Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ігор Кир'янчук (1990)
Людина – це ручка, що пише свій твір на бутті. Чим довше пише, тим менше лишається чорнила; чим швидше пише, тим більше з’являється слів; чим краще пише, тим більше охочих почитати…



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Сум
    Гульк…
    Дощ…
  • •  А ля Осьмачка
    Доля моя неізвідана,
    Сила моя неповержена,
  • •  Романтичний нарис
    У сяйві зоряної ночі
    Пливла дівчина чарівна,
  • •  Якщо спізнаю майбуття…
    Я патріот.
    Але не вмру за Україну,
  • •  ***
    Коли заводять пісню солов’ї,
    Коли туман ховається в імлі,
  • •  ***
    Огир мчав огненним скоком,
    Вихор ніс нестримним кроком,
  • •  ***
    Краса жіноча – то всесвітня сила,
    Вона сіяє – заздрить їй зоря.
  • •  ***
    Відкрилася душа – гайда писати,
    Плекати рідне слово золоте,
  • •  Кілька слів про думку
    Кілька слів про думку
    Якщо думка зачаїлась
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки