Автори /
Артур Сіренко (1965)
|
|
Рубрики
/ Медова офіра
Опис: У кожного свої офіри, свої треби. Мені судилось зійти на вершину лисої гори і принести медову офіру...
Опис: У кожного свої офіри, свої треби. Мені судилось зійти на вершину лисої гори і принести медову офіру...
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу
•
Річкові острови снів
•
Солодке вино вечора
•
Ноктюрн кам'яного човна
•
Розмова Едварда ІІІ з Філіппою де Авен на монастирському подвір’ї 25 січня 1327 року в Йорку
•
Час марних надій (серед падолисту)
•
Краплі горобинового меду
•
Краплі осіннього меду
•
Краплі бузкового меду
•
Краплі каштанового меду
•
Краплі гіркого меду
•
Краплі лотосового меду
•
Краплі очиткового меду
•
Краплі волошкового меду
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
В час посухи:
Він робив морозиво зі снігу
Солодке, наче січневий вечір.
Солодке, наче січневий вечір.
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
А море зелене озерне
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
Сон – це тканина з овечої шерсті,
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Це струни, на яких грає блюз
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
Скажи осіннім квітам*:
Вітрила осені давно роздерті**,
Вітрила осені давно роздерті**,
Так я пам’ятав:
Падолист-спудей
Падолист-спудей
Шпак з довгим хвостом,
За який зачепилась веселка,
За який зачепилась веселка,
У вихорі готичних алюзій
Темних, як шпарка,
Темних, як шпарка,
Осіння новела,
Що написана на поверхні озера
Що написана на поверхні озера
Стежка до ільмової левади
Вологої, наче першопочаток подиху,
Вологої, наче першопочаток подиху,
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
Стукотить по чужій вулиці Янголів
