Автори /
Василь Опришок (1966)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
****
•
****
•
****
•
Перед Різдвом
•
з Йосипа Мандельштама
•
****
•
Надвечір'я
•
Еротичне
•
Русалки
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Ще сипле сніг, ще віє хуртовина
І голоси знадвору звуть мене
І голоси знадвору звуть мене
чорним тюльпаном
під ноги
під ноги
Коли ми йшли стежиною вночі,
І ти стискала мою мужню руку,
І ти стискала мою мужню руку,
Іде Різдво крізь хащі і завії,
На землю сипле величальні сни.
На землю сипле величальні сни.
Мій тихий сон, супокій щохвилинний –
Мій невідомий, мій чаклунський ліс,
Мій невідомий, мій чаклунський ліс,
Я знав її найбільшу таємницю –
Я впізнавав її хитку ходу,
Я впізнавав її хитку ходу,
Знов лелече гніздо зацвіло голосами малими,
І від перших листочків болить тополина душа,
І від перших листочків болить тополина душа,
Ця жінка, що заснула поряд мене,
Ця тиша, що віднині гробова.
Ця тиша, що віднині гробова.
(плач зеленої праматері)