И ниспровергнут был в озеро серное, смолой кипящее,
Весь балаган
И следом был ниспровергнут
Надсмотрщик над балаганом
И было ему имя Савик

И явился Илья
Валерьевич
Кормильцев
И была в его деснице книга раскрытая
И слова были в той книге:
«И я засмеялся от счастья, что этот мир у меня не отнять»
И засмеялся Илья своим же словам
И отнял у себя свой же мир
Раздавив его ногтем безымянного пальца шуйцы своей

P.S. И не заменил Илья батарейки -
И не стала эта музыка вечной

(2012)

Рак Неба Рак-Неборак Неба Рак Неборак Неба Рак

Свиснув на горі Я

Прийшов немов злодій

- Хто-хто з хатки вас вигнав,
Біднятка?
Хто-хто грозився тупу-тупу ногами,
Сколоти вас рогами,
Ніжками затоптати,
Хвостиком замести,
Щоб вам була смерть?

А нема смерті

Набрехали вам

Повертайтесь до хатки,
Дітки

Рак Неба Рак-Неборак Неба Рак Неборак Неба Рак
Як прийду – то буде знак:

Мов блискавка зі Сходу та аж до Заходу

(2013)

Пластичний хірург такий пластичний
Він зранку робить розтяжки
Сідає на шпагат
(відхилення від теми: слово «шпагат»
Римується зі словом «шпинат»,
Ну
як
тут
не згадати про Моряка Попая,
фу, відхилення від теми – це мерзота
для літературного процесу)
Також він виконує вправи цигун
Переважно в якості спорт-процедур
Але ні крапельки не медитує
Не знаю чому так вийшло
Напевно через те
Що
Він просто пластичний
Гнучкий і високоточний
Гумовий
Каучуковий
Рідкокристалічний
Хірург
А
Не
Відлюдник-даос
Що
Мешкає
На горі Удань

(2010)

Присвячується Ю. В.
Нічого особистого;

Моя німкенечко!
Я каратиму Тебе…
Під Сталінградом… Ні…
Піді мною…
Ти стогнатимеш, але
Не від холоду.
Стоп.
Ніякого Сталінграду!
Я буду Твоїм генералом Власовим,
Я буду колабораціонувати
З Тобою
На підлозі… Чи…
Краще не на підлозі,
А просто на вологій
Землі!
Так легше,
Так зручніше
У поході…
І скельця моїх окулярів
Світитимуть на Твоє
Аристократичне обличчя…
Я служитиму Тобі,
Моя німкенечко!
Лише не залишай мене
Сам-на-сам
З більшовиками…

(2010)

Як хотів би дожити
До тієї хвильки
Коли помру
А не вмерти до того
Як помру
Або в той самий момент
Коли вмер –
Знову помру!
Чи навіть
(Дурість яка!)
Коли вмер –
Знову помру –
А під час цієї смерті
Ще раз
Несподівано помру!
Краще один раз
Нормально померти
Як це буває
Коли звичайно
Помирають…

(2010)

Коли червоне творить сяюче
Коли мов фенікс з попелу
Коли камінь відкотився
Коли в час суму прийшла
Радість
Коли вершник на коні блідому відступив
Коли охорона розбіглася хто куди
Коли нема в Гробі Того Хто був там
Коли ХРСТС ВСКРС!

(2010)

- Віталя, ти повинен підтримати якусь одну з двох
Частин нашого сімейного суспільства.
Або ставай у чергу у туалєт,
Або сідай на диван – і дивися
«Полє Чюдєс» з Лєанідам Якубовічєм!
А якщо тобі вже так закортіло
Бути дисидентом –
То піди вдягнися й винеси сміття!

(2010)

- Якби Ти була лесбіянкою, а я був би гоміком,
То ми б з Тобою цілими днями займалися сексом,
Але дітей в нас би не було…
- А чому так?
- Бо не народжуються діти у гомосексуальних пар…

(2010)

Я не знав її зовсім.
На концерт Бутусова вона прийшла одна.
Мені здалося, що вона сумна і трохи самотня.
Ця дівчина (років двадцяти двох на вигляд)
Попрохала у мене бінокль,
Щоб подивитися на музикантів на сцені.
Ввічливо подякувала…
Я подумав: одна на концерті. Дивно якось…
А В’ячеслав Бутусов співав:
«В комнате с белым потолком,
С правом на надежду…»

(2009)

Уві сні бачив я безліч очей.
Деякі були спокійними,
Інші навпаки, - напружено пульсували зіницями.
Здається, там були очі всіх людей світу.
Вони дивилися зі всіх боків.
Мабуть, я бачив там і свої очі.
Але я в цьому не впевнений.
Бачив я, звичайно, і Твої очі.
Спочатку саме вони зацікавили мене.
Та я подивився трохи вище.
Його очі побачив я.
Очі Того, Хто хотів допомогти і Тобі, і мені,
І власникам усіх цих очей.
Я дивився у Його очі,
Я побачив Його обличчя.
Єдине я не міг зрозуміти:
Як ми, люди, могли розіп’ясти Того,
Чиї очі так люблять нас,
Чиї очі так співчувають нам,
Чиє серце віддане нам?..
Він дивився начебто вище мене,
І разом з тим Він дивився у мене!
Він був такий добрий,
Що я не міг витримати погляду Його чесних очей,
Його милосердних очей…
…Я прокинувся у сльозах,
І довго не міг заспокоїтися.

(2009)