...історія без початку і кінця...
…йшов в брудних мештах чоловік, який спішив забрати новий, пошитий для нього капелюх, форма якого так подобалась його першій дружині, і яку через це майже ненавиділа його третя, яка попри все, була хорошою матір’ю і господинею, у якої була дочка, що вчилась в консерваторії і була одержима звуком низьких нот віолончелі, завдяки якій одного післяробочого вечора вона познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, який любив запах фарб, що нагадували йому вже минуле життя, яке прожив його дідусь, який жив довго і був бджолярем, хорошим бджолярем, і який кожної зими всій родині привозив свій пахучий липовий і гречаний мед, яким часто його дочки лікували своїх малих дітей, які жили у місті, гарному давньому місті, в яке закохувались як постійні мешканці, так і прибулі з інших країн люди, різного характеру та становища, яких воно просто надихало, і яке до того ж запам’ятовувалось на все подальше життя і закарбовувалось в пам’яті наче приємний домашній запах, який одні порівнювали з бабусиними пиріжками, а інші з свіжими жовтими яблуками, які сніжно цвітуть у кінці квітня, коли зустрічаються усмішками перехожі, які, пришвидшеним від гарного настрою кроком, топчуть ще мокру від останнього снігу бруківку і ослаблену, ледве живу траву, на якій зачухані і спраглі пригод домашні киці, ніжно пом’явкуючи погризують хрусткенькі її кінчики, які чекають теплого сонця, щоб знову стати зеленими і щасливими, як одна жінка, що живе навпроти, і яка горне до себе новонароджене маля і, поглядаючи на нього, впізнає в його оченятах теплий і люблячий погляд на світ свого коханого, який вийшов ненадовго, щоб купити картоплі і м’яса на обід, який дуже радісно почувається від усвідомлення своєї значущості і виконаного перед своїм життям обов’язку, який заплативши за картоплю, на мить зупинившись, запам’ятав саме цей один єдиний момент своїх відчуттів і подумав про те, що варто було б зупинятись так частіше…
Прокоментувати
Народний рейтинг
-- | Рейтинг "Майстерень"
-- | Самооцінка
-