Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Оксана Фітель (1978)




Інша поезія

  1. Вона промовляла його ім’я
    Вона промовляла його ім’я,
    Із тисячі віщих куль
    Вилітали мільйони лилиць.
    Вона голосила його ім’я,
    А голос вився в конвульсіях,
    Хитаючи небо,
    І падали зорі.
    Вона шепотіла його ім’я,
    І вже найдрібніша вервиця
    Німіла в долонях,
    Німів голос.
    Вона мовчала його ім’я,
    Бо не вірила у повернення...

    1998



    Прокоментувати
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

  2. торішня любов
    Коли лишається торішня любов,
    запилюжена, як старі черевики,
    що не годяться до нових мандрівок,
    то прощаєшся з нею немов
    від’їжджаєш із краю дитинства.
    І не сумно тобі уже,
    і не жаль за минулими днями,
    озирнешся чи просто підеш,
    звісно, з наміром якось вернутись.
    По закінченню літніх вакацій
    випускного останнього класу
    у валізу потрібно покласти
    найнеобхідніше – томик новел.
    Коли лишається торішня любов,
    зачерствіла, як хліб на горищі,
    що сушила бабуня опісля війни,
    на випадок – раптом голод,
    подрібнити її і роздати птахам
    треба вчасно, допоки вони
    не подались у вирій.

    2000 р.



    Коментарі (3)
    Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --