Василь Кухта (1956)
Василь Кухта народився 23 квітня 1956 року у м. Рахові Закарпатської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка (1981). Завідував відділом обласної газети «Молодь Закарпаття», редагував історико-краєзнавчий журнал «Карпатський край», літературно-мистецький часопис «Тиса», працював відповідальним секретарем Закарпатської організації Національної спілки письменників України. Нині – головний редактор журналу «Карпатський світ», перший заступник головного редактора журналу «Зелені Карпати», співголова Міжнародної творчої асоціації «Corona Carpatica» (Україна–Румунія). Член Національної спілки письменників України, Асоціації українських письменників, Національної спілки журналістів України. Є автором поетичних книг «Дрібка солі» (1989), «Верхи сліпучі» (1992), «Гуцульські душі» (1994), «Тисові пороги» (2000), «Гуцульський князь» (2001), «Пава повстання» (2004), «Гуцульський Париж» (2007), «Patria» (2009), збірок есеїв «Не вмирай, Гуцульщино!» (1993), «Я тримаюсь за епоху…» (2007), «Лотоси і лотоки» (2008). Лауреат всеукраїнських літературних премій імені Павла Тичини; імені Бориса Нечерди; «Князь Роси» імені Тараса Мельничука; закарпатської обласної премії імені Федора Потушняка; літпремії ІІІ тисячоліття «Лицар слова» (Румунія). Живе і працює в Ужгороді.
***
Я тримаюсь за епоху,
За краї тонких одеж...
Сміхом сипле, мов горохом:
“Іншу маму ти знайдеш!”
Я б давно розтратив силу,
Освистав її дари, –
Ті, які триматись вчили,
Смутно дивляться згори.
...Внук поганий, син лукавий;
Слабкість духу, блуд руки;
Перепроданої слави
Засмальцьовані шовки...
Я тримаюсь за епоху,
Душу сміх її січе...
Та чи вистачить гороху,
Ми побачимо іще!