотів би ще сказати і про відсутність відчуття мови. Про графоманію, про вік..
Але мені легше залишити це все вам, аніж боротися з брудним письмом (немилозвучністю) і в цілому - вступати в суперечки з тим, з ким це робити марно.


Відповідає Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-17 16:12:14 ]
Дорогий друже! Ви побачили, що я "граюся поезією". Я ж бачу, що Ви пишете нецікаво. Хоча й управно. Ну то й що? Та пишіть на здоров'я. Комусь подобається і мляве. Ми ж тут нк силами міряємося - хто кого.
Була одна діва вельбучна, таланту незбагненного. Гупала шоденно себе у груденята повторюючи мантру: - Моє не підвладне ні гумору, ні сатирі.
Довелося увігнати її музі в опуклий задок хвоїну. Повірте - я це лоюблю робити. І вмію. Але зараз не хочу, пишу есею. Вам сподобається

Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-07-17 06:09:57 ]
Ні, дорогий пане Юріє! Можливо декому літгерой і нагадує Аглаю Саловсмак. Не заперечую. Хоча цей твір - сатиричний компілянт, вигадка, яка може мати свої аналогії і в реальному житті.
Чи твір грубуватий? Аякже. Все наше життя серйозне і далеке від казки.
Українські приказки "Набздиш - не вгодиш, перднеш - розсердиш", "Циган зна що кобилі робить", "Жінка не бита, що коса не клепана" виникли не на пустому місці. І хочемо ми того, чи ні - будуть існувати в українському мовному просторі набагато довше, аніж ми житимемо чи наші творіння. Навіть довше, аніж творіння Аглаї Саловсмак. Чи Ваші. Чи мої.
Тож не будемо посипати голови попелом, а мужньо зустрінемо цю гнітючу істину, продовжуючи щедро сіяти власне недовговічне вічне.
А естетичний горизонт у кожному творі автор визначає, виходячи з конкретної ситуації та доречності. Потрібна приземленість - отже і стилістика відповідна, потрібне благородне - прокльовується високий стиль, обарвлений пафосом і патетикою.
І в тому, і в іншому випадках мусить бути виховна ціль. В цій сатирі вона є. І стосується конкретного персонажу. Діва регулярно випрошує аби її згадували незлим, тихим словом. Якщо просить, то я не відмовляю. Такий у мене характер - добрий і чуйний. Ось побачите - людина скоро прокинеться і прийде до мене в гості знову попісяти. За такі добрі подарунки виховані люди обов'язково дякують. А ми з вами таки виховані. Правда?
З повагою, Олександр
.........

От така повага - читайхочнехочешбоменітребауваги - від автора.
Нарцисизм. Зачудування власним віршівничим інструментарієм: совковою лопатою і полиновим віником.
Згребе - і на сайт. Хай навколо курява. Дарма бери...- казали колись на Миргородщині.

Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-07-17 09:06:12 ] - відповісти

Справді, огидно і соромно за сайт.
Набридло до оскоми.
..........


25 липня зачинила сторінку. Ні реакції модератора, ні авторів.
Усе всіх влаштовує. Лише я відстрілялася і пішла, щоб не гаяти часу на сайт. Я пильніша, а значить бачу огріхи ті, яких не бачать інші. Впливу мого не може бути, а якщо й був, то лише позитивний. Своїх смаків не нав'язую, та й не раджу заповзятим майстрам напосідати, щоб автори слухали безвідмовно, бо й дехто з них буває не вельми грамотним та креативним.