як чорна кава
зранку до сніданку
не зроблена
не подана до ліжка
як ця агава
що цвіте на ганку
прощальним цвітом
як самотня кішка
трикольорова
наче б на удачу
й гірка цукерка
видана на здачу

такий мій світ
така судьба чи доля
яв чи омана
воля чи неволя

я полюбила наготу
і думки й тіла
побіля тебе
я так хотіла
здійнятись в небо
та білі крила
до зір зранила
й губила пір"я
на льоту

08.2012

Листопадовий бум за порогом:
розпродаж влаштовує осінь.
- Нехай пані візьме,
зовсім недорого,
оцей безцінний кленовий листочок!
У нім переплетені
дні і дороги,
багрянець кохання,
і золото мрій,
і бура печаль,
і зелень надій...
Не минайте:
милуйтесь,
котрийсь обирайте.
Хай Вам буде крізь зиму -
чи серце -
місточок!
За ціну не питайте.
Усе вже оплачено
паном Літом,
карооким палким мігрантом...


09.2011

обійми мене міцно-міцно
щоби не продихнути
я не пручатимусь
у лещатах твоїх обіймів
я заховаюсь як равлик у мушлю
від цілого світу
і від самої себе
знову стану маленьким дівчам
здатним до подиву
і знову щось розпиратиме груди
і лоскотатиме між лопатками

дозволь мені бути слабкою

дозволь кохати тебе
більше ніж вчора
і менше ніж завтра

світ
має початок
у наших обіймах

28.12.2010

а цукру мені не сип
до моєї гіркої кави
я вип"ю її до денця
і поворожу на щастя

Не плач!
Не сполохай сльозами дощу.
Бо весна без дощу
Має силу вбивати!

Вірш - як замінник радості.
Коли щось не стається,
не діється,
не клеїться,
просто коли болить -
утікаю у вірші, немов до пралісу:
обніму берізку,
притулюсь до дуба,
поплачу з вербою, -
ніби й полегшало...

усі думки
злітаються до неба
пилком на бджолиному хоботку
а тоді приходить
Пасічник
і витрушує соти
і небо проливається
кому росинкою
кому дощинкою
кому градинкою