Автори /
Ольга Майборода (1967)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
""""
•
Мені 17
•
Єлизаветі Горбачевській (присвята)
•
Володимиру Ляшкевичу (присвята)
•
Юрію Лазірку (присвята)
•
Говори
•
Жінка
•
Вершник
•
Спогадальне
•
Вороття
•
""""
•
"""""""""""
•
Голоси
•
Нічого в нас....
•
Так легко
•
Різдвяна ніч
•
Романс
•
Театр
•
Минуще
•
Осінньо
•
"""
•
Пам"ять
•
"""
•
Зима, яка минає
•
Переклад з Наталі Пасічник
•
Спогад
•
Балада
•
""""
Не кажеш йому про кохання,
не кажеш про те, що сама...
не кажеш про те, що сама...
Мені сімнадцять, я мала і добра.
І сонце впізнає мене з-за шиб.
І сонце впізнає мене з-за шиб.
Ще юна ти і слів твоїх нечутно,
Що мов меди стікають з вуст тонких.
Що мов меди стікають з вуст тонких.
О хто він, той, що мир в руках несе,
і з древніми вітається за руку?
і з древніми вітається за руку?
Не гріх сю ніч губити і плекати,
Не гріх незайманість, і сивина не гріх...
Не гріх незайманість, і сивина не гріх...
Веди мене дорогою стрімкою,
туди, де подорожники й полин...
туди, де подорожники й полин...
Так важко бути жінкою, так важко
мовчати, коли слово горлом б"є,
мовчати, коли слово горлом б"є,
На білій, на білій, на білій землі,
де коні копитами крешуть...
де коні копитами крешуть...
Тихо минає зима і сніги
ліплять тонкі візерунки на небі...
ліплять тонкі візерунки на небі...
Куди тепер тобі іти,
якого дива ще чекати?
якого дива ще чекати?
Душа моя, мов озеро глибоке...
Порожній прихисток русалок і почвар...
Порожній прихисток русалок і почвар...
Цей снігопад у пам’яті зоставсь -
Різдвяна ніч, колядники і зірка.
Різдвяна ніч, колядники і зірка.
Чуєш, як кличе тебе ця ніч?
Чуєш тремтіння її притихле?
Чуєш тремтіння її притихле?
Нічого в нас ніколи не було,
самотній сад і яблуні у ньому...
самотній сад і яблуні у ньому...
Так легко бачити крізь скельця голубі
Як сніг на наші опадає лиця -
Як сніг на наші опадає лиця -
В цю ніч близьку, коли зоря над нами
віщує про прихід свого творця,
віщує про прихід свого творця,
Сніги, що ними пам"ять замело...
І підвіконня з квітами сумними...
І підвіконня з квітами сумними...
Хай відкриється завіса нам зненацька
і акторів зграя з"явиться на мить,
і акторів зграя з"явиться на мить,
Так швидко літо проминуло,
так легко збігли всі слова,
так легко збігли всі слова,
Осінньо на душі, осінньо...
І листя падає, і залишає тіні...
І листя падає, і залишає тіні...
Не стане більше снігу нам на двох,
і свята так невпинно догорають.
і свята так невпинно догорають.
Весна, яка цвіте в твоїй душі,
зима, що снігом всю печаль вкриває...
зима, що снігом всю печаль вкриває...
У цьому домі, біля цього вогнища,
де пам"ять жевріє і димом шле привіт,
де пам"ять жевріє і димом шле привіт,
Ти знаєш більше, ніж мовчать сніги,
і більше знаєш, ніж голосять дзвони.
і більше знаєш, ніж голосять дзвони.
Алкоголь, дві троянди -
усе, що сьогодні потрібно.
усе, що сьогодні потрібно.
Я пам"ятаю твої ніжні руки,
твій запах п"янкий і дим сигарет.
твій запах п"янкий і дим сигарет.
Мертва душа рветься на волю,
вона кричить- не здамся я без бою.
вона кричить- не здамся я без бою.
Дзвенить дзвінок, дзвенить і кличе
усіх до школи, в незнайомий клас.
усіх до школи, в незнайомий клас.
Огляди