Чарівна жінка при надії:
дитя…

Виношує, плекає мрії
і почуття.

Тривожиться, чекає, мліє:
биття…

Під серцем жевріє, не тліє,
життя!

Весняних днів на все життя!
Здоров`я! Радості! Любові!
Кохання, щоб до забуття…
І сліз від Щастя, не від болю.

Привітних усмішок людей
Коханих рідних і незнаних.
Яскравих блискавок ідей,
І макіяжів… бездоганних.

Шалених вражень, відчуттів,
Гламур троянд і хміль конвалій,
Дурман чаклунства ніжних слів…
І щирість холоду печалей.

У вир емоцій, в казку снів
Щораз пірнати з головою.
Життя тримати гордо німб,
Хай людство тішиться тобою.

2012р.

Співала, як янгол.
Жила, як людина.
Як свято і будні.
Тепер відпочине.

Людина і янгол,
Що пристрасть і спокій,
Шаленство і мудрість.
Де небо – де попіл?

Людина і янгол…
Чи ж є протиріччя:
Вже тіло померло –
Летить її пісня!

То янгола голос:
Мурахи під шкіру,
Волосся мов колос...
Це гімн її тілу.

Він став сиротою,
Покинувши тіло.
Земне за водою,-
Крильми тріпотіло.

2012

Полети, полети, валентинко,
До моєї коханої жінки.
Опустися на ніжнії плечі,
Зацілуй за турботи лелечі,
Закружляй у щемливім бажанні,
Обійми, ніби це вже в останнє.

Полети, полети, валентинко,
До моєї коханої жінки.
Щоб відчула вона: її тіло
Над печалями світу злетіло,
Розлилося смарагдами неба
І спустилось в обійми до мене.

Полети, полети, валентинко,
До моєї коханої жінки.
Не згубися у нетрях інету,
Розбуди своїм сміхом планету
І зіграй на чарівній сопілці
Гімн коханню моїй милій жінці.

Полети, полети, валентинко,
До моєї коханої жінки.

2012р.

Усмішок, усмішок, усмішок,
Милих чарівних жаданих
Ввечері, вдень і удосвіта
Дружніх, чужих і коханих.

Хай посміхаються люди
Вашим очам і принадам!
Хай розливається всюди
Сміх ваш, як джаз по естрадам.

Милі жінки я вас хочу…
З святом Весни вас вітаю!
За вашу долю жіночу
Вам рушники аж до раю.

2011р.

Не чекайте
Із моря погоди, не рахуйте до свята ви дні.
Ви сьогодні, сьогодні кохайте!
Вас любити дозвольте самі.

Не благайте
Ви долю про щастя, не просіть ви у відьом зілля.
Ви сьогодні, сьогодні кохайте!
Від любові залежить життя!

Не моліться
Ви Богу: «За здравіє»! Не йміть віри ученим статтям!
Вам здоров`я! Сім`ї довголіття!
І кохання…І радостей вам!

Не тримайте
На ближніх образи, бо камінням любов не згубить.
Ви сьогодні, сьогодні кохайте!
Покохайте життя кожну мить!

Не давайте
Убогим душею потоптатись у вас в рушниках.
Ви сьогодні, сьогодні кохайте!
Хай їм грець, й батогом по руках!

2010р

Низький уклін Вам матері,
жінки і дочки, сестри
за те, що є Ви на землі,
й готові хрест свій нести.

Я буду, буду, буду!
В усі кінці кричати:
Давайте нині, люди,
усіх жінок вітати!

За їх ласкаві руки,
за ніг надмірну втому
і за пологів муки,
за радість, спокій дому.

Сьогодні щире свято,
увінчане весною,
цвітуть жінки й дівчата,
як квіти над водою.

1987

Хочеться, як інколи води,
чистої холодної п`янкої…
Як з морозу чаю й теплоти,
рідної духмяної терпкої…

Хочеться, як в дощ до сну,
милого чарівного покою…
Як відчути неба глибину,
коли жах дратується з тобою...

Хочеться так милої руки,
Дотиків відчути насолоду:
щоб по тілу розійшлись круги,
мов камінчика шубовснули у воду.

Хочеться зустріти погляд твій,
що тривожить, кличе і жадає…
Щирі очі під дашком із вій,
що говорять, вірять і чекають.

Хочеться прийняти подих твій
на свої уста і, мліючи від нього,
потонути в круговерті мрій…
Й бути найщасливішим від того.

1983