Автори /
х Лисиця (1987)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
* * *
•
* * *
•
Мороз
•
Тобі
•
* * *
•
* * *
•
Падала
•
Нашепотів
•
Не верю
•
Кривые зеркала
•
Недоречне прощання
•
* * *
•
Лічилка
•
Я вірила
•
* * *
•
Ключі
•
Божевілля
•
Портрет
•
Ейфорія
•
Про ту любов…
•
Подих самотності
•
Боль
•
* * *
•
Шутка
•
* * *
•
Коли…
•
Списані
•
Дыхание
•
Хочу
•
Тиша
•
Дар
•
Буду
•
Золотавими росами
•
* * *
•
В той день…
•
* * *
•
Показалось
•
* * *
•
Друг
•
* * *
•
Мечта
•
Мимоволі
•
* * *
•
И вот
•
Стемніло
•
...
•
Слова
•
* * *
•
Разрешаю
•
Добраніч мій любий
•
Эхо
•
Я не сдавалась
•
Снова осень
•
* * *
•
* * *
•
Увы
•
Было
•
З дощем
•
Вистава
•
Чудо
•
На прощание…
•
Сегодня
•
* * *
•
Предлог
•
Я так любила тебя
•
Не вірю
•
Початок
•
Кто
•
І…
•
Листя
•
Прости
•
* * *
•
Грязь
•
Снег
•
Если
•
Обычная
•
Дракони
•
Серденько
•
Наснилось
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Як хочеш…
•
Случай
•
Не поверишь!
•
Дисгармонія.
•
* * *
•
Заперечення
•
Значу
•
Невзначай
•
Байдуже
•
Грусть
•
* * *
•
Чужа планета
•
Конец
•
* * *
•
* * *
•
Все равно
•
Розлогий, розкутий, безмежний…
•
Холод
•
Закінчиться…
•
Без тебе
•
Самотність
•
Пусть даже так
•
Переможені...
•
Разлука
•
Заштопана усмішка
•
Меланхолія
•
О тебе =)
•
Невеста
•
* * *
•
Дощ
•
* * *
•
* * *
•
Бруд
•
* * *
•
Игра
•
Крапка
•
Пора
•
Цей тиждень
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Плохое настроение
•
* * *
•
Сум
•
* * *
•
Спека
•
Безсилля
•
Зачем ?
•
Про того, про кого не можна говорити...
•
Без тебя
•
Сердце неба
•
Вигадана правда
•
Ослепла...
•
Никогда !
•
Русская рулетка
•
Я устала
•
* * *
•
* * *
•
Пульс
•
* * *
•
* * *
•
Ніч
•
Сегодня будут слезы
•
Неужели так ?
•
Сказка
•
Мгновения
•
Какая разница?
•
Без назви
•
Где моя карета?
•
* * *
•
* * *
•
В черзі
•
* * *
•
Крила
•
Не вистачає слів
•
Відчуження
•
Привіт
Так і не ставши листям,
Мовчу, тиняюсь серед вулиць,
Мовчу, тиняюсь серед вулиць,
Ти зчинив мені ніч, у якій мені досі так лячно,
Мерехтливо тремтить та зоря, що спіймалась у листі,
Мерехтливо тремтить та зоря, що спіймалась у листі,
Був собі Мороз завзятий –
Він кудлатий,
Він кудлатий,
Тобі,
Поспішно небо одягає
Поспішно небо одягає
Ця осінь не має права
Торкатись мого плеча,
Торкатись мого плеча,
Я довго рани землі лікувала,
І жовті тюльпани вночі поливала,
І жовті тюльпани вночі поливала,
Це все так якось дивно на душі,
І я навіть не знаю
І я навіть не знаю
Нашепотів мені сон,
І не дивився у вічі,
І не дивився у вічі,
Неслышен вздох – я так тебе не верю…
Тебя не знаю, и не слышу вовсе,
Тебя не знаю, и не слышу вовсе,
Несбыточный апофеоз твоих зеркал
Стеной дождя стекающих тех слез,
Стеной дождя стекающих тех слез,
Недоречним вітру пориву
Ти завершив своє прощання,
Ти завершив своє прощання,
Затьмарена символікою ніч,
Запізнений заручинами день,
Запізнений заручинами день,
Одиничка – як кавичка,
Двійка – має рукавичку,
Двійка – має рукавичку,
Здивована тобою до безсилля,
Розлита тихим лепетом і плачем,
Розлита тихим лепетом і плачем,
Загартована вартість космічного настрою,
Я тебе вже люблю, я тебе вже не втрачу,
Я тебе вже люблю, я тебе вже не втрачу,
Скисла осінь плаче й досі,
Не вмивається в росі,
Не вмивається в росі,
Невірні симптоми німого падіння;
Ти хто? – «Я потвора – з твого божевілля».
