***
Оплывший дядя пустовёдрый
Мою тропинку перешёл.
Он, полулыс и отрешён,
Тащил портки свои на бёдрах.

***
Твой тип ума и красоты
Мне глубоко несимпатичен.
Так есть, порою, в трелях птичьих
Дискант, пугающий сады.

***
Светла старуха, непечальна,
Как одуванчики в пуху.
С кольцом широким обручальным,
С романсом дивным на слуху...

Як вітерець,
Як все, що бачу я,
Ти є.
Як небуття,
Як дотик ледь відчутний,
Ти можеш бути.
Бентежиш мої сни
І розриваєш пути,
Сягаєш глибини
Очей напівзабутих.
Завжди довколо,
Де я не піду,
Ти є,
Як відповідь на всі питання,
Як істина,
Що я колись знайду.
Ти є.
Й сади твого кохання
Вічнозелені.
Та хто навчить мене
Любити Леді
Досконалу,
Як вітер,
Як пестощі, ласкаву,
Як істина, примарну,
І скаже, чи не марно
Це?
Ти є...

ВІРШ В.Г.ДОРОЖКІНА "You are"

Like wind, like everything I see
You are
Like death, like touch that I perceive
You are

You shake me in my sleep
You break the ties
And further ever deep
Are humble eyes

Like near, like everywhere I go
You are
Like truth, like answers I won't know
You are

And gardens of your love
Are ever green
But who can tell me how
To love the Queen

Like wind, like touch, like truth...
You are

Світ за очі проти ночі
Просто зараз я піду,
Шкереберть стрибнути схочу,
Долі черева впаду.
Та навшпиньки встану струнко,
Досягнуся до гілляк
І лозиння, наче струнки,
Розтягну як той гамак.
Я влаштую простирадло
З очерету та ялиць,
Спати так, либонь, розрадно
Просто неба горілиць.
І мою цнотливу постіль
Смак спокуси не мине:
Мавки в танку, трійко поспіль,
Зваблюватимуть мене.
Я прокинусь до світання.
Що ж було, невже міраж?
І порину з цим питанням
У думок розгардіяж...