Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
х Лисиця (1987)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    Так і не ставши листям,
    Мовчу, тиняюсь серед вулиць,
  •   * * *
    Ти зчинив мені ніч, у якій мені досі так лячно,
    Мерехтливо тремтить та зоря, що спіймалась у листі,
  •   Мороз
    Був собі Мороз завзятий –
    Він кудлатий,
  •   Тобі
    Тобі,
    Поспішно небо одягає
  •   * * *
    Ця осінь не має права
    Торкатись мого плеча,
  •   * * *
    Я довго рани землі лікувала,
    І жовті тюльпани вночі поливала,
  •   Падала
    Це все так якось дивно на душі,
    І я навіть не знаю
  •   Нашепотів
    Нашепотів мені сон,
    І не дивився у вічі,
  •   Не верю
    Неслышен вздох – я так тебе не верю…
    Тебя не знаю, и не слышу вовсе,
  •   Кривые зеркала
    Несбыточный апофеоз твоих зеркал
    Стеной дождя стекающих тех слез,
  •   Недоречне прощання
    Недоречним вітру пориву
    Ти завершив своє прощання,
  •   * * *
    Затьмарена символікою ніч,
    Запізнений заручинами день,
  •   Лічилка
    Одиничка – як кавичка,
    Двійка – має рукавичку,
  •   Я вірила
    Здивована тобою до безсилля,
    Розлита тихим лепетом і плачем,
  •   * * *
    Загартована вартість космічного настрою,
    Я тебе вже люблю, я тебе вже не втрачу,
  •   Ключі
    Скисла осінь плаче й досі,
    Не вмивається в росі,
  •   Божевілля
    Невірні симптоми німого падіння;
    Ти хто? – «Я потвора – з твого божевілля».
  •   Портрет
    Я не можу тебе описати;
    Ти той лист, що любов запідозрив,
  •   Ейфорія
    Ейфорія присмерків тинялася без діла,
    Розпластала потяги залізничних ліній,
  •   Про ту любов…
    Дозуєш біль дбайливими ножами,
    Словами прикрощів так хочеш обійняти,
  •   Подих самотності
    Цього місяця віє самотністю,
    І байдужість збирається втішити,
  •   Боль
    Мне больно, очень больно,
    Ты вырвал сердце грубо,
  •   * * *
    Не стримана, не зніжена словами,
    Не злякана праобразом омана;
  •   Шутка
    Вот взрослый тон –
    А я себя не знаю…
  •   * * *
    Последняя депрессия, озвучивая связи,
    Кому такие нужные закаленные шпаги?
  •   Коли…
    Коли дощить,
    А так хотілося літати,
  •   Списані
    Списані долі, закриті в конверті,
    Я не читатиму щастя чужого,
  •   Дыхание
    Дыхание ветра безоблачным утром
    Сменяет надежду теплом и уютом,
  •   Хочу
    Хочу розради далекого вітру,
    Сизого диму спокійної втіхи,
  •   Тиша
    Нескромна тиша впорядковує декади,
    Часом наспівує туманні серенади,
  •   Дар
    И не увидев тонкой грани,
    И невезенье растеряв,
  •   Буду
    Тихо шепчутся тени,
    Искушая миг страхом,
  •   Золотавими росами
    Золотавими росами розсипається травами,
    Просинається з осінню перестигло-лукавою,
  •   * * *
    Замерзшие тени наших цветов,
    И нас продолжает съедать перспектива,
  •   В той день…
    В той день, коли я стала чужою,
    І втомлені плечі скинули крила,
  •   * * *
    Я не прощаюсь вдруг с тобой,
    Но ты уж слишком невесомый…
  •   Показалось
    Мне, наверное, только приснилось,
    Тихий лес из деревьев, что слышат,
  •   * * *
    Сезон печаль і обіцянок
    В тумані апріорі,
  •   Друг
    Мой верный друг,
    Тебя роднее нету,
  •   * * *
    Хотілося заплакати,
    А сльози не течуть
  •   Мечта
    Снова веет мне одиночеством,
    Снова сумрак сплетает взглядами,
  •   Мимоволі
    Завіса тиші, мимоволі, тримає спокій у душі,
    Я звикла бути не на волі і слухати про це вірші,
  •   * * *
    Мне не нравиться солнце,
    Хоть даже я в темных очках,
  •   И вот
    И вот, забыла…
    А стоило ли плакать
  •   Стемніло
    Стемніло.
    Сиджу і не мрію про тебе,
  •   ...
    Самотність гострими голками
    Буває, що хоче поранити,
  •   Слова
    Заспокоєна твоїми словами,
    Ти головне не мовчи,
  •   * * *
    Ты думал я сердце, израненной стрелами лани,
    Но ты не охотник, и я не сбегаю лесами,
  •   Разрешаю
    Растворяюсь в тепле,
    Капли дня изгоняя,
  •   Добраніч мій любий
    Добраніч мій любий
    Солодкої тобі ночі,
  •   Эхо
    Не ложь, не правда, не твои примети,
    Лишь дрож пройдет расплакавшись в памфлети,
  •   Я не сдавалась
    Я не сдавалась,
    Просто много сил
  •   Снова осень
    И не осталось ничего,
    И повседневность душу края,
  •   * * *
    Моя религия тебя не признает,
    И сердце мечет искры и гнетет,
  •   * * *
    Він був не такий,
    Коли мене покохав,
  •   Увы
    Тебе не надо знать
    О чем мои причины,
  •   Было
    Было больно когда-то,
    А теперь ничего…
  •   З дощем
    Я іду під дощем,
    Під завісою вечора наче й не холодно,
  •   Вистава
    Стократне «ні» і обриси порожні,
    Твій силует нагадує виставу,
  •   Чудо
    Мы потерялись в предсказаниях –
    Ты верил в чудо, я – в тебя,
  •   На прощание…
    Поцеловал мне руку на прощание,
    И слезы веером на пальцы улеглись;
  •   Сегодня
    Сегодня вечер целый день,
    И дождь возвышенно целует,
  •   * * *
    Я дарую тобі кожну ниточку нашого щастя,
    Шепітливі слова крадькома серед люду зненацька
  •   Предлог
    Под предлогом уйти, безответно простится,
    Я устала играть, я слабее крупицы,
  •   Я так любила тебя
    Я так любила тебя.
    В твоих глазах столько смысла,
  •   Не вірю
    Якби повірила тобі,
    Можливо б і простила,
  •   Початок
    Насадження тіней обличчям до нашої клятви,
    Глибоко зосталась остання убита надія,
  •   Кто
    Я презираю эти сны,
    Неумолимо забывая,
  •   І…
    І обійнялася я із самотністю,
    Ганебно знаючи все про утому,
  •   Листя
    Листя моєї волі
    Падає вниз,
  •   Прости
    Прости, я не смогу спасти тебя от одиночества,
    Я часть себя и это тоже мое творчество,
  •   * * *
    На самом деле
    Солнце в море,
  •   Грязь
    Грязь сердца. Вновь к истокам ада –
    Я предала того кто рядом,
  •   Снег
    Грустно. И некого спросить – Зачем,
    Я ложной сказкой вновь закрою дверь?
  •   Если
    Осторожным мыслям
    Встретится не просто,
  •   Обычная
    Боюсь поверить,
    Или не хочу,
  •   Дракони
    Тепер дракони не з моєї сторони,
    Хіба ж я зрадниця лишень пішовши?
  •   Серденько
    Сонечко моє ясне,
    Серденько моє любе,
  •   Наснилось
    І наснилося мені,
    І здивувалося,
  •   * * *
    На фотографії, де ти,
    Немає більше вже мети.
  •   * * *
    Сховай свої зуби,
    Не для них моє серце,
  •   * * *
    Как сделать себя одинокой,
    Как сделать себя печальной…
  •   * * *
    Я зраджена,
    Моєму коханню відрубали фрази,
  •   * * *
    Іуда радості використав душу,
    Забравши в мене лишню крихту світла,
  •   Як хочеш…
    Роби, що хочеш –
    З моєї рани можеш виростити квіти,
  •   Случай
    Нам нужен случай для разминки,
    Теперь в минутах словно дырки,
  •   Не поверишь!
    Как интересно! Даже не поверишь!
    Сегодня утро стало подороже,
  •   Дисгармонія.
    Слова блукають з півночі на південь
    Попутний вітер плечі обіймає
  •   * * *
    Ти не вмієш робити чудес,
    Хоч прикинутись ним справді можеш…
  •   Заперечення
    Воля близько,
    Як здивована кава гірчить…
  •   Значу
    Сердится, хмуриться ночь за окном,
    Мертвый фонарь обижается очень,
  •   Невзначай
    Осмысленная невзначай любовь…
    Ступай, куда ступал – на ногу власти,
  •   Байдуже
    Мені байдуже,
    Хоч квіти розцвітали,
  •   Грусть
    Я видела небо под нитями солнца,
    Усталых людей с ленивой походкой,
  •   * * *
    Залиш мені відповідь,
    Бо я свою втратила,
  •   Чужа планета
    Я знаю твою самотність,
    Я чула її по нотах,
  •   Конец
    Худой конец. Все так банально.
    Мы в наших чувствах аморальны,
  •   * * *
    Не лицемірте,
    Вам не до лиця.
  •   * * *
    Заброшенная эйфория,
    Так кто был прав,
  •   Все равно
    Уже все равно,
    И свет не такой,
  •   Розлогий, розкутий, безмежний…
    Розлогий, розкутий, безмежний…
    І нова кохана, за мене.
  •   Холод
    Холод. Руками за склянкою неба,
    І десь журавлі відлетіли…
  •   Закінчиться…
    Липкі обіцянки
    На місяць не більше —
  •   Без тебе
    Без права на реальність,
    Без міри до натхнення…
  •   Самотність
    А все почалося із ночі,
    Коли в моєму ліжку спала самотність,
  •   Пусть даже так
    Пусть даже так.
    Хотя, теряя, так улыбаться нелегко,
  •   Переможені...
    Ти здався першим.
    А я сьогодні,
  •   Разлука
    Маленькие сладкие капли из грусти
    Обиженной кучей сидят на могиле,
  •   Заштопана усмішка
    Я заштопаю усмішку, як дірявий одяг
    І повішу понад ліжком, наче зашморг, поряд,
  •   Меланхолія
    Колючий дріт осінньої облоги —
    Пройду навшпиньки. Раптом не помітить?
  •   О тебе =)
    Лесное ожерелье листьев,
    Дрожащее, как ветер пленный
  •   Невеста
    И вот молчание обезображено тобою,
    Как белокурой простыню изгаженной мечтами,
  •   * * *
    Нині не ти,
    Зараз не я...
  •   Дощ
    Сезонні знижки на дощ,
    Летять тремтливо вітри,
  •   * * *
    Віддала ключі від твоєї квартири,
    Зоставила тінь біля ліжка...
  •   * * *
    Мертвый космос, наши души
    Из себя готовят суши,
  •   Бруд
    Я брудна,
    Під нігтями грязюка,
  •   * * *
    Убий у мені емоції -
    Вони заважають дихати,
  •   Игра
    Куда же мне с тобой равняться?
    Ни друг, ни враг…
  •   Крапка
    Я пішла,
    Ти зразу не помітив –
  •   Пора
    Мне не успеть…
    Пора тебя боятся,
  •   Цей тиждень
    Цей тиждень себе не врятує.
    Як завжди він спраглий до чогось,
  •   * * *
    Кому-то снова захотелось счастья,
    Но для него осталось слишком мало места,
  •   * * *
    Обещание света, тихо мрака стесняясь,
    Я прощалась с надеждой, ей в ответ улыбаясь,
  •   * * *
    Моя тоска – ночное бремя,
    От тьмы укроюсь я с ума,
  •   Плохое настроение
    Куда бежать?
    С обочины к дороге?
  •   * * *
    Вчорашньою похмільною грозою
    Даремно ти наснився мені квітом,
  •   Сум
    Душа збирає сутінки на плечі,
    Мішок багнюки й знову НА ДОБРАНІЧ
  •   * * *
    Затаив дыхание века,
    У природы трясутся руки,
  •   Спека
    Морозиво тане на сонці,
    Не ховайся за розтопленим соло,
  •   Безсилля
    Задушливий пил літніх спогадів
    Пробуджує кашлем сміття,
  •   Зачем ?
    Соленый воздух города ,
    Вечерний полумрак.
  •   Про того, про кого не можна говорити...
    Звуковий розпис твого відношення
    Проявляється у мені щогодини за планом,
  •   Без тебя
    Мне хорошо без тебя.
    Нет, без тебя мне прекрасно!
  •   Сердце неба
    Что в сердце неба под видом воли?
    Вода опухла, набравшись боли,
  •   Вигадана правда
    Вигадана правда,
    Можливо так навіть було,
  •   Ослепла...
    Ослепла… Оступилась…
    К чему к тебе стремилась?
  •   Никогда !
    Смотри на мои слезы.
    Приятно? Разве нет?
  •   Русская рулетка
    Стреляй! Убей!
    Давно пора все кончить
  •   Я устала
    Я устала тебя любить…
    Может, силы еще и остались,
  •   * * *
    Стікали краплі поту
    По синьому обличчі
  •   * * *
    Напевно, це відчай заповзає під моє ліжко,
    Збіговисько страху, щоб на ніч зі мною спати.
  •   Пульс
    Уже слишком поздно чувствовать комфорт от биения пульса,
    Мой мир импульсивен и вновь полным полно грусти,
  •   * * *
    Наверное, это больно,
    Терять в себе человека.
  •   * * *
    Мені не стати ні поетом, ні собою,
    Я кожне слово лиш присвячувала вітру,
  •   Ніч
    Я звикла вже до тебе, моя ніч.
    Як пелюстки зів’ялої троянди,
  •   Сегодня будут слезы
    Сегодня будут слезы
    Из вечера искрится,
  •   Неужели так ?
    Бесполезно.
    Быть может, скажешь даже почему?
  •   Сказка
    Я не верю,
    Ты сказка –
  •   Мгновения
    Я в своих мыслях –
    Они мой бог,
  •   Какая разница?
    Какая разница, что чувства проиграли,
    И небо кружится игрушкой за огнями,
  •   Без назви
    Об’єктивна реальність не може бути правдою,
    Вона тікає при зустрічі з фактами
  •   Где моя карета?
    На ладошке ветра
    Мимоходом счастье,
  •   * * *
    Тримайся свого зустрічного вітру,
    Я виром земним не стану.
  •   * * *
    В гарячих обіймах небесного леза
    Я кожен свій світ присвячую вітру.
  •   В черзі
    Я знову в черзі за твоїм серцем.
    Котра я в списку? Остання? Перша?
  •   * * *
    Чорно-білі смуги пекучих сумнівів,
    З павутиння сірого зв’язані значення,
  •   Крила
    Термінова тиша для мого світу.
    Це не приступ ночі темного графіту
  •   Не вистачає слів
    Зав'язані хвилини в далекі кілометри -
    У роздумах про тебе життя не хоче смерті,
  •   Відчуження
    Спалюючи м'язи свого серця,
    Може варто кинути його в скриню забутого?
  •   Привіт
    Привіт моя жертва .
    Лікуєшся від уваги?

