Меч в землі як плуг на ріллі.
Спочиває стихія в стихії.
На закон знайдеться завжди похєрон,
Але ми живемо єдиним.

У гранчасту склянку налито вино,
Коли ми п'ємо за поразку.
Перемога ж проходить повз нас сама
Без надії на нашу ласку.

Крізю розколоту шибку іде розлом
Через нашу осяйну свідомість.
Без бажання я знову хочу чогось.
Хочу їсти, пити, натомість

Коли бачу я герб родовий, домовий,
З однорогом надійним і вірним
Хочу вигукнути лише одне,за всіх-
Все під серцем одним єдиним!

20.11.09

Пишу я віршики, віршики.
Писаночки, пасочки, крашанки.
Пишу нерозгадану літеру
Яку я знайшов біля мазанки.
Пишу своїх поглядів стрічечки,
Які догорають в ліхтарику.
Замість їх запалюю свічечки
з яких запалають фонарики.
Як шепітом стін я пробуджений,
І обертом в зв'язці ключа,
Мій простір кордоном порушений-
Знов падаю я без плеча.
Безтямно нагріло нам сонечко.
І бродить комаха на гіллі.
Відродженням навпіл побуджений
Збираю квітки на довкіллі.
І стильно малюючи пекло
Залишу я шанс для людей.
Бо як же не вірити в Бога,
І як не співати пісней?

18.04.99

Все л'ється як повинно литись.
Все п'ється як повинно питись.
На ніч лягає день, і знов-
Весною сніг як сіль на кров.
І зрада там де спокій був.
І втіха там де щось забув.
І пісня де мовчав наш ліс.
І скеля на яку не зліз.
І п'ється кров,
І л'ється час.
І день і ніч
То все за нас.

13.06.99