А зранку сипав сніг...
А зранку сипав сніг, домучувала совість,
І ледве ліс терпів соснового себе,
Кричали гірко над стежками сови,
І небо мучилось від страху голубе
По голові ходили важко кроки,
І сонця проблиски лягали у ріки.
Хотілося, щоб хтось забрав ті вроки,
Якими обдарували нас зірки.
Чорнявий потяг прямував на Захід,
Світилась молоком потріскана земля.
Хотілося втекти від золотого страху
В якісь незвідані й нескорені края.
2005
Прокоментувати
Народний рейтинг: -- | Рейтинг "Майстерень": --