Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Ольга Майборода (1967)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   """"
    Не кажеш йому про кохання,
    не кажеш про те, що сама...
  •   Мені 17
    Мені сімнадцять, я мала і добра.
    І сонце впізнає мене з-за шиб.
  •   Єлизаветі Горбачевській (присвята)
    Ще юна ти і слів твоїх нечутно,
    Що мов меди стікають з вуст тонких.
  •   Володимиру Ляшкевичу (присвята)
    О хто він, той, що мир в руках несе,
    і з древніми вітається за руку?
  •   Юрію Лазірку (присвята)
    Не гріх сю ніч губити і плекати,
    Не гріх незайманість, і сивина не гріх...
  •   Говори
    Веди мене дорогою стрімкою,
    туди, де подорожники й полин...
  •   Жінка
    Так важко бути жінкою, так важко
    мовчати, коли слово горлом б"є,
  •   Вершник
    На білій, на білій, на білій землі,
    де коні копитами крешуть...
  •   Спогадальне
    Тихо минає зима і сніги
    ліплять тонкі візерунки на небі...
  •   Вороття
    Куди тепер тобі іти,
    якого дива ще чекати?
  •   """"
    Душа моя, мов озеро глибоке...
    Порожній прихисток русалок і почвар...
  •   """""""""""
    Цей снігопад у пам’яті зоставсь -
    Різдвяна ніч, колядники і зірка.
  •   Голоси
    Чуєш, як кличе тебе ця ніч?
    Чуєш тремтіння її притихле?
  •   Нічого в нас....
    Нічого в нас ніколи не було,
    самотній сад і яблуні у ньому...
  •   Так легко
    Так легко бачити крізь скельця голубі
    Як сніг на наші опадає лиця -
  •   Різдвяна ніч
    В цю ніч близьку, коли зоря над нами
    віщує про прихід свого творця,
  •   Романс
    Сніги, що ними пам"ять замело...
    І підвіконня з квітами сумними...
  •   Театр
    Хай відкриється завіса нам зненацька
    і акторів зграя з"явиться на мить,
  •   Минуще
    Так швидко літо проминуло,
    так легко збігли всі слова,
  •   Осінньо
    Осінньо на душі, осінньо...
    І листя падає, і залишає тіні...
  •   """
    Не стане більше снігу нам на двох,
    і свята так невпинно догорають.
  •   Пам"ять
    Весна, яка цвіте в твоїй душі,
    зима, що снігом всю печаль вкриває...
  •   """
    У цьому домі, біля цього вогнища,
    де пам"ять жевріє і димом шле привіт,
  •   Зима, яка минає
    Ти знаєш більше, ніж мовчать сніги,
    і більше знаєш, ніж голосять дзвони.
  •   Переклад з Наталі Пасічник
    Алкоголь, дві троянди -
    усе, що сьогодні потрібно.
  •   Спогад
    Я пам"ятаю твої ніжні руки,
    твій запах п"янкий і дим сигарет.
  •   Балада
    Мертва душа рветься на волю,
    вона кричить- не здамся я без бою.
  •   """"
    Дзвенить дзвінок, дзвенить і кличе
    усіх до школи, в незнайомий клас.

  • Огляди

    1. """"
      Не кажеш йому про кохання,
      не кажеш про те, що сама...
      Співає в саду пташка рання,
      Знічев"я приходить весна.

      І ти прокидаєшся перша,
      і знаєш - надворі туман...
      І тільки примарний твій вершник
      У вазі зросте, мов тюльпан.



      Коментарі (20)
      Народний рейтинг: 4.92 | Рейтинг "Майстерень": 5

    2. Мені 17
      Мені сімнадцять, я мала і добра.
      І сонце впізнає мене з-за шиб.
      І лицарі з коней падуть хоробро,
      й рибалки із гачків пускають риб.

      Мені сімнадцять, відповіді досі
      не мають варіантів, ні питань.
      Сиджу сама і колупаюсь в носі,
      а серце повне радісних вагань!



      Коментарі (12)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": 5

    3. Єлизаветі Горбачевській (присвята)
      Ще юна ти і слів твоїх нечутно,
      Що мов меди стікають з вуст тонких.
      Любов, які приречено не бути,
      Лягає на папір і поміж ніг.

      Твори допоки юність і кохання,
      Пиши допоки вистачить снаги!
      Ти - молода Марина або Анна!
      Тобі позаздрять грецькії боги!




      Коментарі (27)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    4. Володимиру Ляшкевичу (присвята)
      О хто він, той, що мир в руках несе,
      і з древніми вітається за руку?
      Сократ з ним сперечається про все,
      і Геродот нотує буднів муку.

      Творець - один і істина - одна,
      і геній той, хто пише лиш про вічне...
      Не йми неправди, лиш хильни вина,
      і світ тебе впізнає ув обличчя!



      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    5. Юрію Лазірку (присвята)
      Не гріх сю ніч губити і плекати,
      Не гріх незайманість, і сивина не гріх...
      Ще вчора так хотів тебе кохати,
      а вже сьогодні захотів але не зміг...

      Займись вогнем й коханням одночасно,
      і зранку мої зморшки розведи
      рукою, що давала вчора ласку,
      а зранку помахала назавжди.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Говори
      Веди мене дорогою стрімкою,
      туди, де подорожники й полин...
      Півроку тому я була з тобою...
      Сьогодні я одна і ти один...

      Веди мене у пам"ять опівнічну,
      де вже не чути сивої сови...
      Минуть роки, так само прийде січень,
      а поки говори лиш... Говори...



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Жінка
      Так важко бути жінкою, так важко
      мовчати, коли слово горлом б"є,
      і небо кличе, і душа, мов пташка,
      у грудях завмирає і піє...

      Так важко бути жінкою, так легко
      пророчити про правду і любов...
      Люби мене сьогодні і не нехтуй,
      коли у венах застигає кров!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Вершник
      На білій, на білій, на білій землі,
      де коні копитами крешуть...
      Чи знав він її? Чи повірив тоді,
      що злото цінніше, ніж вершник.

      Тремтів його голос, тьмяніли слова,
      і жінка зникала у пітьмі...
      На білій землі, де лиш пам"ять жива,
      і коні з хвостами, мов мітли....







      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    9. Спогадальне
      Тихо минає зима і сніги
      ліплять тонкі візерунки на небі...
      Де твоя молодість, де вороги,
      друзі твої де поділись? Не треба

      сліз, навіть слів не потрібно тепер -
      голос Хранителя під небесами...
      Тихо минає зима. Ліс задер
      голову вгору і плаче над нами....



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    10. Вороття
      Куди тепер тобі іти,
      якого дива ще чекати?
      Розходяться крихкі мости,
      Дахи зриваються крилато.

      У цьому світі, тиші цій,
      де кожен друг - насправді ворог
      Тримаю голуба в руці -
      І знаю - повернуся скоро!




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 3

    11. """"
      Душа моя, мов озеро глибоке...
      Порожній прихисток русалок і почвар...
      Скажи мені, куди спливають роки,
      візьми за руку, та по ній не вдар!

      У домі нашому тепер так мало тиші,
      і кожен знає правди вищу суть!
      Душа моя, мов загнаний опришок,
      якому вмерти після бою не дають...




      Коментарі (10)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    12. """""""""""
      Цей снігопад у пам’яті зоставсь -
      Різдвяна ніч, колядники і зірка.
      Нас не примирить сміх – примирить тільки час,
      Й кагору кров, що у карафці гіркне.

      Цей снігопад, коли ніхто не сам,
      І вірші – про коханих і найближчих.
      Різдво і сніг – усе, що снилось нам,
      Допоки дерево в саду ставало вищим.



      Коментарі (26)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --
      Самооцінка: 4

    13. Голоси
      Чуєш, як кличе тебе ця ніч?
      Чуєш тремтіння її притихле?
      Марно ховатись, скидати з пліч
      плач, що назавтра постане хрипом.

      Чуєш - це я. Через сотні літ
      Навіть невидиме стало явним...
      Ніч закінчилась. Є світло. Світ.
      Голос здалека- твоя омана.




      Коментарі (8)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.38

    14. Нічого в нас....
      Нічого в нас ніколи не було,
      самотній сад і яблуні у ньому...
      Вазонок, що дивився крізь вікно,
      і птаство, що зліталось біля дому...

      На небі сірому дві літерки малі -
      то журавлі прощаються із нами...
      Нічого в нас... Лиш груші на столі,
      і фото в рушниках пожовкле мами...



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    15. Так легко
      Так легко бачити крізь скельця голубі
      Як сніг на наші опадає лиця -
      то спомин, що наснився був тобі
      лиш раз, та ще так довго буде сниться....

      У ніч таку самотню без причин
      прийди до мене й розкажи що бачив -
      хатинку, сад, відлуння: "В нас є син..."
      Прийди і пам"ять розбуди незрячу...

      Так легко пробачати те, що є
      і те, що буде потім - всі образи...
      Коханий, серце ніжне й не моє...
      Так легко знати, що не будем разом....






      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. Різдвяна ніч
      В цю ніч близьку, коли зоря над нами
      віщує про прихід свого творця,
      І шлях наповнений мандрівниками,
      і світло з неба припадає до лиця...

      Коли волхви свої дари приносять,
      і ангели співають в небесах
      тому, кого не знали досі,
      тому, хто вже любов, хто вже не страх.

      В цю ніч близьку, неначе сніг на шибці,
      я знаю більше, та не знаю все...
      Нехай не буде більше таємниці...
      Христос родився! Кожен з нас спасен!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. Романс
      Сніги, що ними пам"ять замело...
      І підвіконня з квітами сумними...
      Невже оте зелене ще зело
      Так і буде за вікнами крихкими?

      Невже ніколи не побачить сад,
      що так буяє в теплі пори року?
      І цю весну, загублену стократ,
      і виноград той, що пролився соком?

      Роки мої минають і сніги
      вкривають вже не квіти - мою пам"ять...
      Я вже не та, сльози струмок вогкий
      Мене вже не прославить й не ославить...



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Театр
      Хай відкриється завіса нам зненацька
      і акторів зграя з"явиться на мить,
      диригент у ямі оркестровій хвацько
      паличкою нам зупинить мить.

      У житті ми - глядачі наївні,
      і квитки тримаємо в руці...
      Плине час, життя стіка повільно,
      і секунди, наче камінці....




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Минуще
      Так швидко літо проминуло,
      так легко збігли всі слова,
      що я, здається, вже й забула,
      що пристрасть у мені жива.

      Хай мучать хвилі Одісея,
      Хай Пенелопа плаче в ніч...
      Колись і я була твоєю...
      І тижні не змикала віч...

      З далеких безкінечних мандрів
      Він повернувся молодим...
      Лиш я гадала - а чи варто
      лишатися старою з ним.....





      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Осінньо
      Осінньо на душі, осінньо...
      І листя падає, і залишає тіні...

      І тихо проситься душа додому,
      і дзвін питає: плачеш ти по кому?

      Осінньо на душі, похмуро,
      і гасне лампочка під абажуром...

      І лиш Бетховен - гість в моєму домі,
      І силует, що там лишився... на поромі...

      Осінньо на душі, і тихо,
      Так ніби радість буде, а не лихо...




      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. """
      Не стане більше снігу нам на двох,
      і свята так невпинно догорають.
      На згорблених деревах шубка-мох,
      і ожеледа, а не шлях до раю.

      Сумний вертеп й колядники ідуть,
      й зерно на наші кидають дороги...
      Не стане більше снігу й ти забудь,
      кого покинув і любив для чого...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25
      Самооцінка: 5

    7. Пам"ять
      Весна, яка цвіте в твоїй душі,
      зима, що снігом всю печаль вкриває...
      Усе, що маю - то мої вірші -
      усе, що дороге, тепер втрачаю.

      Він був так трохи і тепер пішов,
      лишивши тільки шрамик десь на серці...
      Боліла пам"ять, вирувала кров,
      і спогади зійшлись в німому герці.

      Я втрачу все, але й набуду все,
      бо що мені усі ці пересуди.
      Важлива пам"ять - і вона несе
      туди, де нас віднині вже не буде



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5.38 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    8. """
      У цьому домі, біля цього вогнища,
      де пам"ять жевріє і димом шле привіт,
      так важко знати чи кінець, чи може ще
      побачимось колись за сотні літ.

      Хай пахне терпко голос, що стирається
      із записів і плівок, хай бринить...
      У цьому світі, в цьому домі маю ще
      тих кілька слів, які не спинять мить.

