Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ігор Морванюк (1970)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Розвелося Янчевських доволі,
    Кармелюк як і завжди один.
  •   ***
    Я зірву тобі маку, полину, деревію,
    Сині в житі волошки та Петровий батіг.
  •   * * *
    В житті моєму знову зорепад,
    Кривавий шабаш замінив банкети.
  •   * * *
    Все суєта, мій сміх і твої сльози,
    І білий сніг, і холод, і морози.
  •   * * *
    От тоски никуда не уйти,
    Она вечно со мной , ну и пусть.
  •   Втеча
    Я від себе втікаю у сни.
    Вечір губить натруджені руки.
  •   * * *
    Знову посмішки в'януть у серці моїм,
    І терпець перевершує вінці.
  •   * * *
    Коли душа ридає я сміюся,
    Щоб менше люди знали що болить.
  •   Ностальгічне
    О, невідгадано загадко
    Зі мною ти на все життя.
  •   * * *
    Лице моє пожерли чиряки,
    А я в душі собі плекаю ружу.
  •   * * *
    Последний поцелуй,
    Последняя любовь,
  •   * * *
    На дворі вже кружляє сніг,
    Морозить руки, ніс і щоки.
  •   * * *
    Знову вечір вже свої розставив пута,
    Холодом повіяло з діброви.
  •   * * *
    Упасти жовтим листом з гілля
    Під ноги всім - хіба не божевілля?
  •   * * *
    Життя мого одвічна суєта,
    Мов синій іній на зеленім листі,
  •   * * *
    Жолудь падає, падає з дуба,
    Моя милая, ніжная, люба.
  •   * * *
    Ми не можем забути про день,
    Й пам'ятаємо завжди про вечір.
  •   * * *
    Чарівний сон цієї ночі,
    Сполохав крик нічної пташки.
  •   Акровірш
    Яке красиве місто вечорове,
    Коли зі мною поруч ти ідеш.
  •   * * *
    То не вітер гуляє по полю
    І не птах, налякавшись, кричить.
  •   * * *
    Над Батурином - сонячні кола,
    Ніби німб, ніби янгола клич.
  •   * * *
    Я в темряві до тебе лиш лелію,
    Але навколо морок ніби крук.
  •   * * *
    Суха криниця не дає води,
    Рекламне щастя не втамує спраги.
  •   * * *
    У серці ти ,в самому серці,
    На листі пишеш осені листи.
  •   * * *
    Один лиш сум в моєму серці,
    Любов нещадна, ніби смерть.
  •   * * *
    Нічого не сталося, просто на дворі осінь.
    Сірий холодний дощ, знов твої мочить коси.
  •   * * *
    Коли на плечі впаде вечір.
    З промінням сонячним надії
  •   * * *
    Дощ наші змочить душі,
    Гніву вогонь потушить,
  •   * * *
    Морозно, на дворі хуга.
    Холодно на серці, туга.
  •   * * *
    Тихо падає, падає сніг.
    На печалі, на радість, на долю.
  •   * * *
    Фатальний рік залежить від події,
    Здійсняться чи загубляться надії.
  •   Акровірш
    Коли навколо все таке непевне,
    Один стоїш над прірвою буття.
  •   * * *
    На місто опустилася пітьма,
    Періщить дощ ,немов несамовитий.
  •   Чекання
    За хвилею хвиля,
    За ранками вечір,
  •   * * *
    Я часто йду по вулиці героя,
    Нечая, Гонти, звісно й Богуна.
  •   Ти поважно ідеш, ніби пава
    Ти поважно ідеш ,ніби пава,
    Я ж плетусь ,ніби кіт,навманя.
  •   Акровірш
    Печальне серце просить каяття,
    Ридає потайки душа несміло.
  •   В москалі, в москалі, в москалі
    В москалі, в москалі, в москалі.
    Чую стукіт вагонних коліс.
  •   * * *
    Тишина полонила подвір'я,
    Опустився туман на долину.
  •   * * *
    Вгамуй мою тугу
    І вперше, і вдруге.
  •   * * *
    Я цього літа, ніби дощ,
    Якого всі чекають та даремно.
  •   * * *
    Вечірнє листя тихо шелестить.
    Настане ніч, ти звалишся від втоми.
  •   Моє рідне село
    Я закоханий в рідне село,
    Що є краще від отчого краю?
  •   Медитація
    Ніч.Горять ліхтарі
    Унизу й нагорі.
  •   Украли сонце кляті крокодили
    Украли сонце кляті крокодили.
    Місяць з неба чорт украв рогатий,
  •   Хай спогади - повернення в минуле
    Хай спогади - повернення в минуле.
    Там є усе: сніги, дощі і гради,
  •   Як марне все коли заходить сонце
    Як марне все ,коли заходить сонце,
    І чорний вечір гонить голубів.
  •   Акровірш
    Я так люблю тебе моє дитя,
    Тобою сповнені мої надії.
  •   Вірвалась у життя як зорепад
    Вірвалась у життя як зорепад,
    Як смерч усе в душі перевернула,
  •   Мамі
    Знову траурну музику чути
    І голосить до хрипу душа
  •   Сніг
    І падав білий сніг на Ваші ніжні плечі
    Не падать він не міг все інше недоречне
  •   Не кричи, не ридай, не благай
    Не кричи, не ридай, не благай
    Серед мороку душ збайдужілих
  •   Коли ти йдеш...
    Коли ти йдеш в покорі і в печалі,
    А на Голгофі всі твою смакують смерть.
  •   Ця ніч неначе похорон
    Ця ніч неначе похорон,
    І більш ніяких докорів.

