•  Сонет 14

Як в музиці сплелися два лади,
Так міцно світло з тінями злилося,

•  Сонет 13

Так, радість без печалі – нікуди,
Мажор не відділити від мінору.

•  Сонет 12

Таємний жаль у серці зостається,
Коли відходять інші всі жалі –

•  Сонет 11

Коли ж побачиш, що біда мина,
Не озирнешся на бої запеклі.

•  Сонет 10

Скрізь чуєш лихо – а душа сміється,
Їй з чорних хмар цих тільки б пити й пить.

•  Сонет 9

Хіба не дивна річ? Якась мана:
Ось маєш спокій, маєш дні веселі.

•  Сонет 8

До коренів прихованого болю,
До витоків тривоги й самоти –

•  Сонет 7

І внутрішній стає чіткішим слух,
І чітко розставляє пам’ять віхи –

•  Сонет 6

А це не важко для твоєї волі –
Ось тільки реквізит собі збери.

•  Сонет 5

На кожне слово, подих, думку, рух
Завжди знайдеш у себе ж протилежність.

•  Сонет 4

Якщо покласти радості печатку –
Міцну, щоб не прорвалась темнота,

•  Сонет 3

І будні не залишаться без змін,
Коли, вже повернувшися з мандрівки,

•  Сонет 2

Та варто лиш почати все з початку –
І знову хутко забуваєш все.

•  Сонет 1

Радіти ніби і нема причин,
Та варто лиш почати все з початку –