Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Петро Паливода (1959)

Отримані коментарі | Залишені вами коментарі| Інші коментарі

Коментатор Петро Паливода, [ 2006-10-10 12:44:38 ],
на сторінці твору     "Ототожнення"   Паливода Петро

Щодо епіграфа, то проблем немає.
Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-03 14:10:14 ],
на сторінці поезії     "Зимовий місяць (за Гільдою Дресен, Естонія))"   Паливода Петро

Оригінал мовою есперанто

Vintra luno
de Hilda DRESEN
en Dekdu poetoj, p. 29

--------------------------------------------------------------------------------
La plenlunaj vintronoktoj estas nedireble belaj:
Froste bluas kaj arĝentas neĝo pro la luna bril'.
Al ĉiel' en muta preĝo sin etendas la malhelaj
Kriplaj branĉoj de pomarboj dormetantaj en trankvil'.

Kaj arĝentaj rememoroj la animon preterglitas,
Rememoroj lune mildaj, flustretantaj al la kor',
Kaj de la fenestro rava nun foriri mi hezitas
Malgraŭ tempo enlitiga, malgraŭ la malfrua hor'.

Ankaŭ en la ĉambron falas luna brilo tra l' kurtenoj :
Kuŝas en timiga, prema senviveco la meblar'.
Riproĉete alrigardi ŝajnas la kanapkusenoj,
Kaj fantome kvazaŭ glitus la lunlum' laŭ la klavar'.

Nun la mildaj rememoroj forviŝiĝas de l' animo:
La lunbrilo froste morta ŝajnas pleni je danĝer'.
Inter la senvivaj mebloj kaptas min subita timo:
Malgraŭ la lunlumo kvazaŭ kuŝus mi sub nigra ter'.

Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-06 17:15:48 ],
на сторінці поезії     "Зимовий місяць (за Гільдою Дресен, Естонія))"   Паливода Петро

Дякую, мене завжди вражають Ваші рецензії. До речі, Ви відчули. як органічно поєднуються поезія та есперанто?
Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-10 10:06:35 ],
на сторінці поезії     "В божевільні (за Євґеніушом Матковським, Польща)"   Паливода Петро

Оригінал мовою есперанто

En la frenezulejo
de Eugeniusz MATKOWSKI
originale aperis en Norda Prismo, 1956/2 paøo 84

--------------------------------------------------------------------------------



--------------------------------------------------------------------------------
En æi dom' de frenezuloj oni tenas nin sen æes',
æar ni kvazaý malsaniøis tre danøere je frenez'.
Ni frenezas? Jen tiklaæo asperganta nin per kot'.
Kiu diris tion, estas mem piej granda idiot'.
Æar ne scias li, stultulo kun la cerbo de ezok',
kion diris Dostojevski) -- fama rusa psikolog':
"Se konscias frenezulo mem pri sia mens-nebul'
kaj frenezo, tiam li jam ne plu estas frenezul'."
Tiafoje, se konscias la saøul' pri sia saø',
el saøulo tuj li iøas malsaøul', idiotaæ'...
Do, æu estas ni frenezaj? ne ... saøuloj estas ni!
Nur en kapoj niaj pezas la tromulto da geni'.
Por ekzemplo: miss Paloma estas tiu aks' el fer',
æirkaý kiu ruliøadas ka) turniøas nia Ter'.
Tiu nuda homo lama, sen æemiz' ka) pantalon'
estas du-unuo fama: Edison -- Napoleon.
En person' de Joæjo Þuo -- kardinalo kaj profet'
enkorpiøas Triunuo: Krist', Budha kaj Mahomet'.
Du-unuo ... Triunuo ... kvin dietoj -- unu Di',
sed ne kredu -- li mensogas --- ... æar la Di'
nur estas ... mi.
Ni freneze fanfaronas? Jen absurda kalumni',
ni ja tiel rezonadas pri sensci', konsci', kaj sci'.
Volu mem al ni bonveni kaj mem diru: "ne" aý "jes":
Æu videblaj estas æe ni iaj signoj de frenez'?
A¶! pardon' ... en kabineta sia æambro en angul'
korpe eta, malkvieta ... sidas unu frenezul'.
Sidas besto en kapoto, Timo estas lia nom'.
Tiu estas idioto, direktor' de nia dom'.
Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-14 14:13:22 ],
на сторінці поезії     "Я знову з тобою, мій Києве"   Паливода Петро

Дуже дякую. Київ дійсно для мене дуже рідний. У Києві вчився, у Києві працюю. Це дійсно найкраще місто на Землі.
Коментатор Петро Паливода, [ 2006-11-16 09:21:14 ],
на сторінці поезії     "Я знову з тобою, мій Києве"   Паливода Петро

Ой як хотілося б послухати цю мелодію!..
Коментатор Петро Паливода, [ 2009-06-19 10:00:12 ],
на сторінці поезії     "Осіння елегія"   Паливода Петро

Деякі зміни в тексті:

Вітер пісню журливу співає,
Жовте листя спадає на плечі.
І нічого на світі немає,
Тільки цей листопадовий вечір.

