Автори /
Юлія Євтушенко (1992)
Рубрики
/ Дозволь мені
Опис: Дозволь мені побути наодинці,
Щоб ти не входив у моє життя.
Забути б всі твої гостинці,
Полишити б всі почуття.
І не плекати щоб надії,
А просто жити як колись.
Я хочу, щоб крилаті мрії
В буденності моїй вжились.
Дозволь мені нічого не казати.
Мовчання, тиша. Як я це люблю!
І в цей момент дозволь думки свої зв'язати,
Адже я правду у твоїх очах ловлю.
Отож, лиши мене на самоті.
Та ти не йдеш, бо щось тебе тримає.
Вся справа у твоєму почутті:
Розум противиться, а серце бути тут благає.
Не буду долі йти на перекір,
Нехай несе мене своєю течією.
Ти ще для мене ледь знайомий, та повір
Колись я зможу буть твоєю.
Щоб ти не входив у моє життя.
Забути б всі твої гостинці,
Полишити б всі почуття.
І не плекати щоб надії,
А просто жити як колись.
Я хочу, щоб крилаті мрії
В буденності моїй вжились.
Дозволь мені нічого не казати.
Мовчання, тиша. Як я це люблю!
І в цей момент дозволь думки свої зв'язати,
Адже я правду у твоїх очах ловлю.
Отож, лиши мене на самоті.
Та ти не йдеш, бо щось тебе тримає.
Вся справа у твоєму почутті:
Розум противиться, а серце бути тут благає.
Не буду долі йти на перекір,
Нехай несе мене своєю течією.
Ти ще для мене ледь знайомий, та повір
Колись я зможу буть твоєю.