  • Огляди

    1. * * *
      Розвелося Янчевських доволі,
      Кармелюк як і завжди один.
      Закликає до бою, до волі,
      Не чекати майбутніх годин.

      Ласкає очі заграва огня,
      Пожарів панських дим лоскоче ніс.
      Для гайдуків на світі мало дня,
      стає тісним для них щоночі ліс.

      Не злякають москальські темниці
      Гайдамак - сизокрилих орлів.
      Заряджайтено браття рушниці!
      І повторимо наново спів.

      Вже в котрий раз кріпачили ви нас
      Перетворя народ на бидло.
      Та годі! Досить! Вже набридло!
      Ану подай Семене гніт і гас.

      Коли світильник розуму погас,
      Вогонь трима козацька іскра волі.
      Прийшла пора і в Божий час!
      Вставайте всипте пану солі!

      Молоткасті,зіркасті,серпасті.
      Закривай ненажерливі пасті!
      Піднімає народ коси й вила,
      Незабаром вам буде могила.

      90-ті



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. ***
      Я зірву тобі маку, полину, деревію,
      Сині в житі волошки та Петровий батіг.
      І коли принесу, пригорну та зігрію,
      Свіжим запахом літа припаду я до ніг.

      1993



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * *
      В житті моєму знову зорепад,
      Кривавий шабаш замінив банкети.
      А ти і сам не знаєш, зараз, де ти,
      Й плетешся за подіями навгад.

      15.02.2011



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. * * *
      Все суєта, мій сміх і твої сльози,
      І білий сніг, і холод, і морози.
      Нема нічого вартого в житті,
      Міркуєш потай ти на самоті.

      Все суєта і я це розумію,
      Бо саме так вже не одну надію,
      Віддала ти громаді на поталу .
      Скільки не дай - їй завжди буде мало,

      Сердець розбитих о камінні мури,
      Всіма шановної псевдокультури.
      І це не так, і те їй недогода,

      В примхливі дні міняється погода.
      Лише б незламною була твоя мета,
      Сміливо йди вперед! Все інше суєта.

      18.02.2001



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. * * *
      От тоски никуда не уйти,
      Она вечно со мной , ну и пусть.
      Вы ушли и мне вас не найти,
      Я возьму себе в спутники грусть.
      Вместе с ней мы гуляем по парку,
      С кленов падают листья на плечи.
      Все былое отброшу на свалку,
      Вместе с грустью засвечу я свечи.
      И тоскою наполнится воздух,
      Одиночество будет по всюду,
      Оглянуться теперь будет поздно.
      Ну и пусть, все равно никогда не забуду ,
      Нашей юности милые лица,
      Так хранимы по школьным альбомам.
      Школьный вальс в каждом сердце хранится,
      И душа бьет по прошлому звоном.

      1993



      Коментарі (21)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Втеча
      Я від себе втікаю у сни.
      Вечір губить натруджені руки.
      Приголуб, пригорни, притисни,
      Аж до серця, до болю розлуки.
      Сни це там де є ми, а не ями.
      Де надії не десь і не вже, а ще поруч і з нами.
      Де не випиті краплі роси.
      Там де хоч чи не хоч, де проси не проси.
      А все діється з власної волі,
      Бо й думки там здорові й не кволі.
      В снах геть битви не схожі на битви,
      Тут живеш ніби ходиш по бритві.
      Я від себе втікаю у сни,
      Де минуле далеко з майбутнім,
      Де сьогодні завжди й не наступне.
      Хоч у снах доживу до весни.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Знову посмішки в'януть у серці моїм,
      І терпець перевершує вінці.
      Над холодним проваллям безмежним твоїм,
      Стоїмо ми із тінню в одинці.

