Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Ірина Федірко (1994)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  • •  Любов бо, як смерть
    Боже, дай мені сили прийняти чиюсь любов.
    Чи любити навчи, бо, напевне, я більше не зможу.
  • •  Людське
    Я готовий боротися, доки я маю сили.
    Підніматись з колін, поки кров ще пульсує у жилах.
  • •  Anything else (Що-небудь ще)
    Хтось в пошуках хліба, а хтось виглядає з вітрини.
    Хтось прагне визна́ння, для когось важлива дитина.
  • •  Пробачити все
    Пробачити те, заради чого не варто жити.
    Не бачити того, як закриваються очі.
  • •  Про принцип самопожертви
    Я ставила свій підпис під твоєю відданістю,
    Говорила про принцип самопожертви.
  • •  Твоє
    Твоє “Вибач, Іринко” здавалося часом милим.
    Я дерла себе до клітинки, рвала себе без сили.
  • •  Тебе
    Я чекала ТЕБЕ,
    Ти – мій біль, моя вічність, мій простір.
  • •  Під колискову
    Найглибше – розуміння. Це як сон.
    Це – спокій, на який я вже не здатна.
  • •  I am afraid
    Ти думаєш, що знаєш про наркотики все.
    Я ж бачу щоночі, як тебе без них ламає.
  • •  В додаток
    Мені тільки б віру.
    Мені б тільки свічку й чорнило.
  • •  Тепер не знаю…
    Тепер не знаю як тебе назвати.
    Не рідний, не чужий, не просто мій.
  • •  Майже цінне
    Особистий щоденник – майже цінне і майже нічого.
    Кілька сотень сторінок – не багато і зовсім не мало.
  • •  Доторкнутись до душі
    Попробуй тільки доторкнутись до душі!
    І це буде останнім, що ти зробиш.
    • Переглянути всі твори з цієї сторінки