Автори /
Петро Паливода (1959)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Пісня волоцюги (за Віктором Садлером, Англія)
•
Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)
•
*** (за Мауро Нерві, Італія)
•
Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)
•
Колисанка для Оксанки
•
Я знову з тобою, мій Києве
•
В божевільні (за Євґеніушом Матковським, Польща)
•
Зимовий місяць (за Гільдою Дресен, Естонія))
•
Троянда
•
Острів поета (за Бальдуром Раґнарссоном, Ісландія)
•
Розлука
•
***
•
Зоряний дощ
•
Атлантида
•
Осіння елегія
Переглянути всі твори з цієї сторінки
В очах бурлак звучить безсило:
„Нема того, за чим тужили”.
„Нема того, за чим тужили”.
Ніхто я тут, і жодної омани,
а тільки поклоніння,
а тільки поклоніння,
Не зупиняйтесь, друзі, на дорозі,
яка вела до віршів цих терпляче,
яка вела до віршів цих терпляче,
Як мандрівні птахи, я жити хочу,
шукаючи пригод над морем синім;
шукаючи пригод над морем синім;
Стихло все на світі,
Спати хочуть діти.
Спати хочуть діти.
Зазоріло на схилах Дніпрових,
Прокидається рідна земля.
Прокидається рідна земля.
В божевільні цій тримають нас уже давним-давно.
Що ми хворі на безумство, нема віри все одно.
Що ми хворі на безумство, нема віри все одно.
Взимку ночі, коли повний місяць, несказанно гарні:
Синьо-срібним сяйвом мерехтить засніжений садок.
Синьо-срібним сяйвом мерехтить засніжений садок.
Вона стояла в самоті й печалі,
Бо думала, що неповторна у красі,
Бо думала, що неповторна у красі,
Осяває благодаттю
нашу землю сонце ясне,
нашу землю сонце ясне,
Сумною піснею звучить
Відлуння неспокійних кроків,
Відлуння неспокійних кроків,
Серцю хочеться справжнього вірша,
Бо фальшивого серцю не треба.
Бо фальшивого серцю не треба.
Зоряні хмари нависли –
Зоряний литиме дощ.
Зоряний литиме дощ.
Земля живе і плаче, як людина,
У жилах не вода пульсує, - кров,
У жилах не вода пульсує, - кров,
Вітер пісню журливу співає,
Жовте листя спадає на плечі.
Жовте листя спадає на плечі.