це моя контрольована дурість
цифровий закодований крам
ароматна легка безпритульність
безперервність надуманих драм
перманентність хрестових походів
турбулентність твоїх літаків
це, мабуть, потягнуло б на повість
якби зопалу я не підсів на
химерні принти на таблетках
пересвічений твій instagram
і завалене мотлохом "де ти?"
у тенетах?
у нотах?
десь там

Ніна шкребеться в холодні душі
Ніна бажає тепла і цукру
Ніну безсоння ночами душить
Ніна не хоче лягати в дурку

Ніна вдягає пухнасті капці
Бадяжить на кухні якусь гидоту
У нашому клубі сьогодні танці
А Ніна ненавидить всю цю сволоту

У Ніни в кишенях тютюн і ліки
У Ніни в будинку братки і клони
Ніну знімають козли і фріки
Ніну затрахали ці циклони

Ніна виходить на дах будинку
Сідає поруч (від мене зліва)
Вино і фрукти з місцевого ринку
Ніна сміється. Вона щаслива.

так безперервно і не в такт
похмілля, тріпи і сніданки
і світ - сором'язливий кат
розводить пивом наші ранки
зимове місто в'яже сни
похмурий кіт порушив тишу
танцюють вальс бездомні пси
сусідка лає сина Мішу
і нам уже давно не в кайф
сансара нагострила голку
візьми мій кольт
візьми мій драйв
лиши собі мою футболку

нічні виправи,
ром та каву,
любов раптову
полігамну,
невлучні постріли
у вічність,
старі платівки
та комічність
своїх шукань.
горілку з перцем,
сонати, пасторалі,
скерцо -
віддам за так
в хороші руки.
я вас вітаю,
браво, суки

все валиться з рук і їде дах,
в лице сміються аграрії.
на нас надійшло забагато скарг
до небесної канцелярії.
за кожним рухом стомлених вій
слідкує скляний вахтер.
- давай закинем ще по одній.
- ні, мила. не тепер.

пустих сподівань прем’єра
шукаєш собі союзника
викинь свою фанєру
любов це камерна музика

ти ж знаєш ми звикли блукати
кожен своєю пустелею
можливо не варто нам спати
під однією стелею

прискорюйся якщо можеш
прискорюйся Бога ради
ти й досі вустами ловиш
нектар останньої зради

викреслюй мене зі списків
почнем лікувальний сеанс -
баклаха паленого віскі
і радіо ренесанс.

Поволі пити кисле гурджаані,
Не спати ніч у ніч упнувши очі.
Ти помолись за нього. Він уже не схоче
Молитись сам. І в ніжнім спілкуванні

Хапати кисень. Кицю, це востаннє
Він жартома тобі прикриє очі
Долонею - для музики так краще.
І без жалю віддавши все, що було вашим

Ти втомлено в кімнаті вимкнеш світло,
Позбавивши метеликів надії,
Останнього притулку серед ночі.