Порожні дві кімнати
твій подих серця щем
нема куди втікати
рука в руці ідем
ти знаєш в коридорах
в дзеркалах наших губ
в тобі в мені говорить
любов система труб
звичайно можна жити
у різних двох світах
у різних двох кімнатах
життя таке як жах
ми підем коридором
ми підем крізь світи
ми знайдем краплю щастя
ми разом я і ти

Так давно не кохав...
уже тисячу літ
я тримаю у собі бажання.
в день такий розцвітає мій хліб на вікні
і мій кіт мастурбує у ванні...

Зітханнями злої троянди
Мій жовтень минав навесні.
Я стала в туман на веранді
Й примерзла до мрії в вікні.

Лещатами вбили повітря
В легенях моїх сірі дні.
Так колеться біла троянда
В цей жовтень чомусь навесні...





2011

У ніч, вперед, по темному шосе.
Узбіччя спокою. А тут життя вирує,
І з гуркотом, з вогнем несе й несе
Сто тисяч фар. Агов!
Ніхто не чує...

А ліхтарі летять в височині,
Великі зорі вихлопом малюють,
І смуток. Кожен з нас насамоті
Кричить до інших...
Та вони не чують.


2010

Рабиня власних сподівань,
Я - відчай твоєї любові.
І ми живемо без вагань,
Віддаючись собі і снові.

Чомусь, безглуздо плачучи
В кімнаті з стінами м'якими
Оголена. І тільки сни,
І ти у снах
Гірким полином.

2010

Таке солодке забуття
Серед піни у теплій ванні.
Уже немає вороття,
Немає сліз. Нема зітхання.

Багряна піна на воді,
І пар на стінах осідає...
Течуть краплини теж самі,
Сумні, як я...
і засинають.

Образа тиха ворухнулась,
І десь затихла у пітьмі.
Я все забула. Все минулось.
...густа самотність у вікні...

2010

Холод. Ніч. Уже
Не перший день дощить.
Під стріхою, зіщулившись,
Чорний кіт сидить.
Самотній, злий, але...
Куди йому іти?
По всьому світу мокнуть
Такі самі коти.

2010

Тихо шепоче до ночі
П'яний самотній поет.
Він чогось прагне... Щось хоче...
Ніжно лунає куплет...

Ні, він не з горя напився.
Сумно йому, ось і все.
Через вино він дивився
В ніч... У майбутнє своє.

Може, щось в нього не вийшло...
Може, хтось не зрозумів...
Може... І ось вже лунає
Тихий, зажурений спів.

Скаже хтось: "Він - алкоголік.
Мов зіпсувало вино..."
Плаче поет... Всім начхати...
Байдуже всім. Все одно.

Дівчатам, котрих тягнуло не лише до хлопців)

Їй хотілося всього лише любові.
Їй хотілося всього лише тепла.
Її руки, зранені до крові
Пестила моя слабка рука.

Її втома і розчарування,
Море неприємності в житті
Передалися у руки мої,
Оселилися в моїй душі.

Вона, горда, скаже: "Я щаслива".
Я, розуміючи її, змовчу.
Я зроблю все. Вона повірить в диво,
Маленьке диво. Я тебе люблю.

Знаєш, милий, ти мені не треба.
Вирву з серця спогади свої...
Я буду дивитись тільки в небо,
Проживу життя насамоті.

Та не сама! В житті знайду я щастя,
Й радістю з тобою поділюсь!
Тільки... Цим ділитися не вдасться.
Хіба тільки гірко посміхнусь.

Ну а ти... Шукай, чого ти прагнеш!
Я кохала, але ти не мій.
Може, ти без мене те досягнеш,
Те, що так хотів, коханий мій.

І коли ти йтимеш по дорозі,
І в обличчя вдарить буревій,
То згадай, що я би був з тобою,
але - пізно. Ти тепер не мій.

2010