Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олександр Мельничук (1975)
Я по землі і повзав, і ходив,
Знешкоджував і міни, і снаряди,
Приповз в поезію - в це диво з див,
Для всіх поетів я знайду поради!

Інфо
* Народний рейтинг 4.130 / 5.38
* Рейтинг "Майстерень": 3.630 / 5.25
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Переглядів сторінки автора: 18486
Дата реєстрації: 2010-02-10 12:15:31
Звідки: Житомирщина
Школа та стилі: Не визначився, молодий ще.
У кого навчаюсь: У всіх, хто пише добре.
Група: Користувач
Е-mail: << Для контакту з автором зареєструйтеся >>
Автор востаннє на сайті 2011.10.06 21:01
Автор у цю хвилину відсутній

Про автора
Народився і живу. Хоча, могло би бути й не так.

Найновіший твір
Зустріч
Вона мене чекала стільки літ!
А я й не знав про ці її чекання...
Гуркоче і вібрує вертоліт –
Заради неї цей нічний політ –
В нас буде зустріч перша... І остання?

Тремтить рука і серце калатає,
Кажу собі: «Ти ж знав, чого летів...»
Так, знав: вона мене чекає,
Її наснага з віком не зникає,
Вона до вибуху готова почуттів!

Я тихо опускаюсь на коліна,
Торкаюсь ніжно незнайомки тіла... –
І миттю сталася в стосунках зміна!
Я впізнаю: це мінометна міна,
Вона мене чекала і хотіла!

Навряд... Тоді я ще не народився...
От дід повоював у цих краях!
Тут Третій Український бився,
Боєприпас і загубився,
Хоча – не голка і не цвях...

Накладним зарядом, без мороки
Я задовольнив її бажання...
Миттю перелякані сороки
Вісті понесли у різні боки
Про жіночі марні сподівання...
2011