Ти хто? – «Я потвора – з твого божевілля».
Я не можу тебе описати;
Ти той лист, що любов запідозрив,
Ти той лист, що любов запідозрив,
Ейфорія присмерків тинялася без діла,
Розпластала потяги залізничних ліній,
Розпластала потяги залізничних ліній,
Дозуєш біль дбайливими ножами,
Словами прикрощів так хочеш обійняти,
Словами прикрощів так хочеш обійняти,
Цього місяця віє самотністю,
І байдужість збирається втішити,
І байдужість збирається втішити,
Мне больно, очень больно,
Ты вырвал сердце грубо,
Ты вырвал сердце грубо,
Не стримана, не зніжена словами,
Не злякана праобразом омана;
Не злякана праобразом омана;
Вот взрослый тон –
А я себя не знаю…
А я себя не знаю…
Последняя депрессия, озвучивая связи,
Кому такие нужные закаленные шпаги?
Кому такие нужные закаленные шпаги?
Коли дощить,
А так хотілося літати,
А так хотілося літати,
Списані долі, закриті в конверті,
Я не читатиму щастя чужого,
Я не читатиму щастя чужого,
Дыхание ветра безоблачным утром
Сменяет надежду теплом и уютом,
Сменяет надежду теплом и уютом,
Хочу розради далекого вітру,
Сизого диму спокійної втіхи,
Сизого диму спокійної втіхи,
Нескромна тиша впорядковує декади,
Часом наспівує туманні серенади,
Часом наспівує туманні серенади,
И не увидев тонкой грани,
И невезенье растеряв,
И невезенье растеряв,
Тихо шепчутся тени,
Искушая миг страхом,
Искушая миг страхом,
Золотавими росами розсипається травами,
Просинається з осінню перестигло-лукавою,
Просинається з осінню перестигло-лукавою,
Замерзшие тени наших цветов,
И нас продолжает съедать перспектива,
И нас продолжает съедать перспектива,
В той день, коли я стала чужою,
І втомлені плечі скинули крила,
І втомлені плечі скинули крила,
Я не прощаюсь вдруг с тобой,
Но ты уж слишком невесомый…
Но ты уж слишком невесомый…
Мне, наверное, только приснилось,
Тихий лес из деревьев, что слышат,
Тихий лес из деревьев, что слышат,
Сезон печаль і обіцянок
В тумані апріорі,
В тумані апріорі,
Мой верный друг,
Тебя роднее нету,
Тебя роднее нету,
Хотілося заплакати,
А сльози не течуть
А сльози не течуть
Снова веет мне одиночеством,
Снова сумрак сплетает взглядами,
Снова сумрак сплетает взглядами,
Завіса тиші, мимоволі, тримає спокій у душі,
Я звикла бути не на волі і слухати про це вірші,
Я звикла бути не на волі і слухати про це вірші,
Мне не нравиться солнце,
Хоть даже я в темных очках,
Хоть даже я в темных очках,
И вот, забыла…
А стоило ли плакать
А стоило ли плакать
Стемніло.
Сиджу і не мрію про тебе,
Сиджу і не мрію про тебе,
Самотність гострими голками
Буває, що хоче поранити,
Буває, що хоче поранити,
Заспокоєна твоїми словами,
Ти головне не мовчи,
Ти головне не мовчи,
Ты думал я сердце, израненной стрелами лани,
Но ты не охотник, и я не сбегаю лесами,
Но ты не охотник, и я не сбегаю лесами,
Растворяюсь в тепле,
Капли дня изгоняя,
Капли дня изгоняя,
Добраніч мій любий
Солодкої тобі ночі,
Солодкої тобі ночі,
Не ложь, не правда, не твои примети,
Лишь дрож пройдет расплакавшись в памфлети,
Лишь дрож пройдет расплакавшись в памфлети,
Я не сдавалась,
Просто много сил
Просто много сил
И не осталось ничего,
И повседневность душу края,
И повседневность душу края,
Моя религия тебя не признает,
И сердце мечет искры и гнетет,
И сердце мечет искры и гнетет,
Він був не такий,
Коли мене покохав,
Коли мене покохав,
Тебе не надо знать
О чем мои причины,
О чем мои причины,
Было больно когда-то,
А теперь ничего…
А теперь ничего…
Я іду під дощем,
Під завісою вечора наче й не холодно,
Під завісою вечора наче й не холодно,
Стократне «ні» і обриси порожні,
Твій силует нагадує виставу,
Твій силует нагадує виставу,
Мы потерялись в предсказаниях –
Ты верил в чудо, я – в тебя,
Ты верил в чудо, я – в тебя,
Поцеловал мне руку на прощание,
И слезы веером на пальцы улеглись;
И слезы веером на пальцы улеглись;
Сегодня вечер целый день,
И дождь возвышенно целует,
И дождь возвышенно целует,
Я дарую тобі кожну ниточку нашого щастя,
Шепітливі слова крадькома серед люду зненацька
Шепітливі слова крадькома серед люду зненацька
Под предлогом уйти, безответно простится,
Я устала играть, я слабее крупицы,
Я устала играть, я слабее крупицы,
Я так любила тебя.
В твоих глазах столько смысла,
В твоих глазах столько смысла,
Якби повірила тобі,
Можливо б і простила,
Можливо б і простила,
Насадження тіней обличчям до нашої клятви,
Глибоко зосталась остання убита надія,
Глибоко зосталась остання убита надія,
Я презираю эти сны,
Неумолимо забывая,
Неумолимо забывая,
І обійнялася я із самотністю,
Ганебно знаючи все про утому,
Ганебно знаючи все про утому,
Листя моєї волі
Падає вниз,
Падає вниз,
Прости, я не смогу спасти тебя от одиночества,
Я часть себя и это тоже мое творчество,
Я часть себя и это тоже мое творчество,
На самом деле
Солнце в море,
Солнце в море,
Грязь сердца. Вновь к истокам ада –
Я предала того кто рядом,
Я предала того кто рядом,
Грустно. И некого спросить – Зачем,
Я ложной сказкой вновь закрою дверь?
Я ложной сказкой вновь закрою дверь?
Осторожным мыслям
Встретится не просто,
Встретится не просто,
Боюсь поверить,
Или не хочу,
Или не хочу,
Тепер дракони не з моєї сторони,
Хіба ж я зрадниця лишень пішовши?
Хіба ж я зрадниця лишень пішовши?
Сонечко моє ясне,
Серденько моє любе,
Серденько моє любе,
І наснилося мені,
І здивувалося,
І здивувалося,
На фотографії, де ти,
Немає більше вже мети.
Немає більше вже мети.
Сховай свої зуби,
Не для них моє серце,
Не для них моє серце,
Как сделать себя одинокой,
Как сделать себя печальной…
Как сделать себя печальной…
Я зраджена,
Моєму коханню відрубали фрази,
Моєму коханню відрубали фрази,
Іуда радості використав душу,
Забравши в мене лишню крихту світла,
Забравши в мене лишню крихту світла,
Роби, що хочеш –
З моєї рани можеш виростити квіти,
З моєї рани можеш виростити квіти,
Нам нужен случай для разминки,
Теперь в минутах словно дырки,
Теперь в минутах словно дырки,
Как интересно! Даже не поверишь!