Заблукала у сірому небі
Ніжна музика простоволоса.
Я колись повернуся до тебе
У холодну заплакану осінь.

Закружляє в оманливій висі
Позолота осіннього саду.
Ніби вітром розвіяне листя,
Ми станцюємо вальс листопаду.

Миють хмари, діряві, як сито,
Геть пожовклі березині коси.
І нічого немає на світі,
Тільки ця листопадова сінь…
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-10 22:33:27 ],
на сторінці поезії     "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)"   Паливода Петро

VUELO SUPREMO

Julián Marchena

Quiero vivir la vida aventurera
de los errantes pájaros marinos;
no tener, para ir a otra ribera,
la prosaica visión de los caminos.

Poder volar cuando la tarde muera
entre fugaces lampos ambarinos
y oponer a los raudos torbellinos
el ala fuerte y la mirada fiera.

Huir de todo lo que sea humano;
embriagarme de azul... Ser soberano
de dos inmensidades: mar y cielo.

Y cuando sienta el corazón cansado
morir sobre un peñón abandonado
con las alas abiertas para el vuelo.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 09:27:26 ],
на сторінці поезії     "Величний політ (за Хуліаном Марченою, Коста-Рика)"   Паливода Петро

Дякую, Василю і Анатолію Івановичу!
Стосовно "коли ж бо", то цей варіант непоганий, але тут випадає сполучник "а", що служить ніби прив'язкою до попереднього твердження.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 09:44:13 ],
на сторінці поезії     "*** (за Мауро Нерві, Італія)"   Паливода Петро

Maŭro Nervi

***

Ne haltu, kamaradoj, sur la vojo
kiu kondukis vin al ĉi poemoj:
ne haltu. En ĉefurboj hundobojo

leviĝas, kaj milope niaj memoj
surrampas novan tagon lantlumbrike.
Kiu esploros, ĉu samkiel semoj

versoj gravedas vivon, ĉu praktike
ili proponas novan kultur-padon?
Kiu komentos, laŭde aŭ kritike,

ĉi libron, kaj komprenos la strebadon
por iom evolui kaj progresi,
por findetrui nian propran kradon?

Jes: por progresi kaj la vortojn pesi,
por ke kutiman stilon ni transsaltu.
Do, ne hezitu juĝi kaj procesi,

laŭvole malaprobu: sed ne haltu.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-16 20:03:21 ],
на сторінці поезії     "*** (за Мауро Нерві, Італія)"   Паливода Петро

Дякую, спробую ne halti. І прошу Вас komenti, laŭde aŭ kritike.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-19 15:25:23 ],
на сторінці поезії     "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)"   Паливода Петро

Albert Goodheir

Adoro

Neniu mi, neniu iluzio,
nur alturniĝ’ adora,
sur branĉo de mondarbo nur folio
aŭtunkolora.

Matene sub la vintra lumkareso
la nudaj arboj festas
kaŝitan energion kaj sen ĉeso
ĝojplenaj restas

Neniu terestaĵo mutas ŝtone,
vibras granit’ submane,
riveroj, arboj dancas elektrone,
kantas peane.

Senhalte la vivanta universo
elverŝas sin torente,
en monda epopeo ĉiu verso
atestas elokvente.

Dum mi kunstaras kun la kontinuo
atente kaj silente
dum mutas mio, la interna bruo,
eĉ nur momente,

distanco estas for kaj tempobaro,
samtempas arbo verda kaj aŭtuna,
mi estas unu kun la homfrataro
pasinta, nuna.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-19 16:00:54 ],
на сторінці поезії     "Поклоніння (за Альбертом Ґудгейром, Нідерланди)"   Паливода Петро

Дякую, Дмитре! Я дуже радий, що певною мірою зумів передати велич цього надзвичайного твору Ґудгейра.
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-25 22:21:24 ],
на сторінці поезії     "Пісня волоцюги (за Віктором Садлером, Англія)"   Паливода Петро

Victor Sadler

Vagula kanto

Migrintoj lacokulaj peris:
"Nenie, kion ni sopiris."
Aliaj, reveninte, miris
ke ĉio dolĉa malaperis.

Mi fermis miajn bildojn karajn
kien penetras nur memoro,
fore de verma art-esploro
kaj fingroj tro familiaraj,

kaj drivos kun la algoj verdaj
tra maroj, kies saloj lertaj
riĉigas ĉiun vejnon.

Same, sen fiksaj anticipoj,
mi migros al aliaj lipoj,
- kaj eble trovos hejmon.

La nica literatura revuo, n-ro 5/1, p. 20
Коментатор Петро Паливода, [ 2010-12-31 22:16:00 ],
на сторінці поезії     "Пісня волоцюги (за Віктором Садлером, Англія)"   Паливода Петро

Дякую! Вам теж всіляких гараздів!
1   2