      Знову б'ється душа перед замком твоїм,
      Не зупинить її навіть сяйво червінців.
      тільки мучить сумління у тілі моїм,
      Що, як цьому немає ні краю, ні кінців?..

      Знову посмішки в'януть у серці моїм,
      І терпець перевершує вінці.
      Над холодним безмежним проваллям твоїм,
      Стоїмо ми із тінню в обнімці.

      літо 1990



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. * * *
      Коли душа ридає я сміюся,
      Щоб менше люди знали що болить.
      Та іноді буває не здержуся,
      Так хочеться хоч крапельку пролить,
      Сльози гіркішої від полину.
      І потайки полинуть в далину,
      Де тільки двох, не плачуть , а сміються.
      Повір мені, як важко в час розлуки
      Сказать ось те про що душа кричить.
      О, краще б винести найгірші муки,
      Ніж покохавши знову розлюбить.
      Сивий дощ мочить душу мов стріху.
      Ти смієшся, мені ж не до сміху,
      Я не вмію для втіхи любить.

      27.07.1990



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Ностальгічне
      О, невідгадано загадко
      Зі мною ти на все життя.
      Й назад нема вже вороття,
      Лиш ніжне серцю слово - Татка!

      Весняний подих мучить душу,
      Вертаючи мене в минуле.
      Лелечим клином промайнуло,
      Все з чим зустрінутися мусив.

      На почуття впав порох смутку,
      Лежить згвалтована надія.
      Весняне сонечко пригріє,
      Я ж заховаюся в закутку.

      І серце в грудях як голубка,
      Так безпорадно затріпоче.
      Воно само незна що хоче,
      Лише заграє сумно дудка.

      Покличе знову на леваду,
      Вдихати запах дивоцвіту,
      І над багаттям руки гріти.
      Там пригадаю першу зраду.

      Де вперше я поранив серце,
      Жагучим полум'ям кохання.
      Лататтям заросли бажання,
      І обміліло вже озерце.

      Неначе крик нічної пташки,
      Коли й без того серцю важко,
      Повз мене тінь ваша пролине,
      Я ж ніби пролісок загину.

      15-16.03.1995



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. * * *
      Лице моє пожерли чиряки,
      А я в душі собі плекаю ружу.
      Ти на асфальті бачиш лиш калюжу,
      Я ж бачу небо, місяць і зірки.

      14.09.1991



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      Последний поцелуй,
      Последняя любовь,
      Последний раз с тобой
      Я этот вальс танцую.

      Последняя слеза,
      Последняя улыбка,
      Последний раз тебя
      Назвал я маргариткой.

      Последний раз луна,
      Последний раз прощай.
      Теперь ты уж сама
      Рассветы повстречай.

      Последний желтый лист
      На нас бросает осень.
      Ты только улыбнись,
      Тебя прошу я очень.

      Последний раз в глазах
      Мне подари надежду,
      И было чтоб всегда
      С тобой у нас как прежде.

      В последний раз встречаю,
      В последний раз целую,
      В последний - обнимаю,
      В последний раз ревную...

      1993



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      На дворі вже кружляє сніг,
      Морозить руки, ніс і щоки.
      Та зігріва мене твій сміх,
      Який в мені луна крізь роки.

      Притульний погляд твій такий
      Занадто досить вже наганний.
      Хоча ти знаєш я не Кий,
      Та й ти не Анна-Ярославна.

      І все-таки щось нас єдна.
      Чи перший сніг, чи може ніч,
      Чи щастя зіронька одна.
      Але хіба у тому річ?

      Чи я один, чи ти єдина.
      Як поміж нами вал розлуки.
      Сніг покрива плоди калини,
      І не ламай намарне руки.

      Все що пройшло вже не вернуть,
      Лиш неба синя каламуть.
      За іншим тільки загуло,
      Та все ж таки було, було...

      29.10.1991



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. * * *
      Знову вечір вже свої розставив пута,
      Холодом повіяло з діброви.
      А я хочу бачити, я хочу чути,
      Хоч разок узріти твої брови.
      Ще хоч раз впірнути в твої очі,
      Я ніколи не сягав їх дна.
      Приголубити тебе так ніжно хочу,
      Тільки темна ніч і не одна
      Простягла над нами свої крила,
      Душі наші роз'єднати хоче,
      Що ще крильцями над полум'ям тріпочуть.

