Автори /
Артур Сіренко (1965)
|
Рубрики
/ Біла імла
Опис: Таке воно життя - посмуговане.... Часто суворе. тому верліброве... Кожна поезія - етюд намальований словами. Якщо замість полотна хмари, а замість пензля вітер...
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Дикі вишні
•
Тема дощу: серед крапель
•
Кiнь вогню
•
Тільки шматочки тиші
•
Озираючись
•
Оливи
•
Наш сумний сад
•
Полювання на хижаків
•
Тиша землі
•
Триптих урбанiстичного блюзу
•
Майстер Марк
•
Моя парасолька
•
Слiди тварин
•
Ключ від згорілої хати
•
Серед вересня
•
Говорити людям
•
Шелест пiску
•
Знак
•
Кружляння світу
•
Треба
•
Степовий вітер 1171 року
•
Сон мертвого дерева.
•
Розмова дерев
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Коли вітер прийшов
у міста катарів
у міста катарів
Серед дощу ми як на Корсиці липня,
Конвент алегорій, метафор – постреволюції дня.
Конвент алегорій, метафор – постреволюції дня.
Огненний кінь мій спогад топче копитом
Траву моєї пам’яті, чебрець минулого. Огром
Траву моєї пам’яті, чебрець минулого. Огром
Якщо тільки тиша лишилась тобі,
Якщо ти зникаєш, як тінь у юрбі,
Якщо ти зникаєш, як тінь у юрбі,
Не тільки мертві дні залишаться позаду
Коли знайдеш собі хвилину озирнутись,
Коли знайдеш собі хвилину озирнутись,
В осяйній тиші самоти оливи – сад.
Не можу поглядом вернутися назад –
Не можу поглядом вернутися назад –
Наш цвіт обірвано. І пусткою наш сад стоїть.
Жорстокий садівник посеред марева століть
Жорстокий садівник посеред марева століть
Наче мисливець вистежую слід хижака.
У землю засіюю гільзи замість зерна.
У землю засіюю гільзи замість зерна.
Патріарх гомінкої церкви джмелів
Такий же самотній як чорний лелека,
Такий же самотній як чорний лелека,
Блюз мого міста
Старий бібліотекар.
Книгами сумних років
Книгами сумних років
Люди під парасольками снів.
Осінній дощ – це мара,
Осінній дощ – це мара,
Серед трави зім’ятої вітром
Дикий кіт зі зламаним годинником
Дикий кіт зі зламаним годинником
Хто відшукає
Старий колодязь,
Старий колодязь,
Ще квіти не змерзли.
Ще хризантеми
Ще хризантеми
Людям говорив,
Що дерева теж португальці.
Що дерева теж португальці.
Моєму верблюду присвячую. Щиро.
Намалюй мені Волю.
На листі дерев,
На листі дерев,
Слухав би шурхіт листя
Але в небі синьому
Але в небі синьому
Те, що в житті нам потрібно
Хотілось словами назвати
Хотілось словами назвати
І це фарби мої? Це палітра моя?
Цей набір сірих плям?
Цей набір сірих плям?
Мертве дерево спить
Снами жовтими снить
Снами жовтими снить
Розмова дерев