І
…Місто з єдиним ліхтарем сонця вдень.
Місто з єдиним ліхтарем місяця вночі.
А може, сонце – той самий місяць.
Тільки зайчиком шубку свою змінює на ніч.
(Сонячні зайчики розбіглися в різні боки вулиці).

ІІ
…Місто з п'ятиповерховими коробками новорічних дарунків
Під ялинками сосен.
А з верхнього балкону он тієї кімнати зараз випурхне пташка.
То з першого під’їзду виходить сірий чоловік
І фотографує вас поглядом.
(Хтось так приховав приховану камеру, що й досі не може знайти.
Це ж скільки там було б несподіванок!).

ІІІ
…Жінка, що несе під пахвою червоного півня.
(Навіть від єдиного ліхтаря може вибухнути ціле місто).

ІV
…Місто з червоною фарою світлофора на затертій голками
Погляду мого вулиці.

V
…Місто з сірим небом,
Полами хмар застебненим на ґудзик сонця.
Сьогодні його взагалі немає.
Мабуть, він відірвався.
Мабуть, буде сніг.
Цікаво, а чи з’явиться вночі місяць?
Може, тут не обійшлося без гоголівського дідька.
Хоча він більше спеціалізується на рогаликах.
А тут – паляниця.
(Якщо забуду сьогодні купити хліба, не варто й дивитися в небо.
Його все одно не буде).

10 грудня 2009 року

Моя муза відпускає чілочку.
Моя муза кохає ,
заради якого вона й відпускає чілочку.
І довге волосся, щоб більше подобатись йому.

Але з тих пір, як вона покохала ,
чомусь забула про мене.
Ходить подумки тінню за ним,
оминаючи моє грішне двадцять друге життя,
яке минулого квітня стало моїм першим народженням.

До того моя муза була майже безтурботним дівчатком.
До того моя муза часто любила дивитися в небо,
хоча воно вже тоді було кольору його очей.
Вона ще приходила до мене,
і ми разом зустрічали рожевоокий світанок.

А тепер вона навіки загублена
в нічних вуличках своїх розбитих рожевих мрій.
І тільки вчора вона вперше за ці місяці
зіткнулася зі своєю мрією сам-на-сам.

…Рожеве вікно з рожевою шторкою.
Рожеве світло з вікна.
І поряд той, який уже ніколи не стане ріднішим,
жаданішим, ніж…

А вулиця все крутила колесо
своєї незбагненної фортуни,
і наближала їх до місця розлуки.

А вночі моя муза писала тільки сплески віршів,
ліричною героїнею яких була я.
І казала я вустами моєї музи
( не навпаки !):

…я відпускаю чілочку
…я кохаю 
…скоро квітень мого народження
…сьогодні в неба знову твої очі
…рожеве вікно в напівнічному місті
Я хочу прожити з тобою все…

29 лютого – 1 березня 2008 року