  • Огляди

    1. * * *
      Так і не ставши листям,
      Мовчу, тиняюсь серед вулиць,
      Збираю жменями намисто,
      Дощем карбованих заручниць.
      Карбована усім печаль…
      І не розбризкана ні трохи.
      А сльози п’ються наче чай;
      Цукрую сіль, а може осінь.

      2012р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Ти зчинив мені ніч, у якій мені досі так лячно,
      Мерехтливо тремтить та зоря, що спіймалась у листі,
      І над нами верба застудилася смутком невдячна,
      Я сховалась у вітер ненависного відліку щастя.

      Тож навмисно ні день і не ніч, не сьогодні,
      Ти немов та журба, що вже скошена косами ватри,
      Лиш втікають дощі хитромудро в долоні у повні,
      І зачахле багаття старе те багнюкою пахне.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Мороз
      Був собі Мороз завзятий –
      Він кудлатий,
      Він лапатий,
      Сніг летить,
      А він – тріскоче,
      Кожен ніс
      Дістати хоче.
      Він вщипне
      За кожен пальчик,
      Ще й залізе
      Під рукавчик,
      Привітається охоче
      З тим, хто
      Рукавиць не хоче.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Тобі
      Тобі,
      Поспішно небо одягає
      Лукаві зорі і сумні вітрила,
      І свічка в темряві невинно засмагає,
      І опиратись божевільні цій несила.

      Вона твоя.
      Вона як ти напевне:
      Ти ж полюбляєш м’ясо і вино;
      Та лячно якось бавитись непевно –
      У цій пітьмі ти винен все одно.

      Все рівно,
      В цій манері недоречній,
      Довіритись – це значить не дійти,
      Я догораю вільно, безперечно…
      Ти можеш вирішити, хто нарешті ти?

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. * * *
      Ця осінь не має права
      Торкатись мого плеча,
      Я дещо у неї забрала –
      У мене її сльоза.

      Кришталь у кишені лютий
      Насниться їй уночі,
      Надворі ходитимуть люди,
      Та бачити будуть лиш тінь.

      Ти осінь така необачна,
      Читала мої думки,
      Та листя спадає невдячно
      З твоєї німої душі.

      Ти вірити будеш пильно
      На жовто-гарячім тлі,
      Та падає сніг невпинно
      З моєї сліпої душі.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. * * *
      Я довго рани землі лікувала,
      І жовті тюльпани вночі поливала,
      І ніжні гвоздики розсіяла злегця,
      Та хто ж ти чужий, що не маєш ти серця?

      Ти рвав теє диво, а я марнувала
      Не тих мертвих стебел – тебе шкодувала,
      Я вірила, ти подаруєш їх тепло.
      А ти лиш приносив їх хижо у жертву.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. Падала
      Це все так якось дивно на душі,
      І я навіть не знаю
      Куди змістились різні полюси,
      І хто це небо крає.

      Я цілу вічність вірила у лід,
      А жила з водограєм,
      Веселка падала зі мною вниз,
      А я й не відчувала.

      Почуй мене мій сумнів навесні –
      Зимою я мовчала,
      Лиш той кришталь, що впав мені до ніг,
      Уламками збирала.

      Не ті слова, не ті сніги прийшли –
      Зима все марнувала,
      Я ж не чекала ранні вечори,
      Та кожен зустрічала.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Нашепотів
      Нашепотів мені сон,
      І не дивився у вічі,
      Назвав мене – та що спить,
      Ну а себе – той, що сниться.

      І не читав у думках,
      І не носив рукавиці,
      Лише торкався до щік,
      Та роздивлявся обличчя.

      Нашепотів мені дощ,
      І розсміявся у вічі,
      Я розсміялась йому,
      А він розсипав свій відчай.

      Він випив кави ковток,
      Відлуння в чашці вторило,
      Що ми, як тіні, удвох,
      І ніч свою підкорили.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Не верю
      Неслышен вздох – я так тебе не верю…
      Тебя не знаю, и не слышу вовсе,
      Когда играют в прятки те потери,
      Когда вслух мое имя произносят.

      Ты кто такой? Ты как меня похитил?
      Зачем молчишь, украдкой распивая
      И ухмыляя каждой речью мысли,
      Взамен находчиво лишь вечер предлагая.

      Но, нет меня. Нет этой тихой ноты.
      И тихий час для каждого увечен,
      И веет в небо ветер мимолетный,
      Толкая нас пройти за эти плечи.

      Но ты молчишь. И тишина наверно,
      Украдкой угождает каждый ропот;
      Я так тебе не верю незабвенно,
      Но в моем сердце поселилась копоть.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Кривые зеркала
      Несбыточный апофеоз твоих зеркал
      Стеной дождя стекающих тех слез,
      Неужто этот дикий урожай –
      Лишь то, что только уважать ты смог.

      Ты лист кленовый, падающий вниз,
      Ты боль, что пробирает до костей,
      Неизлечимую тобою высь,
      Забытую тобою лень.

      Твой мир, и мир кривых зеркал,
      Наверно, я от моды отстаю,
      Как тот серьезный серый кардинал,
      Как птица, что убита на лету.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Недоречне прощання
      Недоречним вітру пориву
      Ти завершив своє прощання,
      І хоч кроки твої ще не ймуть тобі віри
      І загадують вмисні бажання.

      Стільки прикрощів в’язка на той понеділок,
      І розв’язані краплі чарунок,
      Я лічила до ранку ті миті довіри,
      І ті дні, коли пила той трунок.

      Ситі й п’яні думки перебірливих тиш,
      Перевірених часом і болем,
      Я ламала слова на частини доріг,
      Відшукавши свій шлях додому.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. * * *
      Затьмарена символікою ніч,
      Запізнений заручинами день,
      Нехай уже й розтанув темний лід,
      Та в нашій фальші чистий чорнозем.

      Тобі слова, мені слова. Забудь.
      Сьогодні ти прихильник почуттів,
      Тому на фоні клаптиків розлук
      Складаєш серце призмою людей.

      Твоя стіна і спокій вже не ліс,
      Не той, що так шумів, коли чекав,
      Не тими падав краплями униз,
      Коли зозулі віру чатував.

      А бачиш тінь, що ніжно розгорнув,
      І місяць молодий її не взяв,
      Підкреслив тихим трепетом зорю,
      Яку так дивно й довго малював.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. Лічилка
      Одиничка – як кавичка,
      Двійка – має рукавичку,
      Трійка – впала, не пропала,
      А четвірка - позіхала,
      П’ять – сиділо біля брами,
      Шість – казало, що все мало,
      Сім - показувало пальцем,
      Ну а вісім – їло сальце,
      Дев’ять – бавилось в пісочку,
      Десять – було у віночку.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Я вірила
      Здивована тобою до безсилля,
      Розлита тихим лепетом і плачем,
      Я вірила тобі сором’язливо,
      Та в душу впали камені ледачі.

      Чи сон-трава створила це свавілля
      З омани побуту та символів сучасних,
      Я вірила тобі до божевілля,
      До висновків на диво передчасних.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    15. * * *
      Загартована вартість космічного настрою,
      Я тебе вже люблю, я тебе вже не втрачу,
      І по сходам думок піднімається вірою
      Особиста ціна, що лякала нас прірвою.

