Вірші - Оля Брилінська - Поетичні майстерні

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори /

Оля Брилінська (1983)

«О, как убийственно мы любим,
Как в буйной слепоте страстей
Мы, то всего вернее губим,
Что сердцу нашему милей»
(Ф. Тютчев)

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

Душе моя, благаю - схаменися!
Ти у минуле більше не дивись!

Осінній вечір. У кімнаті пусто.
Думки заплутались…

• Молитва

Він мене поцілував
Й полетів за неба край.

Я хочу написати про весну!
Весну життя, хмільного від кохання!

Прийде той день, коли я перестану
Читати знову й знов твої листи.

Підкрався вечір,
Наче чорна кішка.

Ти повернувся…
Знов цілуєш мене в губи,

Мабуть, прийшла пора прощатись і прощати…
І серце розливається словами на папір.

Що може бути більш промовисте,
Аніж мовчання?

Чому у сни мої приходиш ти щоночі?
В той нереальний світ,

Забути б все,
Сказати : «Досить!»

І знову зустріч…
Знову лиш у сні, не наяву!

Переглянути всі твори з цієї сторінки