Автори /
Роксанна Венецька (1994)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Нема людини...
•
Забуття в Брюгге
•
Про небо
•
Про струни
Переглянути всі твори з цієї сторінки
...а серце розривається,кричить
Мов негодована дитина
Мов негодована дитина
Я хочу у туманне Брюгге, там загубитися б від часу
Напевне, час і сам давно там загубивсь...
Напевне, час і сам давно там загубивсь...
Нервувалось небо над потахлим листям
Тихо стукотіло серденьком пречистим
Тихо стукотіло серденьком пречистим
Я вмію рвати струни
Прозорими думками
Прозорими думками