      Я тебе не виню і від нас не тікаю,
      Хоч двоякі слова так і мітять нас зграєю,
      І зникають сумлінно всі тричі у подиві
      Крижані ті думки, що розсипались в полум’ї.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. Ключі
      Скисла осінь плаче й досі,
      Не вмивається в росі,
      Бачиш, скоро й перехочеш
      Ці холодні пелюстки.

      Я в пожовклому віночку
      Передам тобі ключі
      Птиць далеких у клиночку
      І ці крила на плечі.

      Віриш сяйву за туманом,
      Передбачив ліхтаря,
      День вже сприйняв за оману
      Цю дбайливість жартома.

      Тінь блукає у куточку,
      Перевернута в душі,
      Ти й забув вже де зурочив
      І залишив ті ключі.

      2011р.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    17. Божевілля
      Невірні симптоми німого падіння;
      Ти хто? – «Я потвора – з твого божевілля».
      Ні втеча, ні слава і не порятунок,
      Готуєш для себе невдячний лаштунок.

      Невірні колеги карань і свавілля;
      Як звати тебе? – «Я твоє божевілля.
      Не бачиш мене і не можеш пізнати,
      Та руку мою мусиш ти цілувати».

      Незвідана крапка – брехливий рятунок,
      Я вилию з серця той бруд, наче трунок,
      І сліпо читатиму вислови серця,
      Залишені подихом вітру на скельцях.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Портрет
      Я не можу тебе описати;
      Ти той лист, що любов запідозрив,
      І пожовклим туманом обряд
      При задиханих змістом тривожив.

      Я не можу тебе описати;
      Ти той бог, що не вміє чекати,
      І в спізнілих закритих хатах
      Залишається тільки ридати.

      Волоцюгою вештаюсь в місті,
      Як не та, що колись тебе знала,
      Я листатиму в сірому місці
      Тих годин, що колись дарувала.

      Я не можу тебе описати,
      І не хочу тебе називати…
      Переходить дорогу той шлях
      Схолоднілої взимку кімнати.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Ейфорія
      Ейфорія присмерків тинялася без діла,
      Розпластала потяги залізничних ліній,
      Стурбувала пензлями ті людські чесноти,
      Що на варті трепету, ніжності й скорботи.

      Інієм розгладжена вся міська долина,
      Пошепки розсварена з вічністю година,
      І бариться холодом. Варто поспішати,
      Щоб з сумлінням зверхнього жити й не страждати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Про ту любов…
      Дозуєш біль дбайливими ножами,
      Словами прикрощів так хочеш обійняти,
      І цю любов, до бісової мами,
      Послати б далі, і тебе не знати.

      Про ту любов, про те кохання інше
      Напишеш більше? Ну й нехай, дай Боже…
      А почуття і тут цвітуть як грижа;
      Дзвенять думки чужі,чи перехожі.

      Про те: «Любив, але життя не бачив»,
      Про ті їдкі, до слова, перли з неба,
      Зв’яжи вінок, повісь собі на плечі,
      Люби себе, як решту вже занедбав.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    21. Подих самотності
      Цього місяця віє самотністю,
      І байдужість збирається втішити,
      Мені пише листа у тривожності,
      Почуття хоче хрестиком вишити.

      Не тримай мене більше у близькості,
      І не слухай останнього приспіву,
      Я тепер у твоїй незалежності
      Все збираю уламки бентежності.

      Я тобі не дарую у відповідь,
      Не віддам ці облудні прелюдії,
      Не розсиплю замучені вироки,
      Розмальованих тишком минулого.

      Не пробачу холодного дихання,
      Ні заручення з заперечністю,
      І таке тотальне зневірення
      Із гарячою безсердечністю.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Боль
      Мне больно, очень больно,
      Ты вырвал сердце грубо,
      Ты вызволил как демон
      Печали дом угрюмый;
      Построил из газеты,
      Свои слепые стены.
      Ну что ж… Печатай лето
      Себе на перемене.
      И ври своими снами,
      Растрачивайся ветром,
      И делай оригами
      Из каждого куплета.
      Я больше не советчик.
      Не больше, и не меньше,
      И мне хватает боли
      Твого пустого света.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    23. * * *
      Не стримана, не зніжена словами,
      Не злякана праобразом омана;
      Тебе розбестила своїми косами
      Розчулена холодна переправа.

      Тебе кохає вітер поспішаючи,
      Щебече жайворон замовлені ним гами,
      Цілує руки, серце прикриваючи,
      Звабливими безмовними дощами.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Шутка
      Вот взрослый тон –
      А я себя не знаю…
      Как будто шутка
      У меня внутри,
      Как будто ничего
      Теперь не тая,
      И только змей шипит
      В моей груди.

      Усталый след,
      Но, в общем, берегами,
      Я не серьезно
      К камням отношусь,
      Но ветер разломил
      Мою отвагу –
      Теперь я больше
      В скалы не гожусь.

      Отличный тон,
      Но, что же будет с нами?
      Кому же мы отдали этот трон?
      Себе самим,
      Но слова
      Не сдержали,
      Хотя и храбро
      Врали в унисон.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    25. * * *
      Последняя депрессия, озвучивая связи,
      Кому такие нужные закаленные шпаги?
      Кому такая нужная ненужная легенда?
      Зависимость от верности, закапывая стены…

      Ответственная зависть – условная отмена,
      Кому-то показалась кокетливо измена,
      И в ней обременимо размахивать сюжетом…
      Но, кто же виноват, что ты себе помеха?

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    26. Коли…
      Коли дощить,
      А так хотілося літати,
      Змістовним спокоєм
      Тепер мені щезати,
      Збирати сльози
      В фотокамеру
      За безцінь,
      Пірнати в подиві
      В фантазії безпечній.

      Коли щемить…
      Прозоро і безтактно
      Стираєш в телефонній книзі
      Всі контакти,
      І не малюєш межі
      Для конкретики;
      Коли дощить,
      Вже байдуже
      До етики.

      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Списані
      Списані долі, закриті в конверті,
      Я не читатиму щастя чужого,
      Я не відверта тобі, як уперта,
      Це і навмисно і так випадково.
      Я не поема, що ти прочитаєш,
      І не прихована дивним підтекстом,
      Але якщо ти мене зачекаєш,
      Нас неодмінно читатимуть решта.

      Спалені рештки того, що в конвертах,
      Марку наклеїла в зошит на пам’ять,
      В серці написана кожна адреса
      Нашого терпко-цукрового раю.
      Казка написана дуже двояко,
      І на розсудливість слів не лишилось,
      Якщо тебе зачекаю я раптом,
      Значить в конверті не ми загубились.
      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Дыхание
      Дыхание ветра безоблачным утром
      Сменяет надежду теплом и уютом,
      И солнечным небом желает успеха
      Забывчивым людям в железных доспехах.

      Куда, не идти, и куда не стремиться,
      Тебя ожидают те самые лица,
      И может в мгновение так показаться,
      Что каждый рождается только сражаться.

      Дыхание ветра безоблачным утром
      Смеется над прежним замысленным духом,
      Стирает надежды и строит догадки
      Для тех, кто хотел показаться загадкой.
      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    29. Хочу
      Хочу розради далекого вітру,
      Сизого диму спокійної втіхи,
      Де божеволіють легко за віру,
      Де розпинають ображене лихо.

      Ні, не тримайтесь за мене руками,
      Я не підвищую Вашого світла,
      Я не старатимусь легко і пряно,
      Пити нектару із Вашого цвіту.

      Тихо піду, і не буду питатись,
      Буду любити, а в очі – мовчати,
      Щоб не будити розплакані хмари,
      Щоби від щастя свого не зламатись.
      2010



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Тиша
      Нескромна тиша впорядковує декади,
      Часом наспівує туманні серенади,
      І дивиться у спину і сміється,
      Що їй так солодко мовчать пісні вдається.

      Мовчать ті пригоршні сухого чаю й кави,
      І небо мариться в налитій чашці спраги,
      І у обличчя тиша заскрегоче,
      Як з твого дому вже піти не схоче.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    31. Дар
      И не увидев тонкой грани,
      И невезенье растеряв,
      Считаю случаи отваги
      По заданим тобой тонам.
      А время к времени дороже,
      Что наша сказка против драм?
      Стоим с тобою на стороже –
      Наш иль не наш же этот дар?



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Буду
      Тихо шепчутся тени,
      Искушая миг страхом,
      Никому не поверю,
      Буду птицей над прахом.
      Буду плакать от счастья
      И ловить пленный ветер,
      Буду в небе смеяться,
      И влюбляться в кометы.
      Я сады не покину
      И летать буду рядом,
      Никогда не поверю,
      Что ошиблась так прямо,
      И читать буду письма
      Каждый день, каждый вечер,
      В лицах грустных людей,
      Позабывших про вечность.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    33. Золотавими росами
      Золотавими росами розсипається травами,
      Просинається з осінню перестигло-лукавою,
      Наче небом дозволено не питати про істини,
      І залишили в спокої у своїм передмісті.

      Перелічені спогади на майбутнє, на завжди,
      Де сплітаються долями і відлуннями спраги,
      Де вінчаються зорями у нічному намисті,
      Золотавими росами розсипаються тісно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. * * *
      Замерзшие тени наших цветов,
      И нас продолжает съедать перспектива,
      Где тихое море рисует покой,
      Где дальняя степень удушья парила.

      Мы там, где обычные сметы грехов.
      А что оставалось царям и царицам?
      Не то, чтобы счастье. Не то, чтобы дом.
      А стадия лишней игривости в лицах.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. В той день…
      В той день, коли я стала чужою,
      І втомлені плечі скинули крила,
      Мовчання стояло у передпокою
      І ніжно порвало рожеві вітрила.

      Ти бачиш, я знаю, що ти не осінній,
      І листя, що впало в тобі не потреба,
      Це навіть нагадує так ворожіння,
      Де карти не має про мене і тебе.

      Де зорі, що нам обіцяли зумисне?
      Де небо, що пахло бузковим натхненням?
      Де тисяч світів, як прозоре намисто,
      Що наче сирени манили до себе?

      Бузкове гілляччя і іній нестерпний,
      І сіра пустеля з зими й божевілля…
      Я більше не бачу, я більше не звичка,
      В той день, коли серце поросло тим зіллям.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    36. * * *
      Я не прощаюсь вдруг с тобой,
      Но ты уж слишком невесомый…
      Ну, хоть убей меня, но тон
      Наш смыслом серый и бездомный.

      Ну что ты смотришь? Без тебя
      Я буду очень отрешенной,
      Так почему же ты себя
      Ведешь так сыро и не скромно.

      Довольно сложностей и слов,
      Ведь эти ценности нелепы,
      Ты облекаешь мой покой
      В свои обманчивые сети.

      И это ценно, но в другом,
      Совсем таинственном аспекте,
      И ты мне дорог всей душой,
      Но не твои стальные цепи.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Показалось
      Мне, наверное, только приснилось,
      Тихий лес из деревьев, что слышат,
      Громкий топот из сердца, как зверя,
      И луны отражение в лицах.

