Будеш моєю коханкою,
Якщо я раптом стану лезбіянкою?
Чи станеш ти мене любити,
З криниці воду приносùти?

Чи будеш ти мене кохати
Під тином зранку біля хати?
А будеш мèне обіймати,
Пообіцявши не брехати?

А будеш мені ранками
Платить за каву франками?
І чи можливо, що світанками
Читатимемо вслух Ремарка ми?

А будеш ти мені казати,
Що й зірочòк не зрахувати
На небі оченят моїх,
Карих, великих і навік твоїх?

Станеш мені коханкою,
Якщо візьму і перейду до "них"?
Чи зустрічатимеш мене ти ранками,
Якщо я раптом переп'ю келùх?

Будеш їсти мені варити?
Цілуватимеш смачно чоло?
Чи зриватимеш для мене квіти?
Чи втечемо разом у село?

А ділитимеш зі мною ліжко?
Чи їстимеш зі мною хліб?
Писатимеш зі мною життя книжку ти?
І чи візьмеш портрет мій в гріб?

Будеш вірною завше і всюди?
Писатимеш мені довгі листи?
Чи не підеш ти слідом Іуди?
І чи мій ганок будеш мести?

Одним словом, чи будеш любити?
Чи дотримаєш слова ти?
Чи станеш ранами мені кровоточити,
Як ті, що звикли так себе вести?

Чи будеш ти, як "сильної" їх статі
Ходити зранку у халаті,
Не поважати, серце бити,
Чи будеш, всетаки, мої ти ноги мити?

Робитимеш мені ти боляче?
Чи заплачеш, коли я піду?
Чи глянеш сміло в очі ти,
Як іншу знайдеш, собі ж на біду?

Мені ти лиш не обіцяй,
Навіщо слів повітря-букви ті?
Живи, кохай і пий зелений чай,
А решту крапок вже поставить Він тобі в житті.

Прийди до мене у кімнату,
Я запалю пахучу свічку, наллю чай.
Іще при вході я почну взуття знімати,
А ти все решта бери та здирай!

Мені тебе ніхто і не судив,
Сама не знаю чого ми зустрілись,
І нащо разом вже дві ночі спали,
І двома ковдрами тоді накрились?

Ми зрадили тебе, мене, твою і мого,
Нас четверо тоді було, ніяк не двоє.
Та цілувались зовсім як не на вимогу,
А як щасливі діточки обоє.

А потім ще три тижні я чекала,
Що сина ти мені тоді зробив.
Я, чесно кажучи, собі би віку втяла,
Занадто дикий був би мій мотив.

Прийди-прийди, я лиш прошу.
Мені торкатись твого тіла хочу!
Шалені очі. "Ти диявол", - я кажу,
Та такі янгольські з тобою ночі.

Між запахами твого тіла
Собі тихесенько летіла
В ворота Раю навесні,
Тебе молила "Лиш приснись мені!"

Кохаючи тебе я в губи,
Любила іншого я в душу,
А ти бив сильно себе в груди,
Що я з тобою одружитись мушу.

2009