***
Посріблила зима сивий спокій небес,
Білим смутком серця оповила,
Шлях відкрила в долину казкових чудес,
За собою крилом поманила.
Наче в сні, я в снігу по коліна іду.
Десь дерева зітхають спросоння.
В круговерті снігів я безсило бреду,
Зігріваючи серце в долонях.
Крізь пронизливий свист зимових вітрів,
Крізь стіну снігопаду рясного
Я іду на твій клич, я іду на твій спів,
Знаходячи вірну дорогу
Не змогла осліпити снігами зима,
Не посміла льодами закути
Моє серце гаряче, мої почуття
Мені ніколи тебе не забути...
2005
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --