Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Майстерень Адміністрація

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-11 13:51:44 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

Ця російська мова починає "навісать". Це таке її рідне нове дієслово з розряду нових дієслів чи старих у нових значеннях.
Відверто кажучи, мене починає дратувати її довільне використання - ні, не у смислі свобод, а у сенсі нормативності. Оці усілякі "пасиб" замість нормативного "спасибо" (цитую російською), etc (додаю латиною) та Саш, Вань, Гриш, Петь тощо - це дрібниці. А у більш широкому колі відхилень? Ця російська мова втручується в українську.
То нехай - дратує чи не дратує, нехай собі живе - оця мова Директорії. Хай живе на засадах її існування та історичності. А нащо під неї підводити неконституційно-нормативну базу? Щоб мене Ваші земляки викинули з електрички, почувши мою українську, а не її - у майбутньому Вашу регіональну? Або луганчани чи кримчани? Я цього не хочу. Ці всі області та райцентри - невід'ємна частка України.
Саме у ній російська мова вільно почувається як, НМСДД, ніде. Поїдьте з нею до Татарстану чи Мордовії. Відчуйте гостинність. Або до Чечні.
Політикани під командуванням політичних технологів готуються до розділу України. Яка їхня влада не довга, але не вічна.
І дискусію давайте будемо згортати. Існує Конституція. І якщо почнеться оте, до чого воно все йде, то мене позиція сайту влаштовує. Я її навіть підтримую. Та до цього справа, сподіваюсь, що не дійде.
То передвиборчі технології, а оті "пасіб" та "тань-вань"... Не можу чути. Принаймні, у себе практично вдома.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2012-06-11 14:20:21 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

Як я бачу, він щось не віршує. Або віршує, але не вчащає до нашого храму мистецтва. Я можу спробувати уявити, чому:
1. Списався - тобто немає у нього нових ідей, так само як їх може не бути навіть у митців і лауреатів. Була ідея, була тяга, було бажання. А потім бажання лишилось, так само як і які-небудь заслуги, а ідей немає.
Така моя фантазія або припущення лежить, т.б.м., на поверхні.
2. А ось друге. "Мавр зробив свою справу" - хотів він її робити чи ні. Зараз сайт практично тоне у російськомовному віршуванні і спілкуванні українською - такою, яка дуже схожа на російську - як у сенсі словникових запасів, так і побудови. Вона (оця українська, схожа, на російську, або українська, схожа на суржик) йому може не подобатись так само, як і його російська кому-небудь іншому.
І щось з цих пунктів (або моїх прогнозів-фантазій) могло вплинути на його рішення.
І я поділяю обидві точки зору. Вони мені зрозумілі.
Навряд чи він напише сам. Він звик не лізти в очі. Це скромний персонаж. І не робіть, будь-ласка, прозорих натяків. Це право Алєксія - віршувати чи ні.
Коментатор Чорнява Жінка, [ 2012-06-11 14:58:10 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

"Зараз сайт практично тоне у російськомовному віршуванні" - ? мы об одном и том же сайте? взгляните на Главную страницу. Но дело не в этом. Патриотизм не в том, чтобы "заткнуть рот" другому языку, а в том, чтобы развивать свой.

І нарешті. Казала вже, але повторюсь ще тут.
1. Я народилася і виросла в Україні. Це моя Батьківщина. І я люблю її ніяк не менше, ніж ви чи хтось інший, хто вважає, що російськомовні громадяни України не справжні чи гірші у чомусь.
2. Я дуже люблю українську мову. У мене багато друзів у Західній Україні, і мова спілкування ніколи не ставала нам на заваді. Бо всі вони адекватні і притомні. Хоча не виключаю, що мене могли викинути з електрички за мою російську "патріоти". Чи ні?
3. Я за те, щоб єдиною державною мовою в Україні була українська. Принаймні, поки суспільство не дозріє до якисхось загальноцивілізаційних понять. У той же час мені не байдуже, що російська мова, яка є рідною для мене і для багатьох мільйонів українських громадян, практично не вивчається в школах і вишах. Ну, 1 година в тиждень для рос. мови і 1 година для рос. літератури - це не навчання ж?
Звідси ця безграмотність, яка мене теж дратує.

Главное, что всем понятно: заваруха с этим законопроектом - чисто провокационный предвыборный ход, гнилая манипуляция, рассчитанная именно на такую вот реакцию, которую вы и администрация ПМ сейчас демонстрируете. Жаль.
Коментатор Світлана Козаченко, [ 2012-06-11 19:27:33 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

Можливо, подібні дії справді на руку надто хитрим зрадівцям, але ж не можна мовчати в такій ситуації! А то ми, розгадавши їхні підступи, сидітимемо толерантно й дочекаємося, що з електрички за українську мову викидатимуть по всій Україні - де ті електрички є.
Усім зрозуміло, що це піар передвиборний. Але це - порушення Конституції, демонстрація того, що значно більше мільйонів україномовних українців (а як звучатиме: французомовних французів? чи япономовних японців? як у цьому світі ставитись до такого явища, яке маємо? хто нас поважатиме - неукраїномовних? якщо свого природного права на рідну мову не зберегли?!)... перепрошую, захопилася, так от, це демонстрація того, що значно більше мільйонів україномовних українців для нинішньої банди при владі - не що інше, як безмовне бидло, лохи... І це мовчки ковтати? Адміністрація сайту робить хоч щось. Вважаю, що всі, хто себе патріотами називає, мають свою думку висловити недвозначно. В цій країні, де російська мова процвітає - краще, ніж удома, не просто є, а швидко діє закон лінгвосоціології: з двох подібних мов одна обов'язково витіснить і знищить другу. Хто - кого? Питання риторичне. Я теж проти лінгвоциду - навіть по відношенню до російської мови. Але в НАШІЙ СИТУАЦІЇ давно треба було діяти так, як це зробили у Прибалтиці. Для нас це єдиний шлях порятунку рідної мови та гідності цілої нації.
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-06-11 20:03:05 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

вот не нужно было о Прибалтике...
что вы, уважаемая, знаете о Прибалтике-то? по наслышке и что? что имела Латвия, введя языковой ценз? потерю, отток лучших кадров в науке, образовании, медицине. Это для вас пример? Но даже там не видела я такого геноцида по отношению к праву нац.меншинств. Перехода - такого как в Украине - на государственный язык в делопроизводстве, образовании и других отраслях - в мире не сыскать! на собственной шкуре испытала это, когда в 1995 году, переводясь на русский курс, была поставлена перед необходимостью защищать дипломный проект на украинском. матанализ, причем.
я видела, как переходила на мову армия, служа в МинОбороны. как это все форсировалось. Спасибо, что для принятия гражданства в моем случае, в отличии от той же Латвии - меня не заставили сдавать язык, и по уровням. Хотя я бы сдала, как и в случае родины моей прибалтийской и к стыду многих местных жителей - не хуже, а лучше их многих.
Теперь ребенок мой. был лишен возможности ходить в русский садик в городе с населением в 40 тысяч человек за неимением такового. Школа - один русский класс на то же количество жителей! нонсенс.. я привела..но мне сказали - если ваш ребенок способный, не отдавайте сюда, здесь те, кто нигде не пригодился. у них нет будущего! русский класс- отбросы общества. и это в городе атомщиков, которые наверное единственные остались работать на русском. Что вы скажете моему ребенку, у которого нет выбора в этой стране? даже в Латвии он бы его имел...
Коментатор Татьяна Квашенко, [ 2012-06-11 20:24:24 ],
на сторінці твору     "Погляди на життя «Майстерень»"   Редакція Майстерень

1   ...   85   86   87   88   89   90   91   92   93   ...   96