Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Ігор Морванюк
(1970)
Автор
Вірші (54)
Інша поезія (2)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (0)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
* * *
Розвелося Янчевських доволі,
Кармелюк як і завжди один.
•
***
Я зірву тобі маку, полину, деревію,
Сині в житі волошки та Петровий батіг.
•
* * *
В житті моєму знову зорепад,
Кривавий шабаш замінив банкети.
•
* * *
Все суєта, мій сміх і твої сльози,
І білий сніг, і холод, і морози.
•
* * *
От тоски никуда не уйти,
Она вечно со мной , ну и пусть.
•
Втеча
Я від себе втікаю у сни.
Вечір губить натруджені руки.
•
* * *
Знову посмішки в'януть у серці моїм,
І терпець перевершує вінці.
•
* * *
Коли душа ридає я сміюся,
Щоб менше люди знали що болить.
•
Ностальгічне
О, невідгадано загадко
Зі мною ти на все життя.
•
* * *
Лице моє пожерли чиряки,
А я в душі собі плекаю ружу.
•
* * *
Последний поцелуй,
Последняя любовь,
•
* * *
На дворі вже кружляє сніг,
Морозить руки, ніс і щоки.
•
* * *
Знову вечір вже свої розставив пута,
Холодом повіяло з діброви.
•
* * *
Упасти жовтим листом з гілля
Під ноги всім - хіба не божевілля?
•
* * *
Життя мого одвічна суєта,
Мов синій іній на зеленім листі,
•
* * *
Жолудь падає, падає з дуба,
Моя милая, ніжная, люба.
•
* * *
Ми не можем забути про день,
Й пам'ятаємо завжди про вечір.
•
* * *
Чарівний сон цієї ночі,
Сполохав крик нічної пташки.
•
Акровірш
Яке красиве місто вечорове,
Коли зі мною поруч ти ідеш.
•
* * *
То не вітер гуляє по полю
І не птах, налякавшись, кричить.
•
* * *
Над Батурином - сонячні кола,
Ніби німб, ніби янгола клич.
•
* * *
Я в темряві до тебе лиш лелію,
Але навколо морок ніби крук.
•
* * *
Суха криниця не дає води,
Рекламне щастя не втамує спраги.
•
* * *
У серці ти ,в самому серці,
На листі пишеш осені листи.
•
* * *
Один лиш сум в моєму серці,
Любов нещадна, ніби смерть.
•
* * *
Нічого не сталося, просто на дворі осінь.
Сірий холодний дощ, знов твої мочить коси.
•
* * *
Коли на плечі впаде вечір.
З промінням сонячним надії
•
* * *
Дощ наші змочить душі,
Гніву вогонь потушить,
•
* * *
Морозно, на дворі хуга.
Холодно на серці, туга.
•
* * *
Тихо падає, падає сніг.
На печалі, на радість, на долю.
•
* * *
Фатальний рік залежить від події,
Здійсняться чи загубляться надії.
•
Акровірш
Коли навколо все таке непевне,
Один стоїш над прірвою буття.
•
* * *
На місто опустилася пітьма,
Періщить дощ ,немов несамовитий.
•
Чекання
За хвилею хвиля,
За ранками вечір,
•
* * *
Я часто йду по вулиці героя,
Нечая, Гонти, звісно й Богуна.
•
Ти поважно ідеш, ніби пава
Ти поважно ідеш ,ніби пава,
Я ж плетусь ,ніби кіт,навманя.
•
Акровірш
Печальне серце просить каяття,
Ридає потайки душа несміло.
•
В москалі, в москалі, в москалі
В москалі, в москалі, в москалі.
Чую стукіт вагонних коліс.
•
* * *
Тишина полонила подвір'я,
Опустився туман на долину.
•
* * *
Вгамуй мою тугу
І вперше, і вдруге.
•
* * *
Я цього літа, ніби дощ,
Якого всі чекають та даремно.
•
* * *
Вечірнє листя тихо шелестить.
Настане ніч, ти звалишся від втоми.
•
Моє рідне село
Я закоханий в рідне село,
Що є краще від отчого краю?
•
Медитація
Ніч.Горять ліхтарі
Унизу й нагорі.
•
Украли сонце кляті крокодили
Украли сонце кляті крокодили.
Місяць з неба чорт украв рогатий,
•
Хай спогади - повернення в минуле
Хай спогади - повернення в минуле.
Там є усе: сніги, дощі і гради,
•
Як марне все коли заходить сонце
Як марне все ,коли заходить сонце,
І чорний вечір гонить голубів.
•
Акровірш
Я так люблю тебе моє дитя,
Тобою сповнені мої надії.
•
Вірвалась у життя як зорепад
Вірвалась у життя як зорепад,
Як смерч усе в душі перевернула,
•
Мамі
Знову траурну музику чути
І голосить до хрипу душа
•
Сніг
І падав білий сніг на Ваші ніжні плечі
Не падать він не міг все інше недоречне
•
Не кричи, не ридай, не благай
Не кричи, не ридай, не благай
Серед мороку душ збайдужілих
•
Коли ти йдеш...
Коли ти йдеш в покорі і в печалі,
А на Голгофі всі твою смакують смерть.
•
Ця ніч неначе похорон
Ця ніч неначе похорон,
І більш ніяких докорів.
Переглянути всі твори з цієї сторінки