Автори /
Юлія Євтушенко (1992)
Рубрики
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
По колу
•
Незнайомець
•
Поділ
•
У парку
•
****
•
****
•
Забуті могили
•
Барви весни
•
Дозволь мені
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Обламувати крила
Солодких, теплих мрій
Солодких, теплих мрій
Незнайомець виринає в пам'яті моїй
І відразу в тілі виникає збій.
І відразу в тілі виникає збій.
Поділ - це моє серце.
Поділ - моє це життя.
Поділ - моє це життя.
Листя тихо опадає,
Під ногами шурхотить.
Під ногами шурхотить.
Навіщо кохати, навіщо страждати,
Щоб душу ятрити, вночі сумувати?
Щоб душу ятрити, вночі сумувати?
Мов холод пронизливий,-думка:
Не гріє кохання мене...
Не гріє кохання мене...
Забуті могили, забуті могили,
Чому ледь видніють вони?
Чому ледь видніють вони?
Ранок...Сонце за вікном
пензлик в фарби устромило
пензлик в фарби устромило
Дозволь мені побути наодинці,
Щоб ти не входив у моє життя.
Щоб ти не входив у моє життя.