Сегодня утро стало подороже,
Сегодня утро стало подороже,
Слова блукають з півночі на південь
Попутний вітер плечі обіймає
Попутний вітер плечі обіймає
Ти не вмієш робити чудес,
Хоч прикинутись ним справді можеш…
Хоч прикинутись ним справді можеш…
Воля близько,
Як здивована кава гірчить…
Як здивована кава гірчить…
Сердится, хмуриться ночь за окном,
Мертвый фонарь обижается очень,
Мертвый фонарь обижается очень,
Осмысленная невзначай любовь…
Ступай, куда ступал – на ногу власти,
Ступай, куда ступал – на ногу власти,
Мені байдуже,
Хоч квіти розцвітали,
Хоч квіти розцвітали,
Я видела небо под нитями солнца,
Усталых людей с ленивой походкой,
Усталых людей с ленивой походкой,
Залиш мені відповідь,
Бо я свою втратила,
Бо я свою втратила,
Я знаю твою самотність,
Я чула її по нотах,
Я чула її по нотах,
Худой конец. Все так банально.
Мы в наших чувствах аморальны,
Мы в наших чувствах аморальны,
Не лицемірте,
Вам не до лиця.
Вам не до лиця.
Заброшенная эйфория,
Так кто был прав,
Так кто был прав,
Уже все равно,
И свет не такой,
И свет не такой,
Розлогий, розкутий, безмежний…
І нова кохана, за мене.
І нова кохана, за мене.
Холод. Руками за склянкою неба,
І десь журавлі відлетіли…
І десь журавлі відлетіли…
Липкі обіцянки
На місяць не більше —
На місяць не більше —
Без права на реальність,
Без міри до натхнення…
Без міри до натхнення…
А все почалося із ночі,
Коли в моєму ліжку спала самотність,
Коли в моєму ліжку спала самотність,
Пусть даже так.
Хотя, теряя, так улыбаться нелегко,
Хотя, теряя, так улыбаться нелегко,
Ти здався першим.
А я сьогодні,
А я сьогодні,
Маленькие сладкие капли из грусти
Обиженной кучей сидят на могиле,
Обиженной кучей сидят на могиле,
Я заштопаю усмішку, як дірявий одяг
І повішу понад ліжком, наче зашморг, поряд,
І повішу понад ліжком, наче зашморг, поряд,
Колючий дріт осінньої облоги —
Пройду навшпиньки. Раптом не помітить?
Пройду навшпиньки. Раптом не помітить?
Лесное ожерелье листьев,
Дрожащее, как ветер пленный
Дрожащее, как ветер пленный
И вот молчание обезображено тобою,
Как белокурой простыню изгаженной мечтами,
Как белокурой простыню изгаженной мечтами,
Нині не ти,
Зараз не я...
Зараз не я...
Сезонні знижки на дощ,
Летять тремтливо вітри,
Летять тремтливо вітри,
Віддала ключі від твоєї квартири,
Зоставила тінь біля ліжка...
Зоставила тінь біля ліжка...
Мертвый космос, наши души
Из себя готовят суши,
Из себя готовят суши,
Я брудна,
Під нігтями грязюка,
Під нігтями грязюка,
Убий у мені емоції -
Вони заважають дихати,
Вони заважають дихати,
Куда же мне с тобой равняться?
Ни друг, ни враг…
Ни друг, ни враг…
Я пішла,
Ти зразу не помітив –
Ти зразу не помітив –
Мне не успеть…
Пора тебя боятся,
Пора тебя боятся,
Цей тиждень себе не врятує.
Як завжди він спраглий до чогось,
Як завжди він спраглий до чогось,
Кому-то снова захотелось счастья,
Но для него осталось слишком мало места,
Но для него осталось слишком мало места,
Обещание света, тихо мрака стесняясь,
Я прощалась с надеждой, ей в ответ улыбаясь,
Я прощалась с надеждой, ей в ответ улыбаясь,
Моя тоска – ночное бремя,
От тьмы укроюсь я с ума,
От тьмы укроюсь я с ума,
Куда бежать?
