Живу, як хочу, екзальтовано, сміливо!
Збираю посмішки, для «того світу» унизу.
І поринаю в зорі експресивно,
Та людства вічність я не омину.
Я знаю, самовпевненість - це ризик,
Для тих, хто мрії, створюють свої,
Для тих, хто поділяє, на частини:
Людину, людство , всесвіт взагалі.
Але, хто єдності людей радіє щиро,
Людському організмові розкритий,
І не поменшує себе,та інших диво,
В броню з зірок, галактик, міцно вдітий!
Життя цікаве, хоч ти - крапля в морі,
Бо все з малого, все багатоскладне.
Немає радіснішої, чудовішої долі,
Ніж із достойними братами бути ладним.
Співзвучність унісону, співу людства,
Чудові партії, та серця щире соло,
З середини, живильне, цінне єство -
Це ласка , це любові рідна мова.
Тканина всіх сердець і душ єдина.
Вона із пряжі, що є вмістом світу.
Вона протекція, вона, магічне коло!
Вона, і стріли, й позамежне літо!
І я здивуюсь знов і знов, і знову!
Я закохаюсь, я вдивлюсь, в прекрасне!
Я вогняне, яскраве, намалюю коло,
Та в ньому буде, сила, що не гасне!

2009р.