      Мне, наверное, только приснилось,
      Что когда-то ты был тем поэтом,
      Что писал для меня свое имя
      Поцелуем горячим при ветре.

      Мне, наверное, так показалось,
      Что тебе отдала свою тень,
      Что теперь я не чувствую время
      Для пустого холодного вздоха.

      Мне, наверное, так показалось,
      Обреченное нежностью лето,
      И что ты за меня был в ответе,
      Мне, похоже, так только хотелось.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    38. * * *
      Сезон печаль і обіцянок
      В тумані апріорі,
      Я якось думала про ранок,
      А ти про вечір в стомі;
      Прощали кожні перспективи
      Спізнілими серцями,
      Словами спутані перлини,
      Розсипались між нами.

      Сезон сердитості й мовчання,
      І хочеться pозп'ятись,
      Акордом кожної образи
      Тобі про все зізнатись,
      Сплітати душі в поцілунок
      П'янкими до нестями,
      Аби мої пожовклі рани
      Твоїми вже не стали.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Друг
      Мой верный друг,
      Тебя роднее нету,
      С тобой я прячусь
      Вновь и вновь от ветра,
      Тебя стыжусь
      И снова восхищаюсь
      И каждой мысли
      О тебе стесняюсь.

      Мой милый друг,
      Мне просто быть поэтом,
      Когда настаиваешь
      Вечно ты на этом,
      Когда теряешься
      В своих тесных догадках,
      Я просто знаю,
      Как тебе не сладко.

      Мой нежный друг,
      А я - твоя подруга,
      Не представляю смысл
      Друг без друга,
      Не удивляюсь
      Этим дивным силам,
      Чуть-чуть опасным
      И чуть-чуть наивным.

      Мой лучший друг,
      Я буду ярче света,
      Чтобы с тобою
      Близко было лето,
      Чтобы обнять тебя
      Теплом и смехом,
      И угасать
      Любимым человеком.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. * * *
      Хотілося заплакати,
      А сльози не течуть
      І сум мене обмежує
      Та капає як ртуть.
      Росою зійдуть обрії,
      Та вимкнеться журба,
      А я про зорі згадую,
      Що падали дарма.

      Тепер обоє падаєм
      У замкнуті шляхи,
      Які гуляють парами,
      А інші навпаки.
      І ми світи обтягуєм,
      Щоб ними пролягти,
      Кохаємось в мереживі
      Тотальної пітьми.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    41. Мечта
      Снова веет мне одиночеством,
      Снова сумрак сплетает взглядами,
      И к простому плечу так хочется
      Прислониться под звездопадами.
      Только плечи мечты могучие
      Так привыкли к любви обыденной,
      Что ее не сразить ни тучею,
      Ни соленой морскою пеною.
      Если б были дела столь важные,
      Чтобы с ней поделиться нежностью,
      Но такие сердца отважные,
      Слишком гордые в своем невежестве.
      Если б даже забрала силою
      Каждый миг и в свирепом бешенстве,
      Не смогла бы казаться сильною,
      Даже чуточку в бесконечности.
      Я люблю тебя! Мне не важен миг!
      А пугает лишь необычное.
      Ну, зачем ты так? Мне осталось лишь
      Из себя сделать безличие.
      Ты величность моя, я твоя слуга,
      Я служила б тебе с отличием,
      Но, твой голос пустой
      Прошептал мне в глаза
      О своем ко мне безразличии.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. Мимоволі
      Завіса тиші, мимоволі, тримає спокій у душі,
      Я звикла бути не на волі і слухати про це вірші,
      І жити ролі ненавмисно написані не знати ким,
      Хто бачив нас, чи може звісно, не чув ніколи до цих пір.

      Завіса холоду, інакше – обійми зрештою з нічим,
      Я вірю, що не все так страшно, як якось було перед тим,
      І слухаю бентежну пісню, щоб відчувати як це так,
      Коли в тобі вода не прісна, а має дійсно якийсь смак.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      Мне не нравиться солнце,
      Хоть даже я в темных очках,
      Даже пыль не способна забраться
      Под своды зеницы;
      Я послушалась теней,
      И даже отдалась раз так…
      Только сторож мой бледный
      Не хочет со мною делиться.

      Я забрала долги
      И изведала наново страх,
      Разбросала монеты на счастье,
      Чтоб снова проститься,
      Испугала себя,
      Что, наверное, это крах,
      И отправила слезы в туман,
      Чтобы вновь притаиться.

      Только эта дорога
      Мне врятли бросит свой взгляд,
      Не потянет за руку,
      Чтоб снова теперь искриться,
      Я б отдала тебе
      Столько мыслей своих наугад,
      Но мой голос
      И дальше боится тебе открыться.

      И не надо вопросов,
      Они бы упали за раз,
      Не успев даже броситься
      Откликом нам свыше,
      Я просила тебя столько раз,
      Но, увы, невпопад,
      Посмотреть мне в глаза,
      Целовать мои ресницы.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. И вот
      И вот, забыла…
      А стоило ли плакать
      Весной лукавой шепча твое имя?
      И ты, мой ангел,
      Очень элегантен,
      Хоть и пристрастен
      К золотому пиву =)



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    45. Стемніло
      Стемніло.
      Сиджу і не мрію про тебе,
      Не плачу у темній кімнаті.
      Любила.
      І люблю тебе малювати,
      І бачити в кожній сонаті.
      Цікаво
      Збирати про тебе бажання,
      Врожаєм себе ошукати.
      Резонно
      Навмисно про тебе не знати,
      Але підсвідомо кохати.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. ...
      Самотність гострими голками
      Буває, що хоче поранити,
      І піддаватись не корисно,
      А опиратися байдуже.

      Часом омріяні відчаєм
      Кожні розпалені дотики,
      Та розпростерті обійми
      Тихого плачу дротики.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    47. Слова
      Заспокоєна твоїми словами,
      Ти головне не мовчи,
      Я прошепочу тобі зізнання,
      А ти?..

      Розбігаюся з новими силами,
      Та не слухаються вуста,
      Хоч говориш ти звично і стримано
      Слова.

      Засинаю в обіймах і затишку
      У кохання свого на руках,
      Не вкривай мене Любий хмаркою
      Я ж не птах.

      Я віддячу тобі усмішкою
      І сховаю своїм теплом,
      І в мовчанні тепер буду ніжною,
      Як сон.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    48. * * *
      Ты думал я сердце, израненной стрелами лани,
      Но ты не охотник, и я не сбегаю лесами,
      И мне не дается бежать за лучами рассвета,
      И в травах лежать, щекотящих порывами ветра.

      Ты думал я ветер, бросающий птицам прегради,
      Но я не смогу даже пасть на подобии града,
      И я не согреюсь под вздохами летнего света,
      И не позову для кого-то случайное эхо.

      Ты думал я крылья… Но снова тебя ждет досада,
      Ведь я не умею летать , и мне даже не надо,
      И пух разлетается только снежинками с неба,
      А я ведь с тобой. Это разве чья-то победа?

      Ты думал я осень, манящая в дивные сады,
      Но осень прошла, я по-прежнему также рядом,
      И я не считаю ни листьев, ни аргументов,
      Лишь то что мы вместе важнее любых моментов.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Разрешаю
      Растворяюсь в тепле,
      Капли дня изгоняя,
      Издевается дождь,
      За окном ускользая,
      Непривычная тень
      Обнимает привычки,
      Обещая спасти
      От улыбки в кавычках.
      Разрешаю убить
      Плод бумажного сада,
      И тогда поливать
      Его грязью не надо.
      Разрешаю прийти
      И дождя не услышать,
      И со мной танцевать
      Вместо капель на крыше.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Добраніч мій любий
      Добраніч мій любий
      Солодкої тобі ночі,
      Розстеляться полем,
      Розсипляться сни пророчі,
      І всі неприємності
      Розкинуться світ за очі,
      Лякати собак і котів
      Тепер будуть охоче.
      А ми тут тиняємось далі
      Дорогами щастя,
      Яке захопило нас дивно
      І просто зненацька,
      Зв’язало у вузол шляхи
      І розписує стисло,
      Тепер всі дороги ведуть
      У закохане місто.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    51. Эхо
      Не ложь, не правда, не твои примети,
      Лишь дрож пройдет расплакавшись в памфлети,
      И кошка черная уйдет с твоей дороги,
      Как я ушла, разбрасивая слоги.

      Минорний сон падет к другим рассветам,
      А нам останеться от прошлого лишь эхо,
      И музыка начнет звучать иначе
      И именами новыми нас снова обозначит.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    52. Я не сдавалась
      Я не сдавалась,
      Просто много сил
      Сбежало с мыслями о воздухе холодном,
      В который превратился как-то ты,
      А мне осталось только много боли.

      Вдохнуть не вышло,
      Я не расцвела,
      А после только лишний раз замерзла
      Что ж ожидаешь? Я все отдала...
      Себе оставила лишь слезы и тревоги.

      Но не грусти
      Я не сойду с ума
      Тебе в отместку, или даже более,
      Я знаю точно – буду не одна
      Встречать в туманных сумерках другое.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    53. Снова осень
      И не осталось ничего,
      И повседневность душу края,
      Грызет последнее звено,
      А я хожу на осень злая.

      И если б нежность не свело,
      И пустота не знает края,
      Бывает же, не повезло…
      Рисую, грустью не внимая.

      Подставил гнев свое плече,
      Все обязательства снимая,
      А рыдаю над огнем
      То ли сердясь, то ли страдая.

      И осень думаю свою,
      С неосторожностью мечтая,
      И больно утро разорву,
      Хотя считала его раем.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. * * *
      Моя религия тебя не признает,
      И сердце мечет искры и гнетет,
      И ты не можешь преданно остыть,
      Хотя просила я всего, простить.
      Но небо не горит теперь огнем,
      И месяц не пускает свои грезы,
      И мне не жалко даже тех времен,
      Когда считала каждый вечер слезы.
      А ноты дальше потеряли смысл,
      И ветер вдруг упал на землю первый,
      Никто из нас не выиграл главный приз,
      А стал душою и седым и серым.
      Но как-то все же в жизни повелось,
      Мечты рассыпались на отблески презрения,
      И с крыльями от чуда унеслось,
      Сквозь щелочки печального прозрения.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. * * *
      Він був не такий,
      Коли мене покохав,
      Тримав завжди обережно,
      Так ніжно знав, цілував.
      Ховав краплини дощу,
      Щоб раптом я не замерзла,
      Ламав кришталь на ходу,
      Щоб щастя було безмежним.
      Колись він був не такий,
      Коли мене покохав,
      І все це було смішним,
      Що радість нам замовляв.
      А зорі падали з неба
      Букетом барвів до ніг,
      Колись була дуже треба,
      Тепер кохати не слід.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Увы
      Тебе не надо знать
      О чем мои причины,
      Я отдаю тебе свой флаг
      Не белый и не красивый.

      Терзать напрасно за «увы»,
      Увы и ты не сильный -
      Я брошу пепел за мечты,
      Потом напишу книгу.

      «Увы» не лечит, даже мстит,
      Но этот нож не в спину -
      Мне кажется, что это ты
      Отрезал половину.

