Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Лілія Васільєва (1986)

Рубрики / Про кохання


Огляди

  1. ***
    Посріблила зима сивий спокій небес,
    Білим смутком серця оповила,
    Шлях відкрила в долину казкових чудес,
    За собою крилом поманила.

    Наче в сні, я в снігу по коліна іду.
    Десь дерева зітхають спросоння.
    В круговерті снігів я безсило бреду,
    Зігріваючи серце в долонях.

    Крізь пронизливий свист зимових вітрів,
    Крізь стіну снігопаду рясного
    Я іду на твій клич, я іду на твій спів,
    Знаходячи вірну дорогу

    Не змогла осліпити снігами зима,
    Не посміла льодами закути
    Моє серце гаряче, мої почуття
    Мені ніколи тебе не забути...
    2005



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. ***
    Зігрієш ніжно рук своїх теплом,
    Вуста наповниш пристрастю палкою.
    Сплітає ніч тенета нам обом,
    Вогненну павутину нам з тобою.

    Сплетуться долі, душі і серця...
    І де чиє уже не розібрати.
    Від злого ока ніч сховає нас,
    А зорі пильно будуть вартувати.

    Своїх долонь теплом зігрій мене,
    В моїх очах впізнай себе самого.
    Бо сплине все, бо все мине,
    Окрім кохання, не залишиться нічого



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
    Самооцінка: 5

  3. Прости мене
    Прости мене! Тебе я не кохаю,
    хоча назавжди в серці збережу.
    Піймав мене, мов пташку в гаю,
    та вільно в небо з рук твоїх злечу.
    Прости мене! Осипалося листя
    і цвіт кохання вже давно опав,
    вже манять мене вдаль осіннім блиском
    зоряні очі, зоряна печаль.
    Прости мене! Не можу зупинитись
    і прагну я до неба досягти.
    Ти зрозумій: не можу я лишитись!
    Прости мене я маю далі йти...



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  1. Не йди
    Із ранньої юності і до сьогодні
    у серці вирує одне почуття,
    сумує душа моя лиш за тобою
    без тебе моє не можливе життя...

    Листи твої вмиті сльозами моїми
    і образ в душі над усе бережу:
    обличчя твої, і постать, і очі...
    шепочу: "Коханий, не йди".

    Із ранньої юності і до сьогодні
    у серці моєму знаходишся ти,
    сумує душа моя лиш за тобою,
    чекаю на тебе завжди!!!



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5