С обочины к дороге?
С обочины к дороге?
Вчорашньою похмільною грозою
Даремно ти наснився мені квітом,
Даремно ти наснився мені квітом,
Душа збирає сутінки на плечі,
Мішок багнюки й знову НА ДОБРАНІЧ
Мішок багнюки й знову НА ДОБРАНІЧ
Затаив дыхание века,
У природы трясутся руки,
У природы трясутся руки,
Морозиво тане на сонці,
Не ховайся за розтопленим соло,
Не ховайся за розтопленим соло,
Задушливий пил літніх спогадів
Пробуджує кашлем сміття,
Пробуджує кашлем сміття,
Соленый воздух города ,
Вечерний полумрак.
Вечерний полумрак.
Звуковий розпис твого відношення
Проявляється у мені щогодини за планом,
Проявляється у мені щогодини за планом,
Мне хорошо без тебя.
Нет, без тебя мне прекрасно!
Нет, без тебя мне прекрасно!
Что в сердце неба под видом воли?
Вода опухла, набравшись боли,
Вода опухла, набравшись боли,
Вигадана правда,
Можливо так навіть було,
Можливо так навіть було,
Ослепла… Оступилась…
К чему к тебе стремилась?
К чему к тебе стремилась?
Смотри на мои слезы.
Приятно? Разве нет?
Приятно? Разве нет?
Стреляй! Убей!
Давно пора все кончить
Давно пора все кончить
Я устала тебя любить…
Может, силы еще и остались,
Может, силы еще и остались,
Стікали краплі поту
По синьому обличчі
По синьому обличчі
Напевно, це відчай заповзає під моє ліжко,
Збіговисько страху, щоб на ніч зі мною спати.
Збіговисько страху, щоб на ніч зі мною спати.
Уже слишком поздно чувствовать комфорт от биения пульса,
Мой мир импульсивен и вновь полным полно грусти,
Мой мир импульсивен и вновь полным полно грусти,
Наверное, это больно,
Терять в себе человека.
Терять в себе человека.
Мені не стати ні поетом, ні собою,
Я кожне слово лиш присвячувала вітру,
Я кожне слово лиш присвячувала вітру,
Я звикла вже до тебе, моя ніч.
Як пелюстки зів’ялої троянди,
Як пелюстки зів’ялої троянди,
Сегодня будут слезы
Из вечера искрится,
Из вечера искрится,
Бесполезно.
Быть может, скажешь даже почему?
Быть может, скажешь даже почему?
Я не верю,
Ты сказка –
Ты сказка –
Я в своих мыслях –
Они мой бог,
Они мой бог,
Какая разница, что чувства проиграли,
И небо кружится игрушкой за огнями,
И небо кружится игрушкой за огнями,
Об’єктивна реальність не може бути правдою,
Вона тікає при зустрічі з фактами
Вона тікає при зустрічі з фактами
На ладошке ветра
Мимоходом счастье,
Мимоходом счастье,
Тримайся свого зустрічного вітру,
Я виром земним не стану.
Я виром земним не стану.
В гарячих обіймах небесного леза
Я кожен свій світ присвячую вітру.
Я кожен свій світ присвячую вітру.
Я знову в черзі за твоїм серцем.
Котра я в списку? Остання? Перша?
Котра я в списку? Остання? Перша?
Чорно-білі смуги пекучих сумнівів,
З павутиння сірого зв’язані значення,
З павутиння сірого зв’язані значення,
Термінова тиша для мого світу.
Це не приступ ночі темного графіту
Це не приступ ночі темного графіту
Зав'язані хвилини в далекі кілометри -
У роздумах про тебе життя не хоче смерті,
У роздумах про тебе життя не хоче смерті,
Спалюючи м'язи свого серця,
Може варто кинути його в скриню забутого?
Може варто кинути його в скриню забутого?
Привіт моя жертва .
Лікуєшся від уваги?
Лікуєшся від уваги?
Огляди