Володимир Чернишенко (1986)
|
Він людина-творець,
Він - найкращий.
Він віршар і трунар,
Тож найважче
Йому знати, що він
Просто тлін...
|
Я, Чернишенко Володимир Олександрович, народився 1986 року на Київщині. Виріс у мальовничому куточку Придесення – селі Зазим’є (Броварський район), закінчив місцеву школу з відзнакою. 2003 року вступив на біологічний факультет КНУ ім. Шевченка, де й зараз навчаюсь за спеціальністю „біотехнологія”. Займаюсь системою зсідання крові.
(ББК 84.4УКР6. Ч-49 Лірика. – УкрІНТЕІ, 2005. – 32с. ISBN966-7505-60-Х).
Пишу прозу. Можна знайти на сайті www.gak.com.ua
Деякі мої переклади можна знайти на сайті ukrlib.com
Рідна мова (Г. Тукай, переклад з татарської)
Підрядник: Таміла Белялова
Материнська і батьківська рідна мово золота,
Все що взнав, чому навчився – все у тебе я питав.
Тою мовою співала рідна матінка мені,
І казки розповідала моя бабця при вогні.
Рідне слово, рідна мово! Ти дала мені знаття.
Про печаль і радість світу, коли я ще був дитям.
І твоїми ж-бо словами я молився перший раз:
Бережи мене і маму, милий Боже, повсякчас!
Оригінал:
ТУГАН ТЕЛ
И туган тел, и матур тел, әткәм-әнкәмнең теле!
Дөньяда күп нәрсә белдем cин туган тел аркылы.
Иң элек бу тел белән әнкәм бишектә көйләгән,
Аннары төннәр буе әбкәм хикәят сөйләгән.
И туган тел! hәрвакытта ярдәмең белән синең,
Кечкенәдән аңлашылган шатлыгым, кайгым минем.
И туган тел! Синдә булган иң элек кылган догам:
Ярлыкагыл, дип, үзем һәм әткәм-әнкәмне Ходам.