я устало смотрела на небо,
задыхаясь в холодном поту
я привыкла что осенью где-то
каждый бродит в личном бреду.
я беззвучно кричала о "воле".
как положено птице в плену.
я мечтала о личной свободе
но, как паразит, без тебя не живу.
я сгибалась в углу полумрака.
ясно видела ночью луну
я срывалась без всякого знака.
Не умею сказать, что люблю.

2014

Я в твої долоні - своє серце...
Я тобі дарую, не лишай..
на душі тій осінь листя зносить.
раній дощ змиває ту печаль..
якщо ти захочеш - дощ спиниться.
біль затихне, ти лиш попроси.
Ми з тобою разом, - мені сниться.
чорно - білим фільмом бачу сни...



2014

Напевно, в 13-те я не вмираю.
Вбивай не вбивай, я давно вже здалась.
Напевно, навічність я не кохаю.
Коли навіть сам ти не віриш в Нас.

Хотілося б літом побачити осінь,
щоб дощ ранній змив всю набуту печаль.
Хотілось би вміти минуле змінити.
Але ж все одно ти не віриш у НАС!





2014

Білим птахом в злітала я в небо.
Залишаючи землю тобі.
Відпускаючи все у минуле.
Я лиш щастя хотіла собі.
Я боялася що буде далі.
Не проходимо ми перепон.
Ми загралися в гру ніби малі.
Той програв в кого гірша з промов.
Приспів:
Кохаючи
Ми пливли в небесах.
Лишаючи.
Десь на землі свій страх.
Прощаючи.
Кожен за себе завжди.
Міняючи
Погляди на чужі
Кохаючи
Ми на планеті самі, самі.
2
Білим птахом летітиму далі.
Просто хочу я дати ще час.
Кожен з нас залишиться правим.
І ніхто не скаже «пробач».
Я не можу забути минуле
І не хочу я бути сама
Та програвши ніхто з нас не буде.
І ніхто не скаже слова.
Приспів:
Кохаючи
Ми пливли в небесах.
Лишаючи.
Десь на землі свій страх.
Прощаючи.
Кожен за себе завжди.
Міняючи
Погляди на чужі
Кохаючи
Ми на планеті самі, самі.


2014

Коли було літо, було все не так нестерпно.
Всі маски театру ляльок закриті давно на замок.
Була я сама собою.
Я не шукала хвилиних тих зустріч з тобою.
Навіщо?Бо маска кохання лежала далеко на дні...
Напевно далеко в душі я б хотіла, цей ключ загубити.
Щоб маски образи і смутку ніколи вже не відкрити.
Якщо там залишится радість? Нехай...
Вона ще нова. не відкрита, ні разу не вдягнута..
Хоча так потрібна хвилини, секунди... лиш мить...
Закрити театр...та ні якось лячно...
Життя лиш одне. Не марнуй його просто так.
Життя це театр. Є драми, комедії і мелодрами.
Є публіка-світ. Є маски бажань, переживань...
Є навіть квиток. Купуй його на виставу.
Виставу життя когось з непогасших зірок.
2013

Іти до успіху не дивлячись на перешкоди,
Візьму за кредо я свого життя.
Писатиму собі неписані закони.
Я майстер власного буття.
Вирішу те, що завтра стане не важливим.
І в гору лізтиму, забув про страх.
Я стану тим, кого в дитинстві мрії
Писали олівцями на листках.
Я буду вірити у те в що вже не вірять
І доведу, що в мене є свій шлях.
Я буду тим кого дитинства мрії
Не залишають тільки на листках.




2014

Не для тої приносив квіти
І не тій говорив люблю
Я б за тебе змогла любити
Та ніколи це не скажу.

Я б для тебе в вогонь і воду.
Варто було лише попросить
Я за тебе вмирала знову
Та не зміг ти мене полюбить.
2014

Ніхто не знатиме тебе…

Ніхто не знатиме тебе таким яким ти був.
Ніхто не знатиме про що тобі болить.
А ти не скажеш, ніби все забув.
Неначе твоя пам`ять з білью спить.

Ніхто не знатиме змінився ти чи ні.
Ніхто не знав тебе. Чи й був тоді ти справжнім?
ТИ промовчиш.Бо люди не змогли розшифрувати очі
ті сумні.
А почуття?Вони якісь пусті,і часто залишаються вчорашнім.

Ніхто не знатиме кому писав вірші.
Та навіть ти не знатимеш напевне.
Переплелось у пам`яті все інше.
А ти мовчиш...

Ніхто не знатиме тебе таким яким ти був.
Не приймуть і того яким ти станеш.
Для деяких залишишся пустим.
А деякі тебе колись пізнають.

2014

Ти в полоні моїх думок.
У моїх ти мріях не справжній.
Я ламалась, зривала замок.
Ну а ти залишався не справжнім.
Я тонула в твоїх очах
Твоя посмішка чарувала.
Ти для мене був принцом прекрасним,
А для тебе я не існувала.
Крик душі заглушав цілий світ,
Але я цього знать не давала.
Я взлітала від твого привіт
І жорстоко об землю вдарялась
Не хотілось втрачати пісні,
Які я тобі дарувала.
Я боялася самоти,
Та для тебе я не існувала.
2014 рік

Я выдержу все правда-правда,
Ты только скажи, стоит ли ждать
Я сильной стала, как учил папа.
Ведь от проблем не надо бежать.
Я выдержу боль, если обнимешь
Мне бы лишь знать что все не спроста.
Я буду прощаться , если обидишь.
Любовь исчезает раз й навсегда.


2014