      Прощай, любове і мене не згадуй більш,
      останні квіти гублять жовтий цвіт.
      Хай не печаль, хай ніжний білий вірш
      промовить смуток мій на цілий світ.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Зима, яка минає
      Ти знаєш більше, ніж мовчать сніги,
      і більше знаєш, ніж голосять дзвони.
      Кому як не мені ще до снаги
      вслухатись в їхні думи похоронні?

      Так легко слухати, як замерзає лід
      на озері Тернопільського дива.
      І знати: мить, лишилася лиш мить,
      і я таки буду тепер щаслива.

      Зима, яка минає і мине,
      і верб сріблисті коси над водою...
      Якщо ще зможеш, то забудь мене,
      й засни, пізнавши дивину любові.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0

    10. Переклад з Наталі Пасічник
      Алкоголь, дві троянди -
      усе, що сьогодні потрібно.
      Присмак наглої смерті
      знаходиш між розділів книжки.
      Я лишаю, сціпивши зуби,
      засмаглу аж мідну
      невагомість плечей
      на ламкому периметрі ліжка.

      Ця тонка геометрія снігу,
      крихкої крижинки
      у твоєму бокалі
      з прозорими гранями втрати...
      я цілую тебе
      з неприхованим поспіхом жінки,
      божевільної жінки,
      яку ти не схочеш пізнати.

      Чорні виміри страху
      і там, де ти будеш напевне...
      Хто з нас першим попросить
      перерви чи перемир"я ?
      Я торкаюсь отрути,
      яку ти готуєш для мене
      і скидаю додолу
      одежі затерпле ганчір"я.


      Alcohol and two roses –
      that is all that you need.
      Feel the smack of the death
      Between the chapters of the book
      that you read.
      You believe that he causes
      all the troubles,
      but it is only your guess.
      Leave that firm weightlessness
      of the shoulders
      that lay on the bed.
      Thin geometry of snow and snowflakes
      in your goblet of transparent waste.
      I kiss you with unhidden haste
      of a woman, crazy woman
      you will never want to cognize.
      Dark dimension of fright –
      that’s the place
      where you probably hide.
      And now who will be the first
      to ask for the truce or a break?
      When I touch the poison
      you prepare for me till my wake
      passing by stifling rags
      that lay on my way.




      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Самооцінка: 4

    11. Спогад
      Я пам"ятаю твої ніжні руки,
      твій запах п"янкий і дим сигарет.
      За що мені, Боже, ти дав ції муки
      дивитись на нього й не відкривати секрет?
      Що палко кохаю, люблю до нестями,
      Й готова на все лиш би друзі були,
      і бути лиш поряд, його відчувати без слів
      й таємно бажати.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5
      Самооцінка: 4

    12. Балада
      Мертва душа рветься на волю,
      вона кричить- не здамся я без бою.
      Охоплена вогнем, агонією болю,
      гуля по закривавленому полю,
      і наріка на свою нещасливу долю.
      Ось тут був дуб де впершу ми зустрілись.
      ось тут ми лежали горілиць,
      та пройшов час і впала та вуаль,
      Боже мій, кохана мила у розпачі,
      в сльозах вона біжить сюди, немов на крилах.
      Невже здогадується, що тут я?
      Як би я хотів її обняти і сказати
      ніжні, тоді ще не доказані слова.
      Та ні , не можу час я повернути.
      Вона ще тут жива, на жаль,
      мене вже тут нема.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Самооцінка: 4

    13. """"
      Дзвенить дзвінок, дзвенить і кличе
      усіх до школи, в незнайомий клас.
      А журавель над школою курличе,
      Неначе хоче привітати нас.

      І ми - нарядні, радісні, щасливі
      зробили перший самостійний крок-
      зайшли у клас й відкрили рюкзачок,
      Ось так почався перший наш урок.

      Цікаві, несміливі, але горді
      щоранку поспішали на урок,
      щоб так, як кажуть у народі,
      пройти свй шлях від тернів до зірок.

      Бігли роки, неначе бистрі коні,
      А ти, урок, був завжди поруч нас.
      І твій відбиток залишився на долоні,
      Немов та згадка, що про тебе і про нас.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 0 | Рейтинг "Майстерень": 0
      Самооцінка: 4