      Шагаю взглядом по часам,
      Когда же ты увидишь?
      Не белый отдан тебе флаг,
      И даже не красивый.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Было
      Было больно когда-то,
      А теперь ничего…
      Ты случайно не знаешь
      От кого и за что?
      Кто неслышимым
      Криком меня перерос?
      Кто оставил надежду
      В месте ливня и гроз?
      Я невидимым взглядом
      Его обойду.
      Он меня не узнает
      И я снова уйду,
      Не ранняя ни слова,
      На его простоту.
      Он меня не узнает…
      Ну скажи, почему?
      Слишком поздно прощаться,
      Мы уже растеклись
      По щекам наших судеб
      И с слезами срослись.
      Мы с тобой словно в ссоре,
      Наше время застыло
      И осталось лишь прошлым,
      Позабытым с другими.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. З дощем
      Я іду під дощем,
      Під завісою вечора наче й не холодно,
      І сльозами закутавшись плачу
      Від відомого і невідомого;
      І мене не розвіє
      Цей вітер своєю брутальною силою,
      Бо байдужість простерлася
      Близько глибокою прірвою.

      Я не світлом спадатиму
      В кожну найменшу щілину,
      Про тепло забуватиму знову,
      Тепер без упину,
      І віддам все твоє
      Лиш одному солоному болю;
      Я вмираю дощем,
      Та втікаю від тебе на волю.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. Вистава
      Стократне «ні» і обриси порожні,
      Твій силует нагадує виставу,
      Примарний світ спіткнувся на порозі;
      В душі не те що би… А літо не настало.

      Крохмалю тінь холодними руками,
      Тебе ж не можна. Ти сьогодні інший.
      Скидаю втому в скриню із думками
      І там же серце я мабуть залишу.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": --

    60. Чудо
      Мы потерялись в предсказаниях –
      Ты верил в чудо, я – в тебя,
      Но что-то крохи расставания
      Оставят слово за себя.

      Ты верил в чудо, я в мечтание,
      Но на разбросанных слогах
      Я вижу только обещание,
      Но как же больно в этот раз.

      Ти веришь в чудо, я – не знаю…
      Не говори мне больше фраз.
      С тобой я верю лишь в прощание,
      И это чудо не для нас.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. На прощание…
      Поцеловал мне руку на прощание,
      И слезы веером на пальцы улеглись;
      Мы ждали время, каждый с отрицанием,
      А не дождавшись быстро растеклись.

      Зеленый чай и лишь воспоминание,
      И тает гнев, как облачный каприз...
      Целую руку ветром на прощание,
      К тебе же прикоснется только бриз.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. Сегодня
      Сегодня вечер целый день,
      И дождь возвышенно целует,
      Быть может, просто он танцует,
      А я глупышка ни причем.

      Я слышу исповедь признанья
      О том как он ушел в изгнание,
      Увидел слезы мироздание,
      Но он тут тоже не при чем.

      И пахнет сыростью земного,
      Друзья болтают слишком много,
      И дождь болтается за мною,
      Собой облизывая тень.

      Я знаю вечер очень долго.
      Он слишком вечный. Он дорога.
      Как будто дождь ему за бога,
      А мы все в общем не при чем.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    63. * * *
      Я дарую тобі кожну ниточку нашого щастя,
      Шепітливі слова крадькома серед люду зненацька
      І заквітчаний сон перевершений хвилями світла,
      Я за тебе віддам навіть всі світанкові суцвіття.

      Я розплаканим вітром блукатиму посеред поля,
      Якщо ми не зумієм і щастям для нас стане воля,
      Розстелюся вогнем на весняній небесній блакиті,
      Навіть стану тобою, якщо ти не вмієш любити.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    64. Предлог
      Под предлогом уйти, безответно простится,
      Я устала играть, я слабее крупицы,
      В моей темной ракушке слишком много окошек,
      Словно жизнь погремушки в лапах ловких у кошки.

      Под предлогом молчать, безнадежно влюбиться,
      Ты, уйдя, дал мне знать – я невольная птица,
      Не прощаясь опять, моим нервам не спиться
      На поверженных снах, на проклятых страницах.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Я так любила тебя
      Я так любила тебя.
      В твоих глазах столько смысла,
      Казалось, пусть даже ад,
      Но ведь прошло все так быстро.
      И словно пенье цикад,
      Как призрак замкнутой ночи…
      Да что там, ведь наугад
      Бывает, чувства пророчат.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Не вірю
      Якби повірила тобі,
      Можливо б і простила,
      Та тільки усмішки твої
      Гірке гортають диво.
      І стогне серце у руках…
      А я чого хотіла?
      Не варто бачити у снах
      Кого я не зустріла.
      Сліпі і смертні на весні
      Ковтали сонце з пилу;
      Хотіла вірити тобі,
      Та врешті не зуміла.
      Стирала слово на вустах,
      Кидала попіл в спину,
      Могла повірити,
      Та я тобі не вірю.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    67. Початок
      Насадження тіней обличчям до нашої клятви,
      Глибоко зосталась остання убита надія,
      І твердження хоче надалі на когось чекати,
      Та день зрозумів, що настала остання година.

      І плакати мовчки благає отруєний місяць,
      Засмічені зорі спадають печальною мглою…
      Куди ти хотів свою відстань від мене прикрити?
      Я хлину дощем і тобі не відкриюся знову.

      Розрита туманність розвіяна на цьому полі,
      І совість не буде здаватися ранам двобою,
      Я крикну сльозою, щоб знав ти несказане слово,
      Що першої хвилі я більше не буду з тобою.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Кто
      Я презираю эти сны,
      Неумолимо забывая,
      Впишу в дневник слова твои,
      А мысли так и не узнаю...
      Совет услышен, но ответ
      От постоянности обиден,
      И что же делать если след
      Так не случайно очевиден.
      Тревожат слухи ни о чем,
      Полжизни страстно занимая,
      Я знаю точно все о том,
      Кого, увы, никто не знает.
      И слишком преданным врагом
      Предалась случаю во имя…
      Увы, я знаю все о том,
      Кто так отчаянно взаимен.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. І…
      І обійнялася я із самотністю,
      Ганебно знаючи все про утому,
      В тобі блукала я серцем навпомацки,
      А ти – відмовив.

      І хлипко падав кришталь ображаючи,
      І стріли разили пальці до крові,
      І завмирали слова затихаючи,
      Неначе в змові.

      Збирала рештки себе для загоєння,
      Скидала сльози у річку зимову,
      Хотіла вдячно знайти заспокоєння,
      Та я не зможу.

      Лежу на відстані спису покірності,
      Невже ця річ називається вірністю?
      Та я не стану рукою свавільності,
      І не покину…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Листя
      Листя моєї волі
      Падає вниз,
      Не топчи його своїми ногами.

      Я обіцяла собі
      Перетворитися в бриз,
      Та хтось ради втіхи грає вітрами.

      Подиху моєї надії
      Майже не залишилось,
      А ти питаєш чому все так сталось.

      Просто моє листя
      Все ще падає вниз,
      Бо ти його зриваєш словами.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    71. Прости
      Прости, я не смогу спасти тебя от одиночества,
      Я часть себя и это тоже мое творчество,
      И краски жизни я считаю робостью,
      Тебе так просто все начать оплошностью.

      Прости, что не излечу себя от гордости,
      Она моя, хоть пусть твердят убожество,
      И сколько звезд в тебя мне не закидывать,
      Ты все равно останешься, чтоб им завидовать.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. * * *
      На самом деле
      Солнце в море,
      В коктейле неба и земли;
      Так выпей яду!
      Я с тобою,
      Расправлю сети не свои.
      Мечтай о море –
      Я запомню.
      Волненье света
      От луни,
      И ночь прекрасна
      На соленом
      И переложенном пути.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. Грязь
      Грязь сердца. Вновь к истокам ада –
      Я предала того кто рядом,
      Я истерзала чью-то cушу,
      Взамен свою теряя душу.

      Грязь тела, что спешит за нами,
      Чтоб спрятать известью обманы,
      А наше счастье нас стыдилось
      К чему? Оно и так не сбылось.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    74. Снег
      Грустно. И некого спросить – Зачем,
      Я ложной сказкой вновь закрою дверь?
      И не уйду страдать к своим червям,
      Мой мир упал. Упал к твоим ногам,
      Холодным снегом на чужой асфальт,
      Ушиблась сердцем и собралась в ад,
      А крылья подлые навеки отросли…
      Да, так бывает… Но только по любви.

      Устала снег седой лепить к мечтам,
      Ему есть место, но… увы не там,
      На ярких пламенем умытых витражах,
      На не рассказанных еще никем стихах.
      Ему не место там, где он идет,
      Но если честно, скоро будет дождь,
      И я увижу вновь, что это сны,
      На месте снега снова будешь ты.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. Если
      Осторожным мыслям
      Встретится не просто,
      Если ты боишься,
      Тут не до вопросов.
      Если пьяный ветер
      Душу выстилает,
      Если любишь ветер,
      Значит умираешь.
      Некогда забыться,
      Или потеряться,
      И зачем же столько
      Вместе ошибаться?
      Даже если сила
      Делу не поможет…
      Я ведь не просила,
      Ты и не тревожил.
      Если жизнь убийца,
      Сколько проиграет?
      С кем-то повториться,
      С кем-то растерзает.
      Если дрянной жизни,
      Счастье не поможет,
      Я останусь мертвой,
      Так она не сможет.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    76. Обычная
      Боюсь поверить,
      Или не хочу,
      Согласно истинной
      И безуспешной воли,
      И участи, увы,
      Подпавшей соли,
      А, упрекать кого-то
      Не решусь.
      А истина
      Далека от свободы,
      Иначе бы
      Ее вдруг
      Стало много,
      Как много разных
      Милых мелочей,
      Их выкинуть
      На свалку
      Слишком строго,
      А с ними ты –
      Обычный дуралей.
      Решусь поверить,
      Или не решусь…
      К судьбе своей тянусь
      Вполне невнятно,
      Иль может,
      Это мыслям непонятно,
      Ведь все-таки,
      Я только человек.
      К тебе тянуться
      Страшно и приятно,
      И хоть душа со мной
      Играет в прятки,
      С тобою я
      Осталась бы навек.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    77. Дракони
      Тепер дракони не з моєї сторони,
      Хіба ж я зрадниця лишень пішовши?
      Птахи давно здійснити переліт,
      І містика зникала ледь зійшовши.

      Ти не правий, дракони не праві,
      І я не претендую на відвертість,
      Сумую трохи знову уві сні,
      А вдень ховаю вічі і упертість.

      Сховаюсь в ніч від тіней у дворі,
      Дарма з вікон стікаються сонети.
      Дракони моляться…А що мені?
      Сни про кинджали і браслети.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    78. Серденько
      Сонечко моє ясне,
      Серденько моє любе,
      Як же ця ніч прекрасна!
      В місті зірок і бруду.

      Скільки в душі проспектів
      Перемикають з морем,
      І світлофори брешуть,
      Роблячи світ червоним.

      Сонечко моє ясне,
      Скільки в тобі комети,
      Сяйво з тобою грає
      В хованки із багнетом.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    79. Наснилось
      І наснилося мені,
      І здивувалося,
      В чистім озері зими
      Купалося,
      Від холодної води
      Захлиналося
      Моє щастя, у журбі
      Зізнавалося,
      Що коса руда
      Розтріпалася,
      Шепотінням думок
      Умивалася,
      Для чужих очей
      Прикрашалася,
      Врешті серцю твоєму
      Віддалася.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    80. * * *
      На фотографії, де ти,
      Немає більше вже мети.
      Чекаю відчаю від себе,
      Але навіщо? – Вже не треба.
      Сховала серце між рядки –
      І знову ти, і знову ти…
      І хтось усміхнено веселий,
      На фотографії, де ми.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    81. * * *
      Сховай свої зуби,
      Не для них моє серце,
      Смішні твої губи
      Здаються без перцю.

      І досить тривоги
      У цьому повітрі,
      Поховані змоги
      В тобі, серед вітру.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    82. * * *
      Как сделать себя одинокой,
      Как сделать себя печальной…
      В словарном запасе - ноты,
      Но грустно от их признаний.

      С осколков немой заботы
      Соврать о начале веры,
      И снова остаться взрослой,
      Бросая из сердца серу.

      Зачем же любить предлоги?
      Мне проще немой остаться,
      Я стану, может, Венерой,
      Чтоб с Марсом не расставаться.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    1. * * *
      Я зраджена,
      Моєму коханню відрубали фрази,
      В моїх словах позабирали букви.

      Ненавиджу
      Себе за зберігання праху
      В червоному мішечку на місці серця.

      Я вражена,
      А як же пережиті міфи,
      В яких тепер багато помилок?

      Зневажена,
      Бо на останку залишились рими,
      Лише вони бувають справді врівноважені.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    2. * * *
      Іуда радості використав душу,
      Забравши в мене лишню крихту світла,
      Залишивши записку про можливе –
      А я її спалю в своєму пеклі.

      Кришталь із подвигів мені не допоможе,
      Бо він напевно просто не потрібен,
      В полоні твому потім охолону,
      Перетворивши в іній серце тліле.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    3. Як хочеш…
      Роби, що хочеш –
      З моєї рани можеш виростити квіти,
      Плести віночки
      Із волосся зв’язаного в дивоцвіті.

      Рости як хочеш –
      Моєю кров’ю можеш поливати світло
      В твоїй долоні;
      Зроби це так, щоб просто хтось помітив.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    4. Случай
      Нам нужен случай для разминки,
      Теперь в минутах словно дырки,
      Протертых личными вещами,
      Что смотрят ими как глазами.

      Терпенья мало у заминки,
      Она танцует вместо стирки,
      И ставни длинными ногами
      Уходят парой каблуками.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    5. Не поверишь!
      Как интересно! Даже не поверишь!
      Сегодня утро стало подороже,
      Лежала, думала и изнуряла ложе,
      И в общем согласилась разлюбить.

      Но как мне быть!
      Но как мне быть! – Кричала
      Вчера тебе ключи от сердца передала,
      Позволила с мечтами пошалить…

      И в общем даже руку обещала
      Желая пальчик безымянный подразнить…
      Наверно подожду еще. Сначала
      С тобою посоветуюсь, как жить.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    6. Дисгармонія.
      Слова блукають з півночі на південь
      Попутний вітер плечі обіймає
      Не має шансу зникнути навічно,
      Хоча мене і так ніхто не знає.

      І впасти хочеться глибоко поміж землю
      І так по серці топчуться ногами,
      Хоч часом чую, що не все даремно,
      Але усе ж лікую не ті рани.

      Хоч стій, а хоч сиди, тобі байдуже,
      Хоч слово новий кратер розгризає,
      Тримав себе в руках і не подужав…
      Героям слава! Хай героям слава!

      Тебе немає, є твоя робота,
      Село і місто у душі стихає,
      Нехай тепер вмирає і скорбота
      І твій кінець собою не займає.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    7. * * *
      Ти не вмієш робити чудес,
      Хоч прикинутись ним справді можеш…
      Знімеш шапку для когось з небес,
      Ну і ким же ти зараз дорожиш?

      Ти не янгол, а отже й не біс,
      Біль розкинеш чужий на дорозі,
      Ти не зможеш робити чудес,
      Але богом прокинутись можеш.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    8. Заперечення
      Воля близько,
      Як здивована кава гірчить…
      Заперечу тебе. І ніхто не побачить,
      Що цей сніг за вікном
      Із моєї душі,
      Запереченням ляже на шуби пухнасті.
      Заперечую світ і слова навпаки,
      Роздратовано кину в підлогу по чашці.
      Заперечую день і розстелюю ніч…
      Якби ти не прийшов,
      Все було би інакше.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    9. Значу
      Сердится, хмуриться ночь за окном,
      Мертвый фонарь обижается очень,
      Крылья б украсть на немножко домой,
      Даже минуты, наверное, хватит.

      Сердце стучит, и стучит за стеклом,
      Жизнь подстрекает ругаться иначе,
      Ангелы бесятся даже с судьбой,
      Но для меня это, в общем, не значит.

      Хмурится, пестрится дождь за окном,
      Цифры, шаги предвещают удачу,
      “Здравствуй Мой Милый…” Ты снова пришел –
      Значит и я в жизни кое-что значу.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    10. Невзначай
      Осмысленная невзначай любовь…
      Ступай, куда ступал – на ногу власти,
      Ты неизбежность в чувствах превзошел,
      Предпочитая боль и отвергая счастье.

      Закрой глаза. Оставь меня одной
      В пустынной связи, мнимую за нежность,
      Я буду опечалена тобой,
      Но не надолго. Даже не на вечность.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    11. Байдуже
      Мені байдуже,
      Хоч квіти розцвітали,
      Водночас плакали осінні вечори,
      Когось в твоїх очах я впізнавала,
      Та не тебе (і точно не собі).
      Та не тебе природа чаклувала,
      Магнітні бурі руки розвели –
      Аплодисменти нам не зазвучали,
      Глядач останній виявився – ми.
      _____________________________
      Черговий день.
      А я і не чекала,
      Я замовляла інші береги,
      Тебе не знаю зовсім, але знала,
      Що це не ти…



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    12. Грусть
      Я видела небо под нитями солнца,
      Усталых людей с ленивой походкой,
      Меня не пустили летать за пилота,
      Но кто мне ответит, что это значит?

      Я видела руки, обнявшие осень,
      И грязная осень хотела проснуться,
      Она поняла, ей не до самолетов,
      Но так захотелось к нему прикоснутся.

      Но кто мне ответит, что это значит?
      Дождь рядом со мной, а я должна улыбнуться…
      Ответ отрицательный, ты и так знаешь,
      Что небо и звезды земли не коснуться.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    13. * * *
      Залиш мені відповідь,
      Бо я свою втратила,
      Можливо я звикла вже –
      Собі значить зрадила.
      І світ свій обмежила -
      Усе ради спокою,
      От тільки збентеженням
      Навічно захоплена.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    14. Чужа планета
      Я знаю твою самотність,
      Я чула її по нотах,
      Віталася з нею в обличчя
      За круглим столом Камелота.

      І ти підмигнеш невинно,
      І скажеш завжди чекати,
      Когось із далеких ліній
      Та чорних сліпих квадратів.

      А ти незнайомий зовсім,
      Ти зовсім чужа планета,
      І десь заховаєш душу,
      Від себе кудись в намета.

      А я заховаюсь в небо,
      Де буду собі лежати;
      Як просто чужій планеті,
      Життя чиєсь не віддати.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    15. Конец
      Худой конец. Все так банально.
      Мы в наших чувствах аморальны,
      Из сердца истин непреложных
      Мы отобрали столько cложных.

      Смешной конец типичной брани,
      Без лишней правды много знаний,
      И слов пустых тугая прыть,
      Что даже ад не смог вместить!



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    16. * * *
      Не лицемірте,
      Вам не до лиця.
      Хай навіть цей надвечірок останній.
      Ви так зумисне взяли забуття,
      Що я молилась відчаю в прощанні.

      Ви знову за своє.
      А втім...Нехай.
      Я Вам дарую Ваше ж віровчення,
      Де я обличчям впала у обман,
      Забіганого в прикрощах натхнення.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.5 | Рейтинг "Майстерень": 5.5

    17. * * *
      Заброшенная эйфория,
      Так кто был прав,
      Ты, или я? Забыла.
      Не потому,
      Что ты меня не видишь.
      Намного проще –
      Просто ненавидишь.

      И да и нет,
      Как будто не любила.
      К чему же
      Столько слез то я пролила?
      Конец. Прощай.
      Увидимся? – Ни разу.
      Холодным потом высыпало фразу.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    18. Все равно
      Уже все равно,
      И свет не такой,
      И ноги ушли
      К другому теперь.

      Сегодня стоишь,
      В запрете судьбой,
      А значит не ты
      Меня защитишь.

      Долой… Не слеза,
      Уделом нелепых.
      Зайду со спины
      К мечте. Решено!

      Умоюсь росой
      С другим на рассвете
      И буду любимой,
      Хотя не тобой.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    19. Розлогий, розкутий, безмежний…
      Розлогий, розкутий, безмежний…
      І нова кохана, за мене.
      Натомість зірки будуть знати,
      Як падати долу не треба.

      Бажання не будуть здійматись
      Від п’яток до серця нечемно,
      І долі не будуть кохатись
      Не з тими «святими», що треба.

      _____________________________

      Розлогий, розкутий, безмежний…
      І новий коханий, за тебе,
      Я буду в душі сподіватись,
      Що впадуть зірки ті що треба…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    20. Холод
      Холод. Руками за склянкою неба,
      І десь журавлі відлетіли…
      Я пишу, але не про тебе,
      Раніше ж інакше не вміла.

      І осінь в вікно зазирає,
      У ковдру сховаю обличчя;
      Тебе біля мене не має,
      А значить, нема протиріччя.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    21. Закінчиться…
      Липкі обіцянки
      На місяць не більше —
      Стою на сторожі
      Тебе відпустити.
      Твої щирі очі
      Не ліпші за інші,
      Покликані кликати
      Сльози дівочі.

      А ти переможець
      В трусах і футболці —
      На полі, як вліжку
      Не гірший за інших.
      Як підеш назавжди,
      Одне лиш попрошу:
      Слова - секонд хенди
      Не складай у вірші.



      Коментарі (11)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    22. Без тебе
      Без права на реальність,
      Без міри до натхнення…
      Попереду лиш крайність,
      Зім’ята у папері.

      Не спалюючи втіхи,
      З іронії невдахи,
      Душа кусає лікті,
      Програючи у шахи.



      Коментарі (5)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    23. Самотність
      А все почалося із ночі,
      Коли в моєму ліжку спала самотність,
      Вона забрала у мене ковдру,
      Вказуючи на свою істотність.
      На подушці лежали сльози
      І сочилися безсонням,
      А в моєму тілі кричали грози
      І захрипали спросоння.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 4.5 | Рейтинг "Майстерень": --

    24. Пусть даже так
      Пусть даже так.
      Хотя, теряя, так улыбаться нелегко,
      Я вновь ищу и убегаю,
      Терзая чувства ни за что.

