Автори /
Богдан Матіяш (1967)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Дерево
•
***
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
На осінній межі я тебе перестану чекати.
Я спалю свою пам'ять у кронах нічних ясенів.
Я спалю свою пам'ять у кронах нічних ясенів.
(а опівночі злим все ще думав
сильно і стисло
сильно і стисло
Ми з тобою мучимось в недосяжній близькості,
То навік розлучимось у черговий раз,
То навік розлучимось у черговий раз,
З виру міста несеш
Тихе плетиво ніжних симфоній.
Тихе плетиво ніжних симфоній.
В краплинах дощу
і за громом вздогін
і за громом вздогін
Сонячний вік,
місячний страх.
місячний страх.
Не варто звертати уваги на сни.
Між ними немає різниці.
Між ними немає різниці.
... не забудеш
чекати будеш
чекати будеш
Коли з твоїх уст шалених
Ледь чутно злетить подяка,
Ледь чутно злетить подяка,