Усі коментарі - Ігор Вільний - Поетичні майстерні

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-06-04 12:06:31 ],
на сторінці поезії "Весна кохалася з дощем..." Овчар Олеся

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-06-04 12:30:00 ],
на сторінці поезії "Моя весна" Чехівський Володимир

Не все так страшно - прийде нова весна,
І ця неминуча круговерть у природі,
То висмоктує нас повністю - до дна,
То на неймовірні вершини виводить.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-06-04 12:36:59 ],
на сторінці твору "роксоляно" Квітка Даринка

Це цікаво виглядало б на полотні, це треба бачити...

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-07-14 11:57:32 ],
на сторінці поезії "Так часом дуже хочеться світанку..." Тихонова Катя

Не треба ждати нам світанку,
Зберімо друзів і наповннім склянку,
Переступивши грань іще до ранку,
Закрутимось в шаленім танку.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-07-14 12:06:43 ],
на сторінці поезії "Так часом дуже хочеться світанку..." Тихонова Катя

Так часом дуже хочеться світанку...
Й якби можливо ве почать спочатку...
Зробив би все те саме, а може й ні,
Бо ще не опинивсь на самім дні.

Збагнувши і осмисливши минуле
І добре врахувавши все, що було,
Не хочу нічого я міняти,
Однак помилки треба врахувати.

Тож, друзі!- Випиймо горілки склянку
І переступімо грань ми спозаранку.

Три крапки спонукають до експромтів.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-07-19 17:54:22 ],
на сторінці поезії "Все традиційно..." Тихонова Катя

Я б краще кави філіжанку,
Подав у ліжко тобі зранку...

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-07-29 17:56:27 ],
на сторінці поезії "Життя не має права на відпустку…" Тихонова Катя

Підтримую!!!

Гори, вітер, білий сніг,
Ти на лижах ти летиш,
Швидше, швидше – нема міри,
Мене поглинула стихія.
(Мені не хватає адреналіна).
***
Зелені смереки під білою шапкою,
Сонце сяє дзвенить аж душа,
Мороз з тріскотом трасу укріплює,
Дорогу мого життя.
***
І все мені десь до лампочки,
Важливе тільки оте відчуття,
Коли з неймовірною швидкістю,
Повз життя пролітаю я.
***
Може варто спинитись, задуматись,
Проте куди лечу я,
Але стихія не дає оговтатись,
Важливе тільки оте відчуття,
Що заставляє нас рухатись,
Вперто летіти вперед
І краще нам не спинятись,
Бо то може останній злет..
***
Кров закипає у венах,
Гуркоче десь аж у висках,
Пульсує на дорогах вселенної,
Наше нікчемне життя.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-02 17:02:30 ],
на сторінці поезії "Карії очі" Вільний Ігор

Коментар цікавий, але не зовсім зрозумілий.Не претендую на лаври, але й хробаком не хочеться бути. Я самокритичний і на "талант" поки що не тягну, просто настрій.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-03 11:34:02 ],
на сторінці поезії "Мрія" Вільний Ігор

Дякую.

Момент творіння наступає,
Коли в душі усе буяє,
Коли в душі усе болить
Від щастя чи від лихоліть,
Коли нутро не йме покою
Ударить хочеться строфою,
Щоб дзвін ішов за кілометри
І поразив найдальші нетрі.

***********

Я був таки у селі
І в гори ходив на зорі,
Гриби збирав у лісах,
Купався в холодних річках
У травах найшов я свій спокій,
На жаль- час такий короткий!

Ще раз дякую.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-03 14:56:24 ],
на сторінці поезії "Живем лиш раз" Вольная Марі

Супер, ми однаково думаємо.
... Життя метелика – мить, але він літає. Далеко не кожний з нас піймав ту мить і злетів, бодай би раз. Радше будемо все життя повзати і лиш одинці – одинці повзуть на високу
скалу, щоб злетіти.
Щоб піймати єдину й не повторну мить –
Мить, раді якої стоїть жить.
Люди розкидаються своїм життям: хвилинами, годинами, тижнями, місяцями і навіть роками, і навіть всім життям і не розуміють, що по справжньому живуть тільки ті миті, коли роблять щось необхідне, корисне, бажане, коли творять добро і дарують щастя іншим людям. Дарують посмішку, дарують любов, віддають себе. Тільки ці миті і згадуються.
А скільки їх в сумі за все життя???

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-03 15:33:23 ],
на сторінці поезії "Йду до осені." Шкіндер Тамара

Дуже гарно, з задоволенням читав, але чого стільки осені, суму, дощу, вітру (вітер гвалтує тополю)- у природи є й інші пори роки
-зима прекрасна,
-літо класне,
-весна надія,
-осінь подія!!!

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-03 17:41:35 ],
на сторінці поезії "ПІСНЯ СТЕПУ" Юдов Василь

Сильно!

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-03 17:59:39 ],
на сторінці твору "З Е Л Е Н А П О Р Т У П Е Я" Юдов Василь

Читав із задоволенням.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-06 11:28:41 ],
на сторінці поезії "6 ВЕРЕСНЯ 2010 РОКУ" Павлюк Ігор

Щоб так писати-треба, щось пережити...
Хто не пережив-не зрозуміє...

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-06 13:18:36 ],
на сторінці поезії "***" Брилинська Ярина

Згоден...- життя..., це мить-
мить раді якої стоїть жить.

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-06 15:49:45 ],
на сторінці поезії "Мрія" Вільний Ігор

Марі! А Ви вирвалися?

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-09 12:32:50 ],
на сторінці поезії "Гимн чудакам и романтикам" Роса Тетяна

Про романтиков и чудаков

...Хочу в яблуневий сад,
Вдихнути його аромат,
Здійнятися в небо високо
І тільки всевидяще око
Пойме, що мій задум є чистим,
Бажання прості і не лишні.
Дай розуму людям боже,
Бо творять, щось страшне і негоже.

Хочу в яблуневий сад,
Зірвать заборонений плід
І поринути в море стихій,
Що світ розривають навпіл.
Й ані бог, ані чорт не суддя,
Це реалії цього дня,
То є мій особистий політ
І не знати то спад, чи то зліт...

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-09 15:33:52 ],
на сторінці поезії "Гимн чудакам и романтикам" Роса Тетяна

Рожеві окуляри?????
або надоїла сірота!!!!!!

Я посаджу яблуневий сад,
Де царитиме рай, а не ад
І вкінець здійсняться надії,
Втіляться в життя усі мрії.
Лиш вітер дмухне на листочки,
Доброї місячної ночки –
Піду в яблуневий сад
Вдихати Життя аромат!!!

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-09-15 10:52:11 ],
на сторінці поезії "У барвах ЛЮ" Схимниця Рудокоса

Супер!

Коментатор Ігор Вільний, [ 2010-10-08 13:32:42 ],
на сторінці поезії "Карії очі" Вільний Ігор

Дякую.

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?