      Боже! Раю дай, лише на ніч, благаю!
      Хай я щастя розведу і вп'юся,
      Вранці знову в Пекло повернуся...

      1997



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. * * *
      Упасти жовтим листом з гілля
      Під ноги всім - хіба не божевілля?
      Згоріть на полум'ї, щоб з димом полетіти.
      Звільнитись від мирської суєти - лиш захотіти.
      Та лист один не може шелестіти,
      Знайдуться й ті що схочуть руки гріти.
      В осіннім спаласі - сухою гілкою,
      В нічному небі впасти зіркою.
      В німому крикові нема покою,
      Хто ж доле виплекав тебе такою.
      Могла б гербієм в чужій колекції,
      Або приправою при оселедцеві.
      Не так судилося, та й не бажалося.
      Помниш гриміло як , а ти сміялася.
      За кроком крок долаєм рубежі.
      Та поміж нас пересуди чужі,
      Немов ножі.

      2002



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. * * *
      Життя мого одвічна суєта,
      Мов синій іній на зеленім листі,
      Морозить душу крижаним намистом,
      І пломінь серця в камінь оберта.

      1991



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. * * *
      Жолудь падає, падає з дуба,
      Моя милая, ніжная, люба.
      Осінь плаче за нашим коханням,
      Вона знає - ця зустріч остання.

      Ми ж, як діти, це знати не хочем
      І з надією дивимось в очі.
      Тільки дихає холодом осінь,
      Вітер пестить розпущені коси.

      Під симфонію жовтого клена.
      Наші душі дуетом голосять,
      Порятунку від холоду просять...
      Ти самотньою будеш без мене.

      І шепочуться потайки губи,
      Знову падають жолуді з дуба.
      Осінь плаче за нашим коханням,
      Вона знає - ця зустріч остання.

      Але серце в це вірить не хоче.
      Думка мучить від ночі до ночі,
      Що без тебе це лиш пора року,
      І життя не життя, а морока.

      1997



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. * * *
      Ми не можем забути про день,
      Й пам'ятаємо завжди про вечір.
      Вітер бавиться кісьми на плечах,
      В грудях серце - загнаний олень.

      Мої сльози до тебе й надія,
      О, чарівна, моя самото!
      Серед всіх негараздів зумію
      Віднайти саме то, саме то...

      Що примушує знову вертатись,
      В почуття незабутніх годин.
      Там де в двох, а не сам, не один.

      Самоту мою брала у мене,
      А взамін віддавала свою.
      За мету, саме так, за мою.

      2001



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. * * *
      Чарівний сон цієї ночі,
      Сполохав крик нічної пташки.
      Скажи, чому на серці важко?
      Коли не бачу твої очі.
      Чому печаль завжди шматує?
      Коли від мене ти далеко.
      Летять до вирію лелеки.
      Хто ж мою душу порятує?

      1997



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Акровірш
      Яке красиве місто вечорове,
      Коли зі мною поруч ти ідеш.
      Обоє не підтримуєм розмови,
      Хай буде так як є, але ж,
      А ні ти, і не я, тільки ніч
      Юні душі наповнює смутком.
      Вітер грається з полум'ям свіч,
      Але ми вже з тобою не в змозі
      Смуток наш загубити в дорозі.

      1997



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. * * *
      То не вітер гуляє по полю
      І не птах, налякавшись, кричить.
      То Мамай закликає до бою
      Від нападників край боронить.
      Знову спокій стривожили наший
      Воріженьки й запроданці злі.
      Чужі коні столочили пашу
      Не свої, не свої, не свої...

      1992



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. * * *
      Над Батурином - сонячні кола,
      Ніби німб, ніби янгола клич.
      О, матусенько, рідна - Покрово!
      Возвелич же його, возвелич!

      Принеси тую правдоньку дітям,
      Й безталаним онукам своїм.
      Знають хай, що терновим суцвіттям
      Будить пам'ять на місці святім.

      1992



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    22. * * *
      Я в темряві до тебе лиш лелію,
      Але навколо морок ніби крук.
      Так ніжно пригорнути губи мрію
      До твоїх , Ладо, витончених рук.
      Твої вуста - нектару Божий напій
      Їх жадібно б без тями цілував.
      Очима серце краєш навпіл,
      І погляд твій давно зачарував.
      Ласом стриножив знову мою душу
      Твоєї посмішки весняний цвіт.
      Тепер прирученим ходити мушу
      І більш мені не стане дибом світ.
      О, подруги, - життя мого комети
      Скільки вас було? Скільки ще буде?
      Перегляда в душі ваші портрети
      Моя, Полярно зірко, де ж ти? Де?

