Ти-найгетерніша з гетер,
Я пам’ятаю дотепер
Твій рожевий клітор
Об'ємом з мілілітер.

Але ти з’їхала кудись,
В службове у відрядження,
Й дороги наші розійшлись,
Й скінчилися побачення!

А так хотілося б мені
Хоча би раз на два-три дні
Пірнати у твої глибини,
Моя царице-Катерина!

Мені ще немає двадцяти трьох,
А я вже не ангел, я вже-не бог.
Я впала морально й фізично,
Мені вже багато що звично.

Мене не лякає і не коробить
Вже жодна ве-не-рич-на хвороба!
На думку громадськості –
Накласти!
Чим гірше, тим краще,
І в цьому – щастя!

Зі страхом дивлюся
У власне майбутнє:
Вагіни і прутні,
Вагіни і прутні.

Витри соплі, подруга!
Не жуй пластилін!!
Твоїх сліз, твого розпачу
Не вартує він!

Він пішов, тебе кинув,
Як було вже не раз.
Утішай себе думкою,
Що він-підарас!

Я давно говорила,
Що він – голубий!
Та забий ти на нього!
Візьми- і забий!!

Бо у тебе ще я є-
І це головне-
Я кохаю тебе,
Ти- кохаєш мене!!

Ах ти ж, капосний ментяра,
Я ж тебе любила!
І своє життя дівоче
Я занапастила!

А ти – жлоб, що світ не видів,
Хитрий, мов котяра!
Жаль часу, що я з тобою
Провела, ментяра!

Я ж тебе в кафе кормила
За свою стипендію,
А ти ж, падло, з іншою
По ресторанах швендяло!

Знай: тебе по всьому світу
Відшукає кара!
І в Ізраїлі дістану
Я тебе, ментяра!!