      Пусть даже так.
      В объятьях тая, я мысленно меняю слог,
      И чье-то счастье измеряю
      В ответ на призрачный пролог.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --

    25. Переможені...
      Ти здався першим.
      А я сьогодні,
      І не тобі життя віддам.
      Прощай, напевно...
      Може й годі,
      Якщо ми зможем пополам.

      Програли разом,
      Навіть з боєм.
      Я навіть серце передам
      Тобі на пам’ять,
      Щоб із болем
      Не залишити сам-на-сам.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    26. Разлука
      Маленькие сладкие капли из грусти
      Обиженной кучей сидят на могиле,
      И воет душа, извиваясь в котушке,
      Чужым полнолунием любуясь отныне.

      Большое каменное застывшее небо
      Уходит зеленым ковром сквозь тучи,
      Оно поверило человеку так слепо,
      А, падая вниз, захлебнулось в разлуке.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    27. Заштопана усмішка
      Я заштопаю усмішку, як дірявий одяг
      І повішу понад ліжком, наче зашморг, поряд,
      Мовчазними берегами спіниться зірниця,
      А в моєму серці рана обтікає спицю.

      Я посталю в рамку спогад, в шафу на полицю,
      Хай тепер одягне воля теплу рукавицю,
      І прозорими стрічками обіймає погляд,
      Але це бридка уява бавиться у здогад.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    28. Меланхолія
      Колючий дріт осінньої облоги —
      Пройду навшпиньки. Раптом не помітить?
      Печаль сьогодні прийняла пологи,
      Маленьким смутком бавиться та ніжить.

      Грязюка пристрасно цілує ноги,
      Псує останні літні босоніжки.
      І нікому впізнати перемоги,
      На місці впалого додолу листя.



      Коментарі (4)
      Народний рейтинг: 5.17 | Рейтинг "Майстерень": 5

    29. О тебе =)
      Лесное ожерелье листьев,
      Дрожащее, как ветер пленный
      И под ноги упали мысли,
      Замыслены тобой без меры.

      С следами нежно расставаясь,
      Клубочком закатиться в небо,
      Я с ангелами разругаюсь
      За то, что раньше ты здесь не был.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    30. Невеста
      И вот молчание обезображено тобою,
      Как белокурой простыню изгаженной мечтами,
      Как птицы боли пролетают между нами,
      Размокли перья, как в похмелье с перепою.

      Уйди невеста призрака несчастья,
      Я отвергаю участь белладонны,
      Сорву твою печать с твоей короны
      В обмен на сантиметр своего запястья.

      Так режь и пей! Ну что же ты застыла?
      Неужто не попала ногтем в жилу?
      Смеюсь и плачу кровью через силу —
      Я призрак, от которого спешила...



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    31. * * *
      Нині не ти,
      Зараз не я...
      Знаєш, залиш
      В шафі слова,
      Закрий на замок,
      Закидай у сейф,
      Хай їдуть в курорт,
      Облизують шельф.
      У танго дощу
      З тобою вони,
      Ревную тебе,
      Ненавиджу їх...
      І краще сама
      Заговорюсь до сліз,
      Щоб ти розмовляти
      Багато не міг =)



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    32. Дощ
      Сезонні знижки на дощ,
      Летять тремтливо вітри,
      Калюжі липнуть до ніг,
      А я рахую сліди.

      Щоденна плата за смерть,
      Сьогодні ближча на день…
      Пропагандую дощем,
      Йому ”начхати” на всіх.

      В відпустці совість людей,
      Із пекла крикнуть: ”Щасти!”,
      До біса літніх ідей !
      Піду до краю дощів…



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    33. * * *
      Віддала ключі від твоєї квартири,
      Зоставила тінь біля ліжка...
      І ніби життя залишилося цілим,
      А в серця порвалось намисто.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    34. * * *
      Мертвый космос, наши души
      Из себя готовят суши,
      Чистят крылья, точат когти
      Ради танцев на иголке.
      И на лезвие обмана,
      Напоровшись возле ночи,
      Так, укутавшись туманом,
      Затихают в многоточье……………………….. .



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    35. Бруд
      Я брудна,
      Під нігтями грязюка,
      Вона з твоєї плоті і кохання.

      А я така,
      В солодкому – розлука,
      Замінник цукру для твого бажання.

      Я з пилу
      На твоїх речах,
      Розвішаних для враження на стелі.

      Знов, я така,
      Закопана в листах,
      Написаних для тебе і для себе.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    36. * * *
      Убий у мені емоції -
      Вони заважають дихати,
      Мій гнів у міському мороці
      Позбавлений всіх епітетів.
      Звичайні такі мотивації
      Від підметів і присудків...
      Прощальні звучать овації,
      Для тих, хто бажали вірити.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    37. Игра
      Куда же мне с тобой равняться?
      Ни друг, ни враг…
      А разобраться?
      Разоблаченная игра,
      Теперь есть время проиграться.
      Ведь нам наверно не судьба
      Быть вместе,
      Или же иначе…
      И мы седеем у окна,
      Другим, завидуя ничтожно,
      Прости меня, что не ждала,
      Прощу тебя, ведь ты такой же.
      Играем с жизнью в дурака,
      Хоть нет, она играет нами,
      Всерьез мечтать нельзя пока,
      Со смертью же, играть нам рано.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    38. Крапка
      Я пішла,
      Ти зразу не помітив –
      Збирав слова для іншої коханки,
      Я перейшла твої останні рамки
      І зупинилася на тебе подивитись.

      А ти вдягав
      Слова і пив заварку,
      Чекав на другу за сьогодні вже коханку.
      Я стала за поріг... і ставлю крапку,
      Іду до іншого коханця на подвір'я.




      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    39. Пора
      Мне не успеть…
      Пора тебя боятся,
      Пора бежать
      Раз лень с тобой сражаться,
      Пора идти
      И больше ненавидеть,
      Чтоб ты не мог
      Меня все время видеть.
      Пора успеть
      С собою разобраться,
      В глаза соврать,
      Чтоб больше не стесняться,
      Пора кричать,
      Что я тебя разбила,
      И промолчать:
      “Увы, не разлюбила…”



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    40. Цей тиждень
      Цей тиждень себе не врятує.
      Як завжди він спраглий до чогось,
      Надію як стіни мурує,
      Щоб потім покинути когось.

      За днями лукаво зітхає
      І знову пусті обіцянки,
      Він скаже: ”Мене вже немає”,
      А ти забираєш уламки.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    41. * * *
      Кому-то снова захотелось счастья,
      Но для него осталось слишком мало места,
      А вдруг из-за кармана вылезет ненастье
      И убежит к себе расплывшым тестом ?

      Когда-то снова захотелось счастья,
      Но для него осталось слишком мало времени
      Тяжелым взглядом далеко глядящим
      Себя всего отдашь потоку бремени.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    42. * * *
      Обещание света, тихо мрака стесняясь,
      Я прощалась с надеждой, ей в ответ улыбаясь,
      И в неистовстве мести, разливаясь до боли,
      Запеклась моя кровь на обложке тревоги.

      Презирание страха, сквозь обман унижаясь,
      Грусть молила пощады, о себе забываясь,
      И обычная правда, забивая занозы,
      Отняла мои игры в позабытые грезы.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    43. * * *
      Моя тоска – ночное бремя,
      От тьмы укроюсь я с ума,
      Но ты моя печаль безвремья,
      Как сахар сладкий, смерть моя.
      Как точка внутренней опоры,
      Держусь за рукоять себя
      И пуля жизни в поле боя
      Пронзит итогом небытия.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    44. Плохое настроение
      Куда бежать?
      С обочины к дороге?
      Тебе не знать
      Зачем мне так болеть.
      А мне бы в пасть
      Забрать свои тревоги
      И от беспомощности
      Не заржаветь.
      Кому звонить?
      Двуруким и двуногим?
      Не интересно,
      Даже если кризис.
      Собрать быстрее
      Зубы с атмосферы
      И растянуть
      В улыбочке на бис.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    45. * * *
      Вчорашньою похмільною грозою
      Даремно ти наснився мені квітом,
      Мовчала й розмовляла із собою,
      Ховаючись від себе десь за містом.
      А може варто вкутатися літом?
      І щоб ніхто не знав де мої вчинки…
      Незграбно прикидатися за світло,
      В душі латаючи протерті дірки.
      А може варто влучити у рану,
      Спекотним виром хмари заревіти
      І падати у сльози від удару,
      Щоб більше не ховатися як діти.
      Як би ти тільки чув мої долоні,
      Усі мої слова, що в них тримаю…
      Світи навколо якось мимоволі,
      А твій… лише для себе приховаю.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    46. Сум
      Душа збирає сутінки на плечі,
      Мішок багнюки й знову НА ДОБРАНІЧ
      І ти шакалом дивишся на втечу –
      Тепер не має місця для удару.
      І ти холодним вітром перемінно,
      То дмеш, то на хвилину затихаєш.
      І запалаєш знову неодмінно,
      Але нікого вже не покохаєш.



      Коментарі (3)
      Народний рейтинг: 5.33 | Рейтинг "Майстерень": 5

    47. * * *
      Затаив дыхание века,
      У природы трясутся руки,
      Неизвестность – моя планета
      Из ногтей и волос разлуки.

      Проклиная пророков ответы,
      Я сквозь пальцы смотрю на окурки,
      Прожигая свободное время
      От невежества к жизни придурка.



      Коментарі (7)
      Народний рейтинг: 5.1 | Рейтинг "Майстерень": 5

    48. Спека
      Морозиво тане на сонці,
      Не ховайся за розтопленим соло,
      Рятунок не знайдеш у ложці,
      Не зникнеш в фонтанах кола.

      Олія на твому обличчі,
      Ревнує уста прохолода,
      Дим міста осушує вічі,
      Де причаїлась волога.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    49. Безсилля
      Задушливий пил літніх спогадів
      Пробуджує кашлем сміття,
      Байдужість - це страх, тільки подумки,
      Умовність, а може й межа.

      Безсилля лише в поневоленні
      Під владою драми життя,
      І в цій боротьбі з забороненим
      Душа заблукати б могла.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    50. Зачем ?
      Соленый воздух города ,
      Вечерний полумрак.
      Зачем искать без повода ?
      Наверно просто так.

      И может где-то в сторону
      Исчезнуть и не ждать .
      Зачем ? Ведь просто холодно
      Кого-то узнавать.



      Коментарі (6)
      Народний рейтинг: 5.13 | Рейтинг "Майстерень": --

    51. Про того, про кого не можна говорити...
      Звуковий розпис твого відношення
      Проявляється у мені щогодини за планом,
      Будеш чи ні робити жертвоприношення,
      А здається для мене це буде за дармо.

      І останнє лише у просвітленні
      Від близької втечі з сьогоднішнім,
      Але висновки надто не втішливі,
      Щоб розквітнути ними пригоршнями.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    52. Без тебя
      Мне хорошо без тебя.
      Нет, без тебя мне прекрасно!
      И эти улицы вновь
      Так улыбаются счастьем,
      И этот дождь для меня
      Не замышляет убийство.
      Хоть я ушла от тебя –
      А это мило… и низко.