      8.03.1991



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. * * *
      Суха криниця не дає води,
      Рекламне щастя не втамує спраги.
      Йдемо туди, не знаючи ,куди.
      Без віри, без надії, без відваги.

      Палає Сонце високо в зеніті,
      В цей час усе дає мізерну тінь.
      Немає правди в білім світі,
      Тепер її шукати стало лінь.

      В безсонну ніч від денних сноведінь,
      Втікаємо від себе звідусіль.
      Емоції тамуєм ніби біль.

      Врятуй себе від цвілості душі,
      Від холоду,від голоду, від зради.
      Рятуй чим є і не чекай поради.

      23.06.2000



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. * * *
      У серці ти ,в самому серці,
      На листі пишеш осені листи.
      А вітер просиш звістку принести,
      І гілкою постукати у дверці,
      Твоєї та моєї самоти.
      Читаю їх , як спраглий воду п'є.
      Ти в мене є, до тебе лину
      Ласкаве Сонечко моє, ти є
      У полі, в лісі, на долині,
      В червоних кетягах калини.
      Листи читаю на кленовім листі.
      Ключем кохання в небі чистім,
      Лелечим криком ранить душу.
      Осінній лист - спалити мушу.
      Краса і дим - хіба не чудеса?!
      Цей сірий світ убрати в позолоту.
      Люблю я осінь за таку турботу.
      Та люди спалять все, і осінь золоту...

      1996



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. * * *
      Один лиш сум в моєму серці,
      Любов нещадна, ніби смерть.
      Елегій вічна круговерть,
      Невже поразка в цьому герці.
      А може просто це не я,
      Можливо інший хтось з тобою.
      Від мене тінь лише моя,
      Один залишусь із собою.
      Лише в душі така печаль,
      Коли пригадую минуле.
      О, Господи, чому так жаль,
      Все що повз мене промайнуло.
      Скажи мені, коли ж та мить,
      Коли я зможу просто жить.
      А може то колись вже було?

      1996



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. * * *
      Нічого не сталося, просто на дворі осінь.
      Сірий холодний дощ, знов твої мочить коси.
      Перед спекотним літом дійсно приходять весни.
      Серед брехливих слів губиться все що чесне...
      Нікуди правди діти
      Правдинідітикуди
      Кудинідітиправди
      Правді іти нікуди?!
      2008



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. * * *
      Коли на плечі впаде вечір.
      З промінням сонячним надії
      Зайдуть за обрій. Думи злії
      Тебе підштовхують до втечі.

      Коли на плечі впаде вечір.
      Й тебе гризе смертельна втома,
      А навкруги одні лиш речі...
      Ти сам на сам. Та річ не в тому

      Що твій терпець неначе лук,
      Й не сила титяву тримати.
      Ти вже не можеш дочекати,
      І знову марево розлук.

      Сховає ніби чорна хмара,
      Проміння сонячні, надії
      Тебе підштовхують до дії.
      Та десь підчікує покара.

      Де ж послідовники Ікара?
      Ніхто не хоче помирати.
      І знову втрати, втрати,
      Втрати...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. * * *
      Дощ наші змочить душі,
      Гніву вогонь потушить,
      Блискавка вкаже путь.
      Тільки ти не забудь

      Серце моє сховати
      В теплі свої долоні.
      Знову сталеві шати,
      Знову душа в полоні.

      Ні,я не хочу знати
      Правди фатальний біг.
      О, якби тільки міг-
      Всіх від себе сховати.

      Прошу не лізьте в душу,
      Там лише небезпека.
      В вирій летять лелеки,
      Я ж бути з вами мушу.

      Тільки холодні ночі
      Серце моє зігріють.
      Дощ наші душі мочить,
      Він їх сушить не вміє.

      16.08.1997



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. * * *
      Морозно, на дворі хуга.
      Холодно на серці, туга.
      В цю тривожну ніч,
      Не стуляю віч.

      Подумки далеко
      Полечу до тебе,
      Хай летять лелеки
      Високо у небі.

      Я ж тобі на руки
      Жовтим листом впаду.
      Не літайте круки,
      Не будіть досаду.

      Не кричіть на долю,
      Бо вже й так не сила.
      Самота до болю
      Душу поточила.

      Хай ніхто не знає,
      Як тебе кохаю,
      Важко як без тебе,
      Людям то не треба.

      Тільки хай лелеки
      прилетять здалеку.
      Й про мою любов,
      Прокурличуть знов.

      24.10.2001



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Тихо падає, падає сніг.
      На печалі, на радість, на долю.
      Знову болі свої пересолю,
      Й чорним спогадом впаду до ніг.
      Білим здогадом вимолю душу,
      Криком крику замовкнути мушу.
      Ти не смів, він не знав, я не зміг.
      Тільки тихо так падає сніг...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. * * *
      Фатальний рік залежить від події,
      Здійсняться чи загубляться надії.
      Була коса, а зараз бігуді.
      Украли все, крім спогадів, злодії.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Акровірш
      Коли навколо все таке непевне,
      Один стоїш над прірвою буття.
      Лякає душу спроба каяття,
      Я знаю що минулого не вернеш.
      Сміх покидає нас , лише печаль
      Тривожить серце сотням поколінь.
      Радій, ридай, та впевненість не дінь.
      У дні майбутнім - зла не зустрічай.
      Коли його навколо й так багато.
      О Господи, коли ж настане свято?!
      А може рай - від слова помирай?

      1998 березень



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. * * *
      На місто опустилася пітьма,
      Періщить дощ ,немов несамовитий.
      А ти стоїш сама біля вікна,
      І стан твій одинокістю покритий.

      Сьогодні знову нічого чекать,
      Сьогодні знову щось на перешкоді.
      Чи зможеш зливу ти перечикать,
      Благаючи у Господа погоди?!

      30.08.1993



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Чекання
      За хвилею хвиля,
      За ранками вечір,
      За сміхом ридання,
      За вечором ніч.

      Чекання, чекання.
      Даремне стікання
      Отих парафінових свіч.

      Душа ж таємниче
      До смерти покличе.

      Та серце шепоче
      Не хочу,
      Не хочу...

      1999



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    7. * * *
      Я часто йду по вулиці героя,
      Нечая, Гонти, звісно й Богуна.
      Та серце обливається журбою
      У співі жаліснім ,немов струна.
      Є слід та послідовників нема!



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Ти поважно ідеш, ніби пава
      Ти поважно ідеш ,ніби пава,
      Я ж плетусь ,ніби кіт,навманя.
      І на думці у мене одне - тільки сало,
      За цю річ я б що хоч проміняв.

      Його їм ,як дивлюсь передачі.
      Засинаючи держу в руці.
      І крізь сон посміхаюся смачно,
      Не вкрадуть ніякі мудреці!

      В моїх генах стоїть шифрограма,
      Маю в спадок від предків своїх.
      -Цього щастя нікому й ні грама.
      Жуй банани, бо сало то гріх.

      На таких, як ось ти витрачати.
      Це ж підрив інтересів усіх.
      Годі, досить усіх проклинати,
      Ато , кляті, піднімуть на сміх.

      10.07.1993



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Акровірш
      Печальне серце просить каяття,
      Ридає потайки душа несміло.
      О Господи, невже в цім сенс буття?
      Буває так що й чорне стане білим,
      А спогад лиш ятрить вчорашню рану.
      Чому нам випадають лише драми?!

      1997



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    10. В москалі, в москалі, в москалі
      В москалі, в москалі, в москалі.
      Чую стукіт вагонних коліс.
      А мене роздирають жалі,
      Випадково сюди я заліз.
      І чому мені там не сиділось
      Де дівчата, ковбаси й вино.
      В ВеДеВе бач йому захотілось,
      А бодай його тричі в багно.
      Приготуйсь! - загуділа сирена.
      Випускний мені дав копанця,
      Коси дибом і серце шалене,
      Вся надія на милість кільця.
      Парашютику ,милий, відкрийся!
      Приземлюсь дам тобі п'ядестал.
      Та бодай його , щоб я сказився!
      Боже милий, щоб я не конав!
      В москалі, в москалі, в москалі.
      Чую стукіт вагонних коліс.
      О вагони, вагони зелені,
      Краще б вас я пустив під укіс.
      Далі все пам'ятаю в тумані,
      Стрільби й крик в стоголосе УРА!
      Поверни мене Боже до мами
      Каюсь я й сповідаюсь в гріхах.

      12.09.1993







      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. * * *
      Тишина полонила подвір'я,
      Опустився туман на долину.
      Наступила пора надвечір'я,
      Скоро мила до тебе прилину.

      Поцілую вуста твої пишні,
      Від яких я щоразу п'янію.
      Зачарують заквітчані вишні,
      І настане пора соловію.

      Розповісти тобі про кохання,
      Про розлуку і тугу мою.
      Я ж у твоїх обіймах до рання,
      Буду скаржити долю свою.

      1994



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      Вгамуй мою тугу
      І вперше, і вдруге.
      О Божая Мати,
      Ти маєш все знати.

      О Діво Маріє!
      Про щастя я мрію.
      Скажи мені ти,
      Де його віднайти?

      Чи в небі блакитнім,
      Чи в золоті житнім,
      Чи в нічки-циганки,
      Чи в росах світанку?

      Шукати я стану
      У посмішці мами.
      В ключі журавлинім,
      В намисті калини.
      2002



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    13. * * *
      Я цього літа, ніби дощ,
      Якого всі чекають та даремно.
      Він завжди є, але не там де хочуть.
      Просять, чекають, кленуть.
      Вже й по небу хмари пливуть,
      А дощу немає,
      і закипає лють.
      Як далі жити, як без нього буть?
      Страстна дорога -
      завжди самота.
      Так саме та,
      яку ти сам для себе.
      З хрестом на собі
      і на перехресті.
      Хай буде дощ, даруйте,
      слово честі!
      Я сам його чекаю і молю.
      Питаєш чи кохаю?
      Так люблю
      Коли йде дощ,
      А ти мені шепочеш
      Дощем тебе нікуди не пущу
      До щему, до душі,
      Аж до самого себе.
      Як ти не йдеш
      То я прийду до тебе.
      2001



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. * * *
      Вечірнє листя тихо шелестить.
      Настане ніч, ти звалишся від втоми.
      І сон до тебе з вітром прилетить,
      У снах, як в ночі теж свої закони.
      Чарівна мить і ти уже летиш
      Туди де день губив своє чекання.
      Його в тобі він знайде тільки зрання,
      А зараз тільки ти і тиша тиш...
      Шукаєш дива, а його немає
      Воно в тобі, знайди мене гукає,
      І поруч принц на білому коні
      Бо разом всі буваєм лиш у сні.
      І подарує він тобі твою надію,
      А ти взамін йому дасиш його.
      Чому ридаєш серденько? Чого
      як я тебе зустріну так радію?
      Сама собі у снах снуєш свої бажання.
      Хай мої мрії ловляться на них.
      Вщухає вітер зла, він вже затих.
      Я стану твоїм сном , а ти моїм...
      2000



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Моє рідне село
      Я закоханий в рідне село,
      Що є краще від отчого краю?
      І куди б мене не занесло,
      Кожен раз я до тебе вертаю.

      Десь співають в саду солов'ї,
      Й пісня жайвора в полі лунає.
      Все це рідне до болю мені,
      Але біль як і радість минає.

      Розлетілися всі хто куди:
      Хто дипломи, хто гроші шукає.
      Як в нас кажуть: "З роси і води",
      Шкода лиш що село вимирає.

      Ще в криниці достатньо води
      Тільки стежка туди заростає,
      І черешня дає ще плоди,
      Але мало-помалу всихає.

      Ще зозуля невпинно роки
      На хороше життя всім гадає.
      До шпаківні вернулись шпаки
      Шкода лиш що вже груші немає.

      Я закоханий в рідне село,
      Що є краще від отчого краю?
      І куди б мене не занесло
      Кожен раз я до тебе вертаю.

      2007



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    16. Медитація
      Ніч.Горять ліхтарі
      Унизу й нагорі.

      Унизу - електричні,
      А нагорі - космічні.

      Посередині Я,
      Ніби крик журавля.
      1991




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Украли сонце кляті крокодили
      Украли сонце кляті крокодили.
      Місяць з неба чорт украв рогатий,
      І Солоха вилетіла з хати.
      Далі що? Хіба що ,"Гвалт!", кричати.

      1997



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Хай спогади - повернення в минуле
      Хай спогади - повернення в минуле.
      Там є усе: сніги, дощі і гради,
      кларнети сонячні, троянди й виногради.
      І плач , і сміх, лише б не було зради.

      1997



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Як марне все коли заходить сонце
      Як марне все ,коли заходить сонце,
      І чорний вечір гонить голубів.
      А може зовсім і не сон це?
      Осінній лист надію загубив
      Як відірвавшись падав він до низу.
      Хвилюють душу інші почуття
      Вона палає, тож піддайте хмизу
      Бо темна ніч...
      падіння...
      забуття...
      Чи бачив ти як плакала роса?
      Можливо так вмирають небеса.

      1996



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    20. Акровірш
      Я так люблю тебе моє дитя,
      Тобою сповнені мої надії.
      Смієшся ти і радісне життя,
      А навколо хай сердяться злодії.
      Не поспішай - чужого не візьмеш,
      А як візьмеш то ніде притулити.
      Забудь про сум, без нього краще жити.
      Але й тополю гне додолу вітер.
      Рік новий йде, а де ж старий подіти?

      1998



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Вірвалась у життя як зорепад
      Вірвалась у життя як зорепад,
      Як смерч усе в душі перевернула,
      Як метеор зненацька промайнула
      І загубилась в шумі автострад.

      На згадку лише гаму почуттів
      Для мене просто так подарувала.
      В замін лише надію попрохала,
      Яку я віддавати не хотів

      Спустошений й покинутий стою
      Закритий в почуттях своєго замку.
      Мене ти зустрічати будеш з ранку,
      Як постріл прийду в доленьку твою.

      21.01.94



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    22. Мамі
      Знову траурну музику чути
      І голосить до хрипу душа
      Та тебе вже назад не вернути
      Ти в останню дорогу руша...

      І ніщо більше вже не тривожить
      В твому серці застиглу весну
      Лиш роса твої губи воложить
      Й стогін вітру не збудить від сну

      Не тобі соловейко співає
      Кожен раз від зорі до зорі
      Тільки музика траурно грає
      На твоєму чужому дворі

      Більше вже не зазнатимеш болю
      Смуток стане для тебе чужим
      Розмовлятимеш тільки з собою
      Не зірвеш ти красивих жоржин

      Промайнеш у прадавнє й правічне
      Втратив владу для тебе і час
      Не змерзатимеш в руки у січні,
      Не старітимеш більше для нас.

      20.6.1994




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Сніг
      І падав білий сніг на Ваші ніжні плечі
      Не падать він не міг все інше недоречне

      І падав білий сніг на покривало ночі
      Неначе він, не я, признатись в чомусь хоче

      І падав білий сніг уперше, як в останнє
      Про що сказать хотів даремне запитання

      О, Господи, прости мені моє бажання
      Хай падає цей сніг від вечора до рання

      І падав білий сніг на землю скрізь і всюди
      В вікно хоч подивись бо затолочуть люди

      І падав білий сніг на щоки й на долоні
      А сльози то не гріх, адже вони солоні

      І падав білий сніг в останнім па на вії
      Прошу лиш не засип мої рожеві мрії

      І падав білий сніг , як білий світ під ноги
      А може він у Вас благав про допомогу?

      P.S. Тут всім смертям назло
      Під'їзд відкрив бурмило
      Й солодко позіхнув
      Сказав: - "От навалило!"

      2000



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    24. Не кричи, не ридай, не благай
      Не кричи, не ридай, не благай
      Серед мороку душ збайдужілих
      Пам'ятай, що життя це не рай
      Поки кров ще тече в твоїх жилах
      Поки серця ще чути набат
      В цьому сіроблідому пейзажі
      Хронос міряє твій циферблат
      А навколо все чадіє й в сажі
      Ця німа епопея кінця
      І смертельний танок перемоги
      Застигають і голос, і серце, і ноги
      І настануть жнива для женця
      Десь на тебе стрілець вже пантрує
      Спогляда крізь приціл в далину
      Я також ніби тінь промайну
      В цьому світі забутому Богом
      Топлять в спирті загублені душі
      Спрага волі тебе вже не сушить
      Й не ридай над батьківським порогом
      Віщий птах прокричав нам на скон
      Дзьобом ластівка стука в віконце
      О, за хмарами втрачене сонце
      Сили дай перейти Рубікон!



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    25. Коли ти йдеш...
      Коли ти йдеш в покорі і в печалі,
      А на Голгофі всі твою смакують смерть.
      Стань, зупинись, огляньсь, а далі
      Скупа сльоза душі камінну твердь

      Довбає віщим птахом до знемоги
      Хай, збиті ноги порохом дороги.
      Колючі погляди лягли на твою міць
      Хай терном дяка та не падай ниць

      Ні перед яким натовпом п'яниць
      Не дорікай, глухий того не чує
      Сліпому Сонце, як кротові очі

      Неси свій Хрест бо цього Доля хоче
      Не помагай, навіщо? Ні , не треба.
      Любов і Смерть - Земля і Небо.

      1999



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Ця ніч неначе похорон
      Ця ніч неначе похорон,
      І більш ніяких докорів.
      В зіницях твоїх віч,
      Як похорон ця ніч.
      Не треба звинувачень,
      Але не в тому річ.
      Життя немов пісок
      Втікає крізь долоні,
      Сльоза на твоїй скроні
      І сивина в висок.
      Нових нема тлумачень
      Крізь порухи сторіч.
      Ця ніч неначе похорон,
      Як похорон ця ніч.

      1999



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5