Стигне кава в філіжанці
На порожньому вікні,
Ти даруєш коліжанці
Темні спогади війни.

Миротворець наш старенький,
Ти один із десяти,
Що повернувся до неньки
Після вражої війни.

Бачив ти людські страждання,
і не раз сам помирав,
але біль і сподівання
ланцюг смерті розірвав.

Тихо спогади розвіє
Красних маків в полі цвіт.
Тільки в пам'яті жевріє
поневолений наш світ.

2010

Хай не кажуть москалі,
що ми недороби.
Ще не встигнуть встати півні,
ми біля худоби.

Хай не кажуть негретоси,
що ми - білошкірі.
Вранці встали і на поле,-
ввечір загорілі.

Хай не кажуть молдовани,
що в нас руки з попи,
то у них із-звідти руки,
а в нас руки в боки.

Хай не кажуть в Казахстані,
що ми миролюбні,
бо у нас війна сусідів
в вихідні і в будні.

Боремось за справедливість,
за країну вільну,
ми не заздримо сусідам,
а слідкуєм пильно.

Щоб повстати через роки
й заявити на весь світ:
"Українець - звучить гордо,
це найкращий в світі цвіт!"

2010

Тобі б личило бути щасливим.
Мені б личило просто жити,
ти б ходив по землі красиво,
я б хотіла з тобою дружити.

Тобі б личило трошки страждати,
Тихий сум опустити на вії.
Я б змогла тебе утішати,
бути в ролі твоєї повії.

Тобі б личило трошки сміятись,
веселити усмішкою стіни,
а мені за тобою ганятись,
в переході зустрітись красиво.

Тобі б личило щиро заплакати,
а мені важко втомленій впасти.
через те, що зуміли ми втратити
двох закоханих брудні маски.

2010

Природа робить ідеали,
Які ми змінюєм самі.
Ми змінюєм життя – нам мало,
за ним ми змінюєм світи.

Змінивши радість на печалі,
А потім щастя на біду,
Летим в незвіданії далі,
щоб залишити пустоту.

Покинувши свої простори,
Які залишились пусті,
Приходим в інші небосходи,
Щоби замінити також ці.

Лише збагнувши через роки,
Що в новім світі ти помреш,
Вернути схочеш те минуле,
Але його не повернеш!

Пройдуть роки, пройдуть століття,
Все оживе – прийде весна.
Все зацвіте навколо в квітні,
Але для кого? Нас нема …

Змінивши все навколо себе
Ми знищили самих себе.
Хіба цього було нам треба?
Та часу в нас ще трохи є !

І починати треба з себе :
Прокинувшись , відкрий вікно
І зазирни у чисте небо –
Що Богом було нам дано

Такою має буть планета :
Щоб чисте небо наді мною,
Щоб пролітали в нім лелеки,
Щоб був листочок із росою.

Таким і має бути світ,
Чистіше крапельки води,
І щоб манив квітневий цвіт
На Батьківщину навесні.


2008р.