      Мне хорошо без тебя.
      И даже больше – ПРЕКРАСНО!
      С другим считаю года
      И умираю от страсти,
      С другим испитую боль,
      Ее пускаю все ближе…
      Я полюбила любовь
      И не вернусь падать ниже.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    53. Сердце неба
      Что в сердце неба под видом воли?
      Вода опухла, набравшись боли,
      Печальный ветер сезонно плакал,
      Оставив место с запретным знаком.

      Что в сердце тучи под видом ваты?
      Пушыстый остров несет затраты,
      Земля зарыта в щепотке соли
      Послушным пленным и заключенным.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    54. Вигадана правда
      Вигадана правда,
      Можливо так навіть було,
      Чиясь постороння зрада,
      А нас забрело у минуле.

      Я так випадково плачу,
      Хоч серце не мітить болю.
      Тебе потихеньку трачу,
      Спиваючись за спиною.

      І може так навіть треба,
      І може таких багато –
      Я нищу сліпу потребу
      Кохати тебе щоранку.

      Свої порахую сльози
      І в кошик складу для ночі –
      Можливо зійдуть в нагоді –
      Можливо ти їх захочеш.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    55. Ослепла...
      Ослепла… Оступилась…
      К чему к тебе стремилась?
      В одежде из презрения,
      Мечтам повиновения.
      И место для обиды
      Давно уже размыто,
      Но только там по мыслям
      Сто человек убито…
      И что же? На мгновение
      Я только и спасаюсь –
      Всю жизнь к тебе стремилась,
      Теперь же опасаюсь…



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": --

    56. Никогда !
      Смотри на мои слезы.
      Приятно? Разве нет?
      Забили нас как гвозди
      И стенка на обед.
      Наелся? Неужели?
      И я давно сыта,
      Слезаю с колыбели.
      Мне трудно? – Никогда!



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    57. Русская рулетка
      Стреляй! Убей!
      Давно пора все кончить
      Задень меня за все, что только сможешь.

      Пей кровь! До дна!
      Подбрось в руке монетку
      Жить? Умереть? Как в русскую рулетку.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    58. Я устала
      Я устала тебя любить…
      Может, силы еще и остались,
      Не умею тебя забыть,
      Хотя очень сильно стараюсь.

      Я устала тревожно спать
      И твой мир проклинать за это.
      Да, наверное хватит ждать
      Неизбежного силуэта.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    59. * * *
      Стікали краплі поту
      По синьому обличчі
      І думки у болоті,
      І сльози ненаситні.
      Тримай останню пташку –
      Вона для тебе плаче
      Ікони, щоб косились
      Від заздрощів неначе.
      Тримай останні фрази.
      Амінь. Доволі стисло.
      В труну з тобою ляже
      Піджак... І як навмисно...
      Земля збирає зорі...
      І ще одну забрала...
      Так просто на дорозі,
      Ніщо не заважало.

      Р.S. Любому родичу присвячується.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    60. * * *
      Напевно, це відчай заповзає під моє ліжко,
      Збіговисько страху, щоб на ніч зі мною спати.
      Невже я дитина в руках у незграбної тиші?
      А їй недоречно так просто про мене подбати.

      І сива кімната, що замкнута на тонкі межі,
      І я не побачу де крайність і прірва зазнались,
      А спокій не лине як світло розлитого неба.
      Мабуть всі світила занадто дешево віддались.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    61. Пульс
      Уже слишком поздно чувствовать комфорт от биения пульса,
      Мой мир импульсивен и вновь полным полно грусти,
      Послушать себя, ну так мы единицы из чувства
      И может быть, снова из мудрости что-то упустим.

      Уже слишком прочно уверены мы в нашем пульсе,
      Но снова у страсти как будто бы вырастут уши,
      И прочь уберутся излишества личной поддержки,
      А ты упадешь лишь к ногам у неловкой издержки.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    62. * * *
      Наверное, это больно,
      Терять в себе человека.
      Ну только не ври, что ложность
      Бывает у всех на свете.

      Растрачивая чувства,
      Ты снова всю жизнь теряешь
      И вороном из полусвета
      Наверно себя представляешь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    63. * * *
      Мені не стати ні поетом, ні собою,
      Я кожне слово лиш присвячувала вітру,
      А він зрадливий знову не зі мною,
      А я зрадлива більше не напишу.

      Мені не стати... Зрештою не боляче.
      Тримай свої безглузді самоцвіти,
      Іди і пожирай усіх хто стоячи,
      Не боячись дививсь тобі у вічі.



      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    64. Ніч
      Я звикла вже до тебе, моя ніч.
      Як пелюстки зів’ялої троянди,
      Я покладу тобі до ніг весь світ –
      Дивись на нього і тримай в уяві.

      Я витру за тобою всі сліди,
      Ні зорі, ні вогні тобі не личать.
      Бери життя... і душі забери,
      А я навпомацки блукатиму все нижче.

      Все нижче до зірок і точно пекла,
      Вони однаково горять усі невтримно –
      Душі моїй тепер не буде зимно;
      Тримай мене за руку дуже сильно.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    65. Сегодня будут слезы
      Сегодня будут слезы
      Из вечера искрится,
      Потерянными в жизни
      Бродягами страницы,
      Искатели дороги,
      Умения забыться,
      Оставив все тревоги
      Чтоб в сердце утопится.

      Сегодня будут грезы
      Заманчиво ленится,
      На волю из неволи
      Отчаянно просится,
      Роняя предрассудки
      Изменчивого страха.
      Наверно я устала
      Купаться среди праха.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    66. Неужели так ?
      Бесполезно.
      Быть может, скажешь даже почему?
      Теряются в догадках у прохожих взгляды.
      Все безнадежно.
      Вот иду, куда-то без причини и сознанья
      И, кажется, на пропасти краю
      Останется нелепое признание.
      Все безутешно.
      Я просто закурю, остатки неизведанной тревоги,
      И, не имея ничего в виду,
      Я потеряю у тебя свой облик.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    67. Сказка
      Я не верю,
      Ты сказка –
      Очень страшная;
      Ласка,
      Слишком страсная,
      Маска,
      Не срываясь
      Во век.
      Снова красная
      Краска –
      Расспишысь кровью,
      Мастер!
      Ты с козырною картой...
      Не играеш теперь.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    68. Мгновения
      Я в своих мыслях –
      Они мой бог,
      Мой рай при жизни,
      И ад залог.
      Мои мгновения,
      Как крик мечты,
      Их дуновение
      Сквозит сквозь сны.

      Рок – недотрога,
      Причем судьба?
      Ушла дорога,
      Осталась я.
      Ушли мгновения,
      Теряя дни.
      Мои решения –
      Мои шаги.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    69. Какая разница?
      Какая разница, что чувства проиграли,
      И небо кружится игрушкой за огнями,
      Задумчивое солнце заикнется,
      Бросая в сердце нож, кто засмеется.

      Какая разница, что мы все потеряли;
      С груди стекают кровью океаны,
      В гробу опять любовь перевернется,
      Когда в ответ влюбленный улыбнется.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    70. Без назви
      Об’єктивна реальність не може бути правдою,
      Вона тікає при зустрічі з фактами
      Хай навіть ця хвиля буде ударною,
      Так більше зводиться життя із жартами.

      Загальна псевдо розумність немає кореня,
      Тому і живиться постійно здогадками
      І час залишається лише для спотворення,
      Для того щоб знову все зшити латками.




      Коментарі (2)
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5

    71. Где моя карета?
      На ладошке ветра
      Мимоходом счастье,
      Где твоя карета?
      Я уеду с власти.
      Начертит ответы
      Ручка в безысходность –
      Где моя карета?
      Я попала в сложность.
      Отобрать серйозность
      У помятой тучи
      И спастись от мысли,
      Хоть на сон грядущий.
      На распятых метрах
      Пригвоздится взглядом,
      Где моя карета?
      Я умру не рядом.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    72. * * *
      Тримайся свого зустрічного вітру,
      Я виром земним не стану.
      Як завжди обом не вистачить світу
      І ми його розламаєм.

      Хапайся свого наступного неба,
      Уламками із планети.
      Нам було чогось комічно замало,
      Що власні спрясти комети.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    73. * * *
      В гарячих обіймах небесного леза
      Я кожен свій світ присвячую вітру.
      Даремно, що знову шоковані тези,
      Якщо це не шанс для весняного цвіту.

      В прозорих затоках мого сьогодення,
      А що як неспокій не викличе сміху?
      І в усмішці є щось близьке до успення,
      Коли у святих розлітається стріха.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5.25 | Рейтинг "Майстерень": 5.25

    74. В черзі
      Я знову в черзі за твоїм серцем.
      Котра я в списку? Остання? Перша?
      Сьогодні. Завтра. Чи може вчора?
      Листків паперу вже ціла гора.

      Валізи з серцем і почуттями
      У гардеробі із тисячами,
      І вже зосталось останнє – душу –
      ”Зажди годину – я вкрасти мушу.
      Я обіцяю. Я закохаюсь.
      І перед смертю посповідаюсь.
      Я твій на зараз. Через хвилину.
      Я не надовго. І не затримуй”.

      Секунди легко по скроні скачуть,
      Заглянуть в розум де хтось інакший.
      ”Забрав хтось інший тебе так слушно?
      Зажди годину – я вкрасти мушу”.




      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --

    75. * * *
      Чорно-білі смуги пекучих сумнівів,
      З павутиння сірого зв’язані значення,
      Через стукіт серця здійнялась курява –
      Їй не треба кольору більше ніякого.

      Чорно-білі вулиці із цегли й бруду,
      По дахах краплини зрізає вітер.
      Схоже я залишусь і забуду,
      Що внизу чекає на мене бруківка.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4.67 | Рейтинг "Майстерень": 4.5

    76. Крила
      Термінова тиша для мого світу.
      Це не приступ ночі темного графіту
      Із твоєї волі, що мені на здачу
      Я не візьму сльози, бо я не плачу.

      Кольорову пустку засмію собою,
      Я тримаю руки у кишенях болю
      І тремтить у серці крига переспіла.
      Я не мала крила, але я хотіла.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": 5

    77. Не вистачає слів
      Зав'язані хвилини в далекі кілометри -
      У роздумах про тебе життя не хоче смерті,
      У спогадах про сумнів минають мої сили,
      А я кричу до неба, як завжди, що є сили.

      Розв'язані обійми присутньої розлуки -
      Хіба ти чуєш правду про зміст цієї муки?
      А я не маю слова, щоб це тобі сказати,
      Тому тобі напевно залишиться не знати.



      Коментарі (1)
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    78. Відчуження
      Спалюючи м'язи свого серця,
      Може варто кинути його в скриню забутого?
      Сірників ще ніби багато,
      Але змокли геть всі, занездужали.

      Списуючи крейду власних нервів,
      Так хочеться щось написати із вигаданого,
      хоч місця і не лишилось для звернення,
      А тільки для відчуження.



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 5 | Рейтинг "Майстерень": 5

    79. Привіт
      Привіт моя жертва .
      Лікуєшся від уваги?
      Навіщо тепер ця марка
      Безглуздя лиця поваги?
      Бо ти – це лише дилема ,
      Ти прояв твоєї ж уяви ,
      Ось знов чиясь афера
      Породить в тобі бурани .



      Прокоментувати
      Народний рейтинг: 4 | Рейтинг "Майстерень": --