Автори /
Михайло Гафія Трайста (1965)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Симфонія смерті
•
Симфонія шовкових трав
•
Бавовняна сорочка
•
Балада про материнське чекання
•
Плач Катерини
•
Maтеринський плач
•
Я вірю
•
Я винен, чи не винен?
•
Моя сторінка
•
Мені порадили
•
Я – птах, що лине крізь нічию пору
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Упала береза. Камінь заплакав.
Загинув десь в горах останній вівчар.
Загинув десь в горах останній вівчар.
Весело гасне ніч в березах
І тане в небі зір заграв,
І тане в небі зір заграв,
Світлій пам’яті моєї матері Гафії Трайсти (Ретішки)
Під смерековим лісом стоїть стара хатина.
На призьбі мати кужіль свій пряде
На призьбі мати кужіль свій пряде
Десь там, у синьому тумані
Ще ненароджених віків,
Ще ненароджених віків,
Українцям-добровольцям
з Мараморощини
з Мараморощини
Я вірю сонцю,
Що сходить щоранку.
Що сходить щоранку.
Коли кришталеві зорі
Розпорошують мій сум,
Розпорошують мій сум,
На цій сторінці народився я
Вінком молодої весни.
Вінком молодої весни.
Мені порадили: «Помри на ногах!..»
Я уперше свій меч нагострив.
Я уперше свій меч нагострив.
Я – птах, що лине крізь нічию пору
до своїх предків: долі й часу.
до своїх предків: долі й часу.