Автори /
Ігор Морванюк (1970)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
***
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Втеча
•
* * *
•
* * *
•
Ностальгічне
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Акровірш
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Акровірш
•
* * *
•
Чекання
•
* * *
•
Ти поважно ідеш, ніби пава
•
Акровірш
•
В москалі, в москалі, в москалі
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Моє рідне село
•
Медитація
•
Украли сонце кляті крокодили
•
Хай спогади - повернення в минуле
•
Як марне все коли заходить сонце
•
Акровірш
•
Вірвалась у життя як зорепад
•
Мамі
•
Сніг
•
Не кричи, не ридай, не благай
•
Коли ти йдеш...
•
Ця ніч неначе похорон
Розвелося Янчевських доволі,
Кармелюк як і завжди один.
Кармелюк як і завжди один.
Я зірву тобі маку, полину, деревію,
Сині в житі волошки та Петровий батіг.
Сині в житі волошки та Петровий батіг.
В житті моєму знову зорепад,
Кривавий шабаш замінив банкети.
Кривавий шабаш замінив банкети.
Все суєта, мій сміх і твої сльози,
І білий сніг, і холод, і морози.
І білий сніг, і холод, і морози.
От тоски никуда не уйти,
Она вечно со мной , ну и пусть.
Она вечно со мной , ну и пусть.
Я від себе втікаю у сни.
Вечір губить натруджені руки.
Вечір губить натруджені руки.
Знову посмішки в'януть у серці моїм,
І терпець перевершує вінці.
І терпець перевершує вінці.
Коли душа ридає я сміюся,
Щоб менше люди знали що болить.
Щоб менше люди знали що болить.
О, невідгадано загадко
Зі мною ти на все життя.
Зі мною ти на все життя.
Лице моє пожерли чиряки,
А я в душі собі плекаю ружу.
А я в душі собі плекаю ружу.
Последний поцелуй,
Последняя любовь,
Последняя любовь,
На дворі вже кружляє сніг,
Морозить руки, ніс і щоки.
Морозить руки, ніс і щоки.
Знову вечір вже свої розставив пута,
Холодом повіяло з діброви.
Холодом повіяло з діброви.
Упасти жовтим листом з гілля
Під ноги всім - хіба не божевілля?
Під ноги всім - хіба не божевілля?
Життя мого одвічна суєта,
Мов синій іній на зеленім листі,
Мов синій іній на зеленім листі,
Жолудь падає, падає з дуба,
Моя милая, ніжная, люба.
Моя милая, ніжная, люба.
Ми не можем забути про день,
Й пам'ятаємо завжди про вечір.
Й пам'ятаємо завжди про вечір.
Чарівний сон цієї ночі,
Сполохав крик нічної пташки.
Сполохав крик нічної пташки.
Яке красиве місто вечорове,
Коли зі мною поруч ти ідеш.
Коли зі мною поруч ти ідеш.
То не вітер гуляє по полю
І не птах, налякавшись, кричить.
І не птах, налякавшись, кричить.
Над Батурином - сонячні кола,
Ніби німб, ніби янгола клич.
Ніби німб, ніби янгола клич.
Я в темряві до тебе лиш лелію,
Але навколо морок ніби крук.
Але навколо морок ніби крук.
Суха криниця не дає води,
Рекламне щастя не втамує спраги.
Рекламне щастя не втамує спраги.
У серці ти ,в самому серці,
На листі пишеш осені листи.
На листі пишеш осені листи.
Один лиш сум в моєму серці,
Любов нещадна, ніби смерть.
Любов нещадна, ніби смерть.
Нічого не сталося, просто на дворі осінь.
Сірий холодний дощ, знов твої мочить коси.
Сірий холодний дощ, знов твої мочить коси.
Коли на плечі впаде вечір.
З промінням сонячним надії
З промінням сонячним надії
Дощ наші змочить душі,
Гніву вогонь потушить,
Гніву вогонь потушить,
Морозно, на дворі хуга.
Холодно на серці, туга.
Холодно на серці, туга.
Тихо падає, падає сніг.
На печалі, на радість, на долю.
На печалі, на радість, на долю.
Фатальний рік залежить від події,
Здійсняться чи загубляться надії.
Здійсняться чи загубляться надії.
Коли навколо все таке непевне,
Один стоїш над прірвою буття.
Один стоїш над прірвою буття.
На місто опустилася пітьма,
Періщить дощ ,немов несамовитий.
Періщить дощ ,немов несамовитий.
За хвилею хвиля,
За ранками вечір,
За ранками вечір,
Я часто йду по вулиці героя,
Нечая, Гонти, звісно й Богуна.
Нечая, Гонти, звісно й Богуна.
Ти поважно ідеш ,ніби пава,
Я ж плетусь ,ніби кіт,навманя.
Я ж плетусь ,ніби кіт,навманя.
Печальне серце просить каяття,
Ридає потайки душа несміло.
Ридає потайки душа несміло.
В москалі, в москалі, в москалі.
Чую стукіт вагонних коліс.
Чую стукіт вагонних коліс.
Тишина полонила подвір'я,
Опустився туман на долину.
Опустився туман на долину.
Вгамуй мою тугу
І вперше, і вдруге.
І вперше, і вдруге.
Я цього літа, ніби дощ,
Якого всі чекають та даремно.
Якого всі чекають та даремно.
Вечірнє листя тихо шелестить.
Настане ніч, ти звалишся від втоми.
Настане ніч, ти звалишся від втоми.
Я закоханий в рідне село,
Що є краще від отчого краю?
Що є краще від отчого краю?
Ніч.Горять ліхтарі
Унизу й нагорі.
Унизу й нагорі.
Украли сонце кляті крокодили.
Місяць з неба чорт украв рогатий,
Місяць з неба чорт украв рогатий,
Хай спогади - повернення в минуле.
Там є усе: сніги, дощі і гради,
Там є усе: сніги, дощі і гради,
Як марне все ,коли заходить сонце,
І чорний вечір гонить голубів.
І чорний вечір гонить голубів.
Я так люблю тебе моє дитя,
Тобою сповнені мої надії.
Тобою сповнені мої надії.
Вірвалась у життя як зорепад,
Як смерч усе в душі перевернула,
Як смерч усе в душі перевернула,
Знову траурну музику чути
І голосить до хрипу душа
І голосить до хрипу душа
І падав білий сніг на Ваші ніжні плечі
Не падать він не міг все інше недоречне
Не падать він не міг все інше недоречне
Не кричи, не ридай, не благай
Серед мороку душ збайдужілих
Серед мороку душ збайдужілих
Коли ти йдеш в покорі і в печалі,
А на Голгофі всі твою смакують смерть.
А на Голгофі всі твою смакують смерть.
Ця ніч неначе похорон,
І більш ніяких докорів.
І більш ніяких докорів.
Огляди