Заходьте,дуже раді Вам
Чому Ви ображаєтесь?
Прошу присядьте десь отам.
На мене Ви не лаєтесь?

Я червонію,певно так,
тече вино збентеження,
Картуз пасує до лиця,
це Ваше спостереження

налити чашку кави Вам,
чи знову Ви відмовитесь?
Збирається густий туман,
Хоч словом Ви обмовитесь?

Я люблю запах цигарок,
здається то не збочення,
із книжних аркушів старих
як Ваше заохочення,

запропоную чаю Вам
на нього Ви погодитесь?
В кишенях затишно рукам,
Погано Ви поводитесь.

Я ворожила над таро,
тепер немає значення,
іду у хресний хід
за Вашим:"Допобачення"

Ці темні окуляри Вам
за скельцями ховаєтесь?
Очей скривається обман,
Ви рідко посміхаєтесь.

Я дам останній парасоль
Вечірній дощ під враження
Застиг годинника пісок
В калюжі Вас зображення.

2010

В тротуарі застрягне каблук,і випаде сумка із рук,
Очі бризнуть сльозами з орбіт,дріб'язковий цей світ,
Роздратовані тремтять вуста,остання маршрутка пішла,
А ти відчуваєш бордюр,і мрії про тряпку кутюр.

Босою ногою в асфальт,чи буде жаль,
скільки осколків скла, твоя розчавила стопа,
Нервова любов кофеїну, залежність від нікотину,
з недопалку сизого диму тріснула гумова шина.

А вдома зрання -чаю смачна гіркота,
будильник не прозвенить,він сьогодні проспить,
І в ліжку постіль мяка, живе годинами сна,
Дієта для гаманця-невір'я в буденність життя.

Хтось думає про фуагра,а я люблю шпроти,
і не перестану їх їсти від приступів ікоти,
Хтось носить Версачи,а в мене є кеди,
І хай кажуть ,шо вони не підходять для лєді.
2010

ви були зі мною здається завжди,
від вас я втікаю у теплі дощі,
Вода позмиває грязюку з душі,
і далі ми з нею підем в нікуди.

Простіть мені друзі ,що я була зла,
та плаче на разі психея моя,
зустрівшись очима зі мною в пітьми,
ви б зрозуміли,що ховають вони.

За вікном лікарні в мовчанку я грала,
і таємниці свої зберігала,
Сльози вночі по-тихеньку згасали,
ви жили, і того, ніколи не знали.

Роки пройдуть,як тіні від сонця,
Я заблукаю у часі воронці ,
Марою стану,до вас повернусь,
Ви проженете,і я обернусь:
на сонячні дні,що ліниво спливали,
на сни мої ніжні,які забувала,
На ваші обличчя,що щіро сіяли,
на пісні веселі,які я співала.

І мною створені світи ,із невідомої мети,
Понищать спогади сумні,в яких раніше жили ви.
Поглинуть залишки життя,і те,чим я колись була,
І замість мене прийде та